Soul Eater

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Soul Eater
Soul Eater manga volume 1.jpg
Обкладинка першого тому манги Soul Eater. На ній зображені Мака (справа), Соул (зліва внизу) і Блер (зліва вгорі).
ソウルイーター
(Пожиратель душ)
Жанр Екшн, Пригодницький, Комедія, Фантастика, Сьонен
Манґа
Автор Ацуші Окубо
Видавець Gangan Comics
Інші видавці Yen Press
Публікується в Monthly Shōnen Gangan
Yen Plus
Період випуску 12 травня 200412 серпня 2013
Кількість томів 25 (Список томів)
Аніме-серіал
Режисер Такуя Ігараші
Сценарист Акатсукі Яматоя
Студія BONES
Мережа TXN (TV Tokyo)
BS Japan
AT-X
Інші мережі Funimation Channel
Adult Swim (Toonami)
Період показу 7 квітня 200830 березня 2009
Кількість серій 51 (Список епізодів)
Гра
Soul Eater: Monotone Princess
Розробник Square Enix
Видавець Square Enix
Жанр Пригодницький екшн
Платформа Wii
Дата виходу 25 вересня 2008
Гра
Soul Eater: Plot of Medusa
Розробник Namco Bandai Games
Видавець Namco Bandai Games
Жанр Екшн
Платформа Nintendo DS
Дата виходу 23 жовтня 2008
Гра
Soul Eater: Battle Resonance
Розробник Namco Bandai Games
Видавець Namco Bandai Games
Жанр Файтинг
Платформа PlayStation 2
PlayStation Portable
Дата виходу 29 січня 2009

Soul Eater (яп. ソウルイーター, соуру і:та:, укр. Пожиратель душ) — японська манґа, що написана та ілюстрована манґакою Окубо Ацусі. Основний сюжет відбувається в Академії Смертельних Зброй та Майстрів, де історія обертається навколо трьох команд, кожна з яких має майстра зброї та, як мінімум, однієї зброї, що може трансформуватися в гуманоїда. Намагаючись утворити "косу смерті", яка може бути придатною для використання директором академії Шінігамі, який є образом смерті, вони має зібрати 99 душ злих людей і одну душу відьми (точно у цьому порядку); за будь-якої помилки, вони повинні почати збір усіх душ заново.

Манґа видається компанією Square Enix, яка вперше була випущена як три окремих ван-шоти, що видалися у двох спеціальних виданнях журналу Gangan Powered і в одному виданні журналу Gangan Wing у 2003 році. Манґа регулярно виходила у виданнях манґа-журналу Monthly Shōnen Gangan видавництва Square Enix з 12 травня 2004 по 12 серпня 2013. Ліцензію на розповсюдження манґи у Північній Америці отримала компанія Yen Press. Перекладена англійською мовою версія "Пожирателя душ" виходить у манґа-журналі Yen Plus, починаючи з липня 2008 року, а перший том манґи був виданий у жовтні 2009-го. Спін-оф, сюжет якого відбувається паралельно історії головної серії, названий як Soul Eater Not!, почав виходити у Monthly Shōnen Gangan з 12 січня 2011 року .

CD-диск із відео був випущений 31 серпня 2005 року у наборі з артбуком. Аніме-адаптація, випущена компанією Bones, транслювалася на каналі TV Tokyo у Японії з квітня 2008 по березень 2009 року; дозвіл на показ серій аніме у Північній Америці отримала компанія Funimation. Відеогра компанії Square Enix "Soul Eater: Monotone Princess" (укр. Пожиратель душ: Принцеса Монотонності) для Wii була випущена у вересні 2008 року, ще одна гра для Nintendo DS "Soul Eater: Plot of Medusa" (укр. Пожиратель душ: Історія Медузи) була випущена у жовтні 2008-го. Також вийшла відеогра "Soul Eater: Battle Resonance" (укр. Пожиратель душ: Бойовий резонанс) у січні 2009 року для PlayStation 2 і PlayStation Portable.

