KG Mobility

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
KG Mobility
Тип підприємство і автомобілебудівна компанія
Форма власності акціонерне товариство
Галузь Автомобілебудування
Засновано 1954
Штаб-квартира Сеул
Ключові особи Hyung-Tak Choi (головний управляючий)
Продукція Легкові автомобілі
Виторг 886 млн USD (2007)
Операційний прибуток (EBIT) 29 млн USD (2007)
Чистий прибуток 10 млн USD (2007)
Холдингова компанія Mahindra & Mahindra
SsangYong club Україна
CMNS: KG Mobility у Вікісховищі

KG Mobility Corporation (кор. 케이지모빌리티 주식회사) — корейська машинобудівна компанія, четвертий за величиною виробник легкових автомобілів у Кореї. Штаб-квартира розташована в Сеулі.

До 2023 року була компанія відома під назвою SsangYong Motor Company (кор. 쌍용, 雙龍, кирил. Ссанйон).

Назва SsangYong означає «два дракони».

Історія[ред. | ред. код]

Марка SsangYong веде свою історію з 1954 року, коли в Південній Кореї була організована компанія Hadonghwan Motor Company. Спочатку вона випускала автомобілі Jeep, призначені для американської армії. Завдяки протистоянню між південною та північною частиною країни попит на ці машини був високий, і це позитивно позначалося на розвитку компанії. Незабаром було налагоджено виробництво цивільних автомобілів, зокрема на експорт. Приміром, уже в 1967 році Hadonghwan стала випускати автобуси для В'єтнаму.

У 1976 році вперше була змінена назва компанії на Dong-A Motor. Розвиток підприємства з новим іменем відбувалося активнішими темпами. У 1979 році завершилося будівництво заводу в місті Пьонгтек. Компанія розпочала працювати над просуванням своєї продукції на світовому ринку. У 1984 році Dong-A Motor почали випускати автобуси для Лівії. У тому ж році компанія знову змінила назву на SsangYong Group.

У 1986 році керівництвом підприємства було прийнято рішення про придбання Keohwa Motors, що спеціалізувалася на виробництві позашляховиків Korando. Таким чином, були зроблені великі інвестиції в автомобільну промисловість, і саме в Korando. У 1988 році був спроектований повнопривідний компактний позашляховик Korando, який і приніс компанії світову популярність.

У 1991 році почалося технологічне співробітництво з корпорацією Daimler-Benz. У 1993 році стартувало виробництво позашляховика Musso, тоді ж 5% акцій компанії було куплено корпорацією Daimler-Benz.

У 1994 році був відкритий завод у Чанвуні, де виготовлялися в основному двигуни. З 1995 року спільно з Mercedes-Benz почалося виробництво легкого вантажного автомобіля Istana, відомого як MB100. У наступному році компанія розпочала випуск ще одного автомобіля  — New Korando. Автомобіль користувався попитом в основному завдяки невисокій ціні і відмінній надійності. Тому він активно поставлявся на експорт.

У 1997 році було розпочато серійне виробництво легкових автомобілів - SsangYong зайняла нову нішу в автомобілебудуванні. Одночасно компанія представила Chairman — автомобіль бізнес-класу. Він оснащувався V-подібним двигуном з шістьма циліндрами і базувався на «розтягнутому» шасі від Mercedes-Benz E-класу.

Під час економічної кризи SsangYong Motor довелося перейти під контроль групи Daewoo Motors. Уже після кризи в 2000 році компанія знову набула незалежності, відокремившись від Daewoo. Потім SsangYong зайнялася внутрішньої перебудовою. Особливу увагу в цьому процесі приділялася розвитку, досліджень та дизайну. Одночасно керівництво намагалося відтворити мережу збуту і програми гарантійного обслуговування.

У 2000 році світу була представлена ​​нова модель Chairman CM500. Через рік модель Korando завоювала премію Energy Winner 2001. Тоді ж було запущено виробництво сучасного позашляховика Rexton, почався випуск функціонального пікапа SsangYong Musso Sports. Відродження SsangYong було продемонстровано і відкриттям власного технічного центру в Китаї.

З 2003 року було розпочато виробництво New Chairman — пасажирського седана, і New Rexton з дизельним двигуном. На наступний рік компанія приступила до випуску багатофункціонального Rodius. В Австралії та деяких інших країнах цей автомобіль продавався під ім'ям Stavic. Тоді ж SsangYong отримала нові інвестиції: майже половину її акцій купила китайська SAIC Motor. 2006 рік ознаменувався дебютом ще двох нових моделей: кроссовера Actyon і пікапа Actyon Sports.

Наприкінці 2020 року компанія оголосила себе банкрутом.

Власники та керівництво[ред. | ред. код]

SsangYong Actyon
Концепт SsangYong Wz

До 2009 року 51,0% акцій Ssangyong Motor Company належали китайській автомобільній корпорації SAIC Motor. У ході процедури банкрутства Ssangyong в лютому 2009 року SAIC Motor втратила контроль над компанією [1].

В кінці травня 2010 року стало відомо про те, що під час реструктуризації концерн виставлений на продаж. Засоби масової інформації повідомляли, що в числі претендентів на покупку корейського автовиробника були французький Renault і російський «Соллерс». [2]

12 серпня 2010 року було оголошено про те, Ssangyong Motor вибрав як найвідповіднішого кандидата на покупку компанію Mahindra & Mahindra, автомобілебудівний підрозділ індійського промислового холдингу Mahindra Group. У заяві Ssangyong говорилося, що рішення вибрати індійську компанію було обумовлено ціною покупки, подальшими планами з управління Ssangyong після його придбання, а також гарантіями збереження робочих місць для співробітників південнокорейської компанії [3]. У листопаді 2010 року угода з продажу контрольного пакета Ssangyong індійській компанії Mahindra & Mahindra була закрита, за акцій 70% (а також за пакет облігацій корейської компанії) індійці заплатили $ 463 600 000 [2].

SsangYong в Україні[ред. | ред. код]

З 2004 року інтереси SsangYong Motor в Україні представляє автомобільна компанія "АІС", яка на базі Кременчуцького автозбирального заводу здійснює крупновузлову зборку автомобілів SsangYong, зокрема Kyron, Actyon, Korando, Rexton. Також компанія підтримує  SsangYong клуб в [Архівовано 14 лютого 2020 у Wayback Machine.] Україні [4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Shanghai Automotive Industry Corporation втратив Ssangyong Motor [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. а б Віктор Мараховський. У Ssangyong сів слон [Архівовано 17 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Збанкрутілий дістанеться індійському автоконцерну [Архівовано 18 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. SsangYong club Україна. Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 19 листопада 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]