Strf 90

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Swedish CV9040.JPG

CV9040 шведської армії

Stridsfordon 90
Загальні дані
класифікація бойова машина піхоти
Виробництво та застосування
країна-виробник Велика Британія Велика Британія BAE Systems [1]
роки виробництва з 1993
кількість виробів, од. ~1170
роки експлуатації з 1993
основні країни-оператори Швеція Швеція Швейцарія Швейцарія
Норвегія Норвегія
Основні параметри
бойова маса, т 23-35 (Mk0 - MkIII) [2]
екіпаж, осіб 3
десант 8
довжина, мм 6550
ширина, мм 3170
висота, мм 2710
кліренс, мм 450
Броня
тип броні сталева катана, рознесена + навісні бронемодулі
  лоб корпусу, мм/град. 45
Озброєння
основне озброєння нарізна автоматична гармата
калібр, марка та тип гармати 40-мм «Бофорс» L70
довжина ствола, кал. 70
приціли денний і нічний тепловізорний, з лазерним далекоміром
кулемети 1 × 7,62-мм Ksp m/39
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна V-подібний
8-циліндровий дизельний рідинного охолодження
потужність двигуна, к.с. (кВт) 550
гусениці 533 мм.
швидкість по шосе, км/год. 70
запас ходу по шосе, км 320
питома потужність, к.с./т 23,8
допустимий нахил 30
подоланний підйом, ° 0,5
подоланна стінка, м 0,73
подоланний рів, м 2,6
подоланний брід, м 1,4
CV 9035 збройних сил Нідерландів. Добре помітні навісні бронемодулі RoofPRO-P горизонтальних проекцій (даху) бронекорпуса і бортові бронемодулі SidePro.
Норвезька CV 9030NF1 в Афганістані, березень 2010.
Важкі ушкодження норвезької CV 9030NF1 в Афганістані при підриві на імпровізованому вибуховому пристрої. Зірвано опорні катки, механік-водій убитий.

Стрідсфордон 90 (швед. Stridsfordon 90, stridsfordon — бойова машина, англ. Combat Vehicle 90, combat vehicle — бойова машина), скорочено — Стрф 90 (швед. Strf 90, англ. CV90) — шведська бойова машина піхоти.

Розробка Strf 90 велася з 1984 рік а фірмою Hägglunds, що належить британській BAE Systems, за замовленням сухопутних військ Швеції на сімейство машин різного призначення на загальному шасі. Серійне виробництво Strf 90 розпочато в 1993 році. Всього випущено порядку 1170 машин в різних модифікаціях, більша частина з яких поставлена ​​по експорту в інші країни. Крім декількох варіантів БМП, на базі Strf 90 також розроблено ряд спеціалізованих бойових броньованих машин, включаючи легкий танк з 120-мм гладкоствольною гарматою. Норвезькі, датські і шведські CV 90 застосовувалися в бойових діях в війні в Афганістані.

Бронювання[ред.ред. код]

Бронекорпус і башта Stridsfordon 90 виготовлені з катаних сталевих бронеплит з використанням рознесеної схеми бронювання. Для підвищення рівня захищеності машини додатково до основної броні можуть використовуватися навісні модулі композитної броні різних виробників і комплекси активного захисту (КАЗ).

Швеція для власної БМП CV 9040C в якості посилення використовує бронемодулі AMAP німецькій компанії IBD Deisenroth Engineering. З комплектом навісної броні (композитна броня з керамічними бронеелементами) для модифікацій, починаючи з CV 9040B і далі, забезпечується захист від 30-мм бронебійного опереного снаряда[3]. До складу захисного комплекту AMAP крім навісних модулів пасивної броні для корпусу і башти входить протимінний захист, розташований на днищі бронекорпуса, а також протиосколкова підбивка бойового відділення. Додатково до пасивного захисту CV 9040C використовується система маскування Barracuda, однойменна з назвою шведської компанії-розробника Barracuda Company.

Норвегія провела модернізацію захисту відразу при покупці машини CV 9030N, встановивши навісну броню MEXAS. У 2002 році послідувало нарощування бойової ефективності машини шляхом встановлення більш досконалої броні AMAP з метою підвищення протиснарядної і протимінної стійкості CV 9030N.

Данія для модифікації CV 9035 MKIII придбала комплект навісний броні MEXAS, доповнивши його системою маскування Barracuda і комплектом бронерешіток L-ROD. Одночасно CV 9030N оснащується комплексом електронного придушення, що створює перешкоди на частотах радіо і мобільної телефонії, чим забезпечується зрив дистанційного підриву радіокерованих імпровізованих вибухових пристроїв.

Нідерланди. За своєю комплектації Mk III Нідерландів відповідає комплектації збройних сил Данії. Зовнішня відмінність полягає в установці на CV9035 Mk III Нідерландів навісної броні компанії RUAG Land Systems. Нідерланди придбали 184 комплекти навісних модулів захисту горизонтальних проекцій RoofPRO-P і 100 комплектів навісних модулів бортів машини SidePro. Новий комплект навісної броні дозволив посилити захист БМП від боєприпасів, що діють з боку верхньої півсфери, підвищити протимінну стійкість, і забезпечити захист від бронебійних боєприпасів кінетичної дії. Маса комплекту навісного пасивного захисту (на машину) становить 6 тонн протимінного захисту днища і роздільні сидіння десанту у вибухобезпечному виконанні вже серійно вбудовуються в моделі MkIII. Машина оснащується багатофункціональним комплексом оптико-електронного придушення DAS (Defensive Aids Suite), розробленого компанією Hägglunds, що включає датчики виявлення лазерного опромінення та засоби постановки перешкод[3].

Модифікації[ред.ред. код]

  • Strf 9040 — основний варіант для сухопутних військ Швеції з комплексом озброєння на базі 40-мм автоматичної гармати фірми «Бофорс» L70.

Вже на стадії розгортання серійного виробництва БМП в конструкцію було внесено низку доопрацювань. На початку 2001 року Управління матеріально-технічного забезпечення міноборони Швеції уклало контракт вартістю 200 млн шведських крон (близько 14 млн фунт. Стерлінгів) на поставку комплектів пасивного захисту для CV9040. Пасивний захист був встановлена ​​на 55 БМП, для чого машини були відправлені на завод компанії Alvis Hägglungs в місті Orusköldvic, північна Швеція, де був проведений монтаж комплектів броні, поставленої німецькою компанією IBD. Комплект включає навісні модулі пасивного захисту лобової, бортових частин корпусу, днища і башти машини. Також встановлені протиосколкові підкладки з внутрішньої поверхні броні. Зазначені БМП поставлені у війська в 2002 році для застосування в складі шведських сил швидкого реагування. Останні призначені для участі в коаліційних силах швидкого реагування ЄС починаючи з 2003 року[4].

Позначення базової модифікації — 9040A, поліпшені варіанти машини отримали позначення 9040B і 9040B1. Їм відповідає установка апаратно-програмного забезпечення, яке дозволило ввести в боєкомплект гармати новий 40-мм багатофункціональний боєприпас 3Р. Останнє підвищення бойової ефективності парку БМП CV-90 сухопутних військ Швеції до модифікації 9040C дозволило використовувати машину на зарубіжних ТВД. Поряд з посиленням броньового захисту проведена модернізація тепловізійного каналу прицільного комплексу UTAAS (Universal Tank and Anti-Aircraft Fire Control System). Оптичний канал оснащений захисним фільтром лазерного випромінювання. Модернізація до рівня стандарту 9040С проведена на 42 машинах.

  • Strf 9030 — експортний варіант, озброєний 30-мм автоматичною гарматою «Бушмастер II».

CV 9030N. Внутрішнє позначення БМП норвезьких збройних сил на фірмі виробнику, BAE Systems, — 9030 MKI. Відрізняється від шведської CV 90 озброєнням, більш потужним двигуном 605 к.с., і наявністю додаткового люка командира десанту з правого боку в кормовій частині БМП. При проведенні конкурсних випробувань машині компанії Hägglunds Vehicle AB протистояли наступні БМП: M2A2 Bradley, ASCOD, Warrior та німецька TH 495. Переможцем вийшла CV9030. Контракт на поставку 104 БМП був підписаний 21 квітня 1994 року. У 1996 році Норвегія в рамках контракту отримала чотири передсерійних машини. Серійне виробництво CV9030 тривало з 1998 по листопад 2000 року. Виробництво башти здійснювала норвезька компанія Kvaerner Eureka AS. Остаточну зборку машини проводила Hägglunds Moelv AB. Сімнадцять БМП CV9030 підвищеної бойової ефективності для застосування на зарубіжних ТВД отримали позначення 9030NF1.

  • Strf 9035 — експортний варіант, озброєний 35-мм автоматичною гарматою «Бушмастер III».

Контракт на поставку Норвегії 184 машин 184 CV9035 MkIII підписаний у грудні 2004 року. У період між 2005 і 2007 років виготовлювач машини, компанія BAE Systems, розробила модифікацію Mk III і восени 2007 року відбулася передача збройним силам Нідерландів першого прототипу для військових випробувань. Передача всієї партії послідувала в грудні 2008 року. CV9035 MkIII прийнята на озброєння сухопутних військ Нідерландів в грудні 2008 року. Нідерландська компанія Van Halteren Metaal є виробником броневеж і здійснює остаточну збірку БМП.

Відмінними рисами CV9035 MkIII є комплекс озброєння на базі бікаліберной 35/50 мм гармати «Бушмастер III», система управління вогнем Saab UTAAS, до складу якого входить надульний програматор боєприпасів, прицільний комплекс, побудований на принципі «Hunter-killer», передбачає наявність у командира машини і навідника незалежних один від одного і від основного озброєння, повністю стабілізованих прицілів, з денним і нічним каналами.

Починаючