Ковила донецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Stipa donetzica)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ковила донецька
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ковила (Stipa)
Вид:
Ковила донецька (S. donetzica)
Біноміальна назва
Stipa donetzica

Ковила́ доне́цька (Stipa donetzica)[1] — надзвичайно рідкісна багаторічна рослина родини тонконогових, вузький ендемік України. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Недостатньо відомий».

Опис[ред. | ред. код]

Трав'яниста рослина заввишки до 100 см, гемікриптофіт. Утворює щільні компактні дернини завширшки 7-12 см. Стебла голі або під вузлами щетинисті, сіруваті. Листки довгі, плоскі завширшки до 3 мм, або нещільно згорнуті завширшки до 1,5 мм, зовні шорсткі, зверху волосисті. Суцвіття — волоть, що складається з 6-9 одноквіткових колосків. Вісь волоті коротка, щетиниста. Нижня квіткова луска 9-22 мм завдовжки, в основі опушена. Крайові смужки волосків на сім'янці доходять до основи остюка. Остюк 40-50 см завдовжки, двічі колінчастозігнутий, по всій довжині пірчастий, у нижній штопороподібно закрученій частині темно-каштановий, опушений волосками завдовжки 1-5 мм. Перо 32-40 см завдовжки з волосками 6-7 мм.

Екологія та поширення[ред. | ред. код]

Ковила донецька зростає у кам'янистих степах, часто утворює угруповання з ковилою найкрасивішою. Це світлолюбна, морозо- та посухостійка рослина. Квітне у травні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням.

Усі відомі популяції цього виду знайдені в межах Луганської області України, зокрема на сході Донецького кряжу.

Значення і статус виду[ред. | ред. код]

Ковила донецька потребує додаткового вивчення через свою природну рідкісність. Для збереження популяцій слід оберігати їх від надмірного випасання худоби, порушення місць зростання. Наразі цей вид охороняється у «Провальському степу» — філії Луганського природного заповідника, вирощується у Донецькому ботанічному саду. Він є перспективним як ґрунтоутворююча, протиерозійна та декоративна рослина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. The Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 24 Жовтня 2014. Процитовано 24 Жовтня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]