Вузьконадкрил рудий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Stenopterus rufus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вузьконадкрил рудий
Stenopterus rufus Linnaeus, 1767
Stenopterus rufus Linnaeus, 1767
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Вузьконадкрил ( Stenopterus, Illiger, 1804)
Вид: Вузьконадкрил рудий (S. rufus)
Stenopterus rufus
Linnaeus, 1767
Посилання
Вікісховище: Stenopterus rufus
EOL: 3400501
NCBI: 1586541

Вузьконадкри́л руди́й (лат. Stenopterus rufus Linnaeus, 1767 = Necydalis rufa Linnaeus, 1767) — вид жуків з родини вусачів.


Поширення[ред. | ред. код]

Вид приналежний до середземноморської групи у складі європейського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Південну Європу, південь Центральної та Східної Європи, Кавказ, Закавказзя, Малу Азію, Близький Схід, Північний Іран та Північну Африку. В Українських Карпатах – це рідкісний вид і зустрічається виключно в передгір’ях.

Екологія[ред. | ред. код]

Вид прив’язаний до степових та лісостепових біотопів. Личинки заселяють гілки чагарників та листяних дерев.


Морфологія[ред. | ред. код]

Імаго[ред. | ред. код]

Спарювання Вузьконадкрила рудого

Тіло досить вузьке, в ніжних волосках, довжиною 8-16 мм. Передньоспинка з тупим горбиком на бічному краю, на диску з 2-3 мозолями. Відросток середньогрудей широкий, з більш-менш паралельними сторонами. Надкрила поодинці звужені до вершин, розходяться по шву, кожне з поздовжнім кілем на диску. Надкрила буро-рудуватого кольору. Тіло забарвлене в чорне.

Личинка[ред. | ред. код]

Епістом личинки маленький. Мандибули короткі. Передній край голови без пігментації, густо вкритий штриховидною зморшкуватістю в основній половині. Мозолі черевця сильно виступають і глибоко розділені на дві частини. Ноги рудиментарні.

Життєвий цикл[ред. | ред. код]

Розвиток триває 1-2 роки

Література[ред. | ред. код]

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред. | ред. код]

  1. http://www.biolib.cz/en/taxon/id11075/ [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. http://www.cerambyx.uochb.cz/stenr.htm [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]