Сюжет[ред.ред. код]

Більша частина історії Пожирателя душ ведеться навколо Академії Смертельних Зброй та Майстрів (яп. 死神武器職人専門学校 Shinigami Buki Shokunin Senmon Gakkō?) — Академія (яп. 死武専 Shibusen?), що розташована у вигаданому Місті Смерті[1], США, штат Невада.[2] Керує академією Шінігамі, також відомий як Смерть. Академія - навчальний заклад для для людей, що можуть перетворюватися на зброю, і для володарів зброї, їх звуть майстрами (яп. 職人 shokunin?).[1] Головними героями манґи є: майстер Мака Албарн і її партнер-коса Соул Ітер; вбивця Блек Стар і його партнер Цубакі Накацукаса, яка може перетворюватися в велику кількість різної зброї, як-от: кусарігама, сюрикен і ніндзято; і син Шінігамі Смерть Молодший і його партнерки-пістолети Ліз і Патті Томпсони. Шкільне завдання усіх учнів-майстрів - разом із зброями перемогти і поглинути 99 душ злих людей і одну душу відьми, які наочно збільшать силу зброї і перетворять її на "косу смерті", такими зброями може користуватися сам Шінігамі.[1]

Незадовго після початку "Пожирателя душ", Мака і Соул Ітер міряються силами проти відьми Медузи, за яку б'ється її дитина Крона, майстер демонічного меча Рагнарока, який збирає душі не злих людей, що означає початок перетворення душі зброї на кішіна (яп. 鬼神?), бога зла. Медуза і її спільники атакують Академію з наміром відродити Ашуру, першого кішіна, який занурював увесь світ у безумство перед його запечатуванням Шінігамі у Академії. Незважаючи на спільні зусилля Маки, Блек Стара і Смерті Молодшого, група Медузи успішно відроджує Ашуру, який тікає задля поширення хаосу по всьому світу після невеликої битви із Шінігамі. Усе ж, Медузу убив майстер і вчитель Академії Франкен Штейн під час битви у Академії, а Крона здається Академії і стає її студентом і другом Маки.

Як результат поширення безумства Ашурою, старша сестра Медузи Арахна прокидається від сну тривалістю 800 років. Арахна реформує її організацію Арахнофобія, що показує себе як велику загрозу для Академії. Шінігамі викликає усіх кіс смерті зі всього світу для допомоги у битві проти Арахнофобії. Протягом цього часу, душа Медузи відроджується у тілі маленької дівчинки, і вона укладає договір із Академією, щоб суспільними силами знищити загрозу з боку Арахнофобії. Студенти Академії і група Медузи проникають у штаб-квартиру Арахнофобії, де Мака перемагає Арахну. Медуза ж зраджує Академію, заволодівши тілом Арахни, і промиває мізки Крони, щоб вони знову об'єдналися. Тим часом, Молодшого захоплює Ноа, штучне створіння, утворене Змістом Книги Ейбона. Після цього, Маці нарешті вдається перетворити Соул Ітера на косу смерті, і дует стає частиною новоствореної групи майстрів Спарти разом зі своїми друзями, яка організувала операцію по визволенню Молодшого і перемогла Ноа (Гріда), але, все-таки новий Ноа (Врат) був створений прихованою силою Книги Ейбона, дякуючи її змісту.

Доки Академія розшукує місцезнаходження Ашури, Крона вкриває куполом місто у Росії, ввівши його і косу смерті, що там проживала, у безумство. Повністю керуючись безумством, Крона була змушена вбити рідну матір. Маці був даний наказ від Шінігамі спіймати Крону, і, під час її пошуків власними здібностями, вона випадково дізнається про розташування Ашури на Місяці. Академія починає атаку на Місяці щоб перемогти Ашуру, проте їх утримують армія Клоунів. Усе ж, Маці і іншим вдається взяти верх над Клоунами за допомогою відьом, з якими Смерть Молодший успішно уклав договір про утворення тимчасового альянсу між ними. Ситуація стає більш хаотичною з втручанням Крони, що поглинає тіло Ашури, але він поглинув її тіло першим. В кінці, Мака, Молодший і Блек Стар, разом із їхніми зброями, перемагають Ашуру у вирішальній битві на Місяці і повертаються на Землю. Смерть Молодший посідає місце свого покійного батька і стає новим Шінігамі, уклавши мирну угоду із відьмами.

Відмінності від аніме-адаптації[ред.ред. код]

Сюжет аніме повністю однаковий із сюжетом манґи до першої великої битви Академії з Арахнофобією, і з цієї точки сюжет аніме відхиляється від сюжету манґи. Після надання інформації Академії про Арахнофобію, Медуза бере перевагу над Штейном, посилюючи його безумство, щоб він перейшов на її бік. Крона покидає Академію із вчителькою і косою смерті Марією Мйольнір, і їм вдається повернути Штейна після того, як Мака перемагає Медузу. Тим часом, Арахна знаходить Ашуру і утворює союз із ним, маючи намір поширювати його безумство по всьому світу. Шінігамі і Ашура продовжують їхню битву в наступному протистоянні Академії із Арахнофобією, яка закінчується перемогою Ашури над Шінігамі, поверненням до Арахни і поїданням її душі. Мака завдає поразку Ашурі у фінальній битві, а Шінігамі відновлюється після всіх пошкоджень, і світ повертається у норму.

Soul Eater Not![ред.ред. код]

Докладніше: Soul Eater Not!

Soul Eater Not! (яп. ソウルイーターノット!, соуру і:та: нот:о, укр. Пожиратель душ NOT!) це побічна історія від основного сюжету, зосередивши увагу на новачці-алебарді, яку звуть Цугумі Харудорі, яка дружить з двома іншими майстрами, Меме Татане і Анею Хепберн. Усі троє стають учнями Академії класу NOT (Normally Overcome Target (укр. Цілі Стандартного Навчання)) і навчаються контролювати свої сили з метою подолати свої труднощі для нормального життя, що є протилежністю учням бойового класу EAT (Especially Advanced Talent (укр. Особливо Прогресивні Таланти)), клас, у якому навчаються Мака, Соул та інші. Молодша сестра Медузи та Арахни Шаула висвітлюється у цій історії як антагоніст. Події Soul Eater Not! відбуваються далеко до початку подій сюжету основної серії — наприклад, Сід Баретт, якого вбили і відродили як зомбі, раніше, у Soul Eater, тепер досі живий; Медуза досі працює під прикриттям у Академії як медсестра; майстер Кім Діель і її партнер-зброя Жаклін Ліхтар Дюпре ще незнайомі і ворогують; Ліз і Патті нещодавно були взяті під крило Смерті Молодшого.

Розробка[ред.ред. код]

Після закінчення своєї першої манґи B.Ichi, Ацуші Окубо створив історію-ваншот, яку він назвав як "Soul Eater". Ваншот був опублікований у журналі Gangan Powered. Японські читачі були зачаровані ним, і Окубо написав два інших ваншоти, які він назвав як "Black Star" та "Death the Kid". Результат вийшов неочікуваним: редактор журналу Gangan Comics попросив Окубо написати цілу серію з героями його ваншотів, які стали вступними главами до манґи Soul Eater.

Медіа[ред.ред. код]

Манґа[ред.ред. код]

Soul Eater стала серією манґ, яка написана та ілюстрована манґакою Ацуші Окубо. Спочатку манґа бере початок як три окремих ван-шоти, що були видані частинами від 24 червня 2003 до 26 листопада 2003 року у двох журналах манґи, опублікованих видавництвом Square Enix: перший ван-шот видано літом 2003 у спеціальному виданні журналу Gangan Powered,[3], другий - осінню 2003 року у спеціальному виданні цього самого журналу і, нарешті, третій - у журналі Gangan Wing.[Джерело?] Регулярний випуск манґи розпочався у журналі манґ Monthly Shōnen Gangan видавництва Square Enix з червня 2004 року (оголошено випуск 12 травня 2004 року) і аж до вересня 2013 року, що було оголошено 12 серпня 2013.[4] Перший том танкобону був випущений Square Enix під імпринтом Gangan Comics 22 червня 2004 року у Японії,[5] і станом на 22 червня 2013 року, було випущено ще 24 томи; усього налічувалося 25 томів. Ліцензію на розповсюдження манґи англійською мовою у Північній Америці отримало видавництво Yen Press. The manga was initially serialized in Yen Press' Yen Plus anthology magazine, the first issue of which went on sale on July 29, 2008.[6] The first English volume of the manga was sold on October 27, 2009.[7]

Another manga series which runs alongside the main series, titled Soul Eater Not! (яп. ソウルイーターノット! Sōru Ītā Notto!?), began serialization in the February 2011 issue of Monthly Shōnen Gangan sold on January 12, 2011.[8] Soul Eater Not! is licensed by Yen Press, and it is released in English simultaneously.[9] The first tankōbon volume was released on September 22, 2011, and as of July 21, 2012, two volumes have been released.

Drama CD[ред.ред. код]

A drama CD was released on August 31, 2005 by Square Enix entitled Soul Eater (Vol. 1): Special Social Studies Field Trip (яп. ソウルイーター(Vol.1)特別社会科見学 Sōru Ītā (Vol. 1) Tokubetsu Shakaika Kengaku?).[5] The CD came bundled with an art book and a script of the CD dialogue. Of the cast used for the drama CD, only Black Star's voice actress Yumiko Kobayashi was retained for the anime voice cast.

Anime[ред.ред. код]

A 51-episode anime adaptation was directed by Takuya Igarashi, and produced by Bones, Aniplex, Dentsu, Media Factory, and TV Tokyo; Bones and Aniplex were responsible for the animation and music production respectively.[10] The anime's scenario writer was Akatsuki Yamatoya who based the anime's story on Atsushi Ōkubo original concept. Character design was headed by Yoshiyuki Ito, with overall art direction by Norifumi Nakamura. The anime's conceptual design was done by Shinji Aramaki. The episodes started airing on April 7, 2008 on TV Tokyo, and two animated specials aired on May 29 and June 1, 2008.[11] The episodes also aired at later dates on TV Aichi, TV Hokkaido, TV Osaka, TV Setouchi, and TVQ Kyushu Broadcasting Co. The final episode aired on March 30, 2009. The first DVD compilation volume was released on August 22, 2008 with the first three episodes. The second DVD compilation volume was released on September 25, 2008 with episodes four through seven. Each DVD volume will be released in monthly intervals.[12] The anime was licensed by Funimation, who released the series in four half-season DVD box sets starting with the first volume in February 2010.[13]

The anime was regularly broadcast Mondays at 6:00 pm on TV Tokyo. The official Japanese website of the Soul Eater anime series announced that each episode will air in two different versions: the regular Monday 6:00 p.m. version and a late-night "Soul Eater Late Show" version. Special footage was added at the start and end of the commercial break; the next episode preview was also different from the regular version. The dual broadcast of this supernatural action series was being billed as the "world's first evening and late-night resonance broadcast". The "resonance" term refers to a story concept in which the characters, such as the heroine Maka and her living weapon partner Soul Eater, achieve maximum power by synchronizing their souls.[14] MTV Portugal premiered Soul Eater on February 1, 2010.[15] In the Philippines, Soul Eater aired in a Tagalog version over the cable channel Hero TV which will last from April to June 2010. The anime made its North American television debut when it started airing on the Funimation Channel on September 6, 2010,[16] and aired on Adult Swim's Toonami block in North America from February 17, 2013.[17] The series is being rebroadcast by TV Tokyo under the title Soul Eater: Repeat Show (яп. ソウルイーター リピートショー Sōru Ītā Ripīto Shō?) as of September 30, 2010, featuring new opening and closing themes.[18] It was broadcast in Italy on Rai 4 between September 2, 2010 and September 8, 2011. An anime adaptation of Soul Eater Not! has been announced.[19]

Video games[ред.ред. код]

Soul Eater: Monotone Princess (яп. ソウルイーター モノトーン プリンセス Sōru Ītā Monotōn Purinsesu?), an action-adventure video game exclusively for the Wii and developed by Square Enix with Bones was released on September 25, 2008,[20] in Japan only. Two characters that appear in the game, Grimoire (яп. グリモア Gurimoa?) and Ponera (яп. ポネラ?), are original characters designed by author Atsushi Ōkubo; Ponera is the titular Monotone Princess and Grimoire is known as Noah in the manga. A soundtrack called Shibusen's Treasure "Campus Broadcast Music Complete Works" (яп. 死武専秘蔵「校内放送楽曲大全」?)[21] was released as a pre-order bonus CD. Soul Eater: Plot of Medusa (яп. ソウルイーター メデューサの陰謀 Sōru Ītā Medyūsa no Inbō?) is an action game produced by Namco Bandai Games for the Nintendo DS and was released on October 23, 2008.[22] Soul Eater: Battle Resonance (яп. ソウルイーター バトルレゾナンス Sōru Ītā Batoru Rezonansu?) is a fighting game produced by Namco Bandai Games for the PlayStation 2 and PlayStation Portable and was released on January 29, 2009.

Music[ред.ред. код]

Six pieces of theme music are used for the episodes; two opening themes and four closing themes. The first opening theme is "Resonance" by T.M.Revolution for the first thirty episodes, and the single was released on June 11, 2008. The second opening theme is "Papermoon" by Tommy heavenly6 from episode thirty-one onwards; the single was released on December 10, 2008 by DefStar Records. The first closing theme is "I Wanna Be" by Stance Punks for the first thirteen episodes, and the fifty-first episode; the single was released on June 4, 2008. The second closing theme is "Style" by Kana Nishino from episode 14 to 26; the single was released on August 13, 2008 by Sony Music Entertainment Japan. The third closing theme is "Bakusō Yume Uta" (яп. 爆走夢歌?) by Soul'd Out's Diggy-Mo from episode 27 to 39; the single was released on November 26, 2008 by Sony Music Entertainment Japan. The final closing theme is "Strength" by Abingdon Boys School from episode 40 through episode 50; the single was released on February 25, 2009.[23][24] The anime rebroadcasting features two additional opening and closing themes. The first opening is "Counter Identity" by Unison Square Garden, released in autumn 2010, and the first ending is "Ao no Kaori" (яп. 碧の香り?) by Yui Makino, released on November 10, 2010. The second opening is "Ai ga Hoshii yo" (яп. 愛がほしいよ?) by Shion Tsuji was released on March 9, 2011, and "Northern Lights" by How Merry Marry.[18]

The first character song maxi single sung by Chiaki Omigawa (Maka) and Kōki Uchiyama (Soul) was released on August 6, 2008 by Aniplex. The second single by Yumiko Kobayashi (Black Star) and Kaori Nazuka (Tsubaki) was released on September 3, 2008, and the third single by Mamoru Miyano (Kid), Akeno Watanabe (Liz), and Narumi Takahira (Patty) was released on October 1, 2008. Composed and produced by Taku Iwasaki, two CD soundtracks have been released for the Soul Eater anime series. Soul Eater Original Soundtrack 1 was released on August 27, 2008 with 20 tracks, and Soul Eater Original Soundtrack 2 was released on March 18, 2009 with 22 tracks by Aniplex. The theme song for Soul Eater: Monotone Princess is "Soul's Crossing" sung by T.M.Revolution, and is included on the "Resonance" single.[25]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в «Секція "Історія" на офіційному сайті аніме» (японською). Процитовано 2008-04-20. 
  2. Окубо, Ацуші (2006). «Глава 23». Пожиратель Душ (японською) 7. Square Enix. ISBN 978-4-7575-1774-5. 
  3. «Видання Gangan Powered літа 2003 року» (Японською). Square Enix. Архів оригіналу за 3 лютого 2006. Процитовано 2008-04-20. 
  4. «Манґа Soul Eater підходить до закінчення після двох останніх томів». Anime News Network. 6 червня 2013. Процитовано 1 липня 2013. 
  5. а б «Books section at manga's official website» (Japanese). Square Enix. Процитовано 2008-04-20. 
  6. «Yen Press Announces Titles to Run in Anthology Mag». Anime News Network. 2008-04-19. Процитовано 2008-04-19. 
  7. «Soul Eater manga English volumes». Yen Press. Процитовано 2008-08-11. 
  8. «New Soul Eater Manga Series to Launch in January 2011». Anime News Network. December 7, 2010. Процитовано December 7, 2010. 
  9. «Yen Press Adds Madoka Magica, Soul Eater Not, Yuki-chan». Anime News Network. October 14, 2011. Процитовано October 14, 2011. 
  10. «TV Tokyo: Soul Eater - Staff, Cast» (Japanese). TV Tokyo. Процитовано 2008-04-14. 
  11. «Two Soul Eater Anime Specials to Air in Japan». Anime News Network. 2008-05-17. Процитовано 2008-05-17. 
  12. «Goods section at the anime's official website» (Japanese). Процитовано 2008-06-02. 
  13. «FUNimation Adds Soul Eater Anime from Media Factory». Anime News Network. 2008-12-31. Процитовано 2008-12-31. 
  14. «Soul Eater to Air in Japan in Two Weekly Versions». Anime News Network. 2008-02-12. Процитовано 2008-04-17. 
  15. «Soul Eater Episodios» [Soul Eater Episodes] (Portuguese). MTV Portugal. Процитовано February 7, 2010. 
  16. «Funimation Week 37 of 2010». Funimation Entertainment. Процитовано September 11, 2010. 
  17. «Soul Eater Anime to Run on Adult Swim's Toonami Block». Anime News Network. February 3, 2013. Процитовано February 3, 2013. 
  18. а б «Soul Eater official website» (Japanese). Square Enix. Процитовано September 27, 2010. 
  19. «"Soul Eater Not!" Anime Confirmed». Crunchyroll. November 14, 2013. Процитовано November 15, 2013. 
  20. «Soul Eater: Monotone Princess Released Date and Price Confirmed!» (Japanese). ASCII Media Works. 2008-06-20. Процитовано 2008-06-21. 
  21. «Soul Eater: Monotone Princess Original Soundtrack». VGMdb. Процитовано June 19, 2011. 
  22. «D-pad and Touch Pen Resonance Operation Soul Eater: Plot of Medusa to Be Sold This Autumn» (Japanese). ASCII Media Works. 2008-06-20. Процитовано 2008-06-20. 
  23. «Abingdon Boys School's "Strength" single». CD Japan. Процитовано 2008-12-14. 
  24. «Music section at anime's official website» (Japanese). Процитовано 2008-04-20. 
  25. «T.M.R to Sing the Theme Song for the Soul Eater Wii Game!» (Japanese). ASCII Media Works. 2008-05-12. Процитовано 2008-06-04. 

Посилання[ред.ред. код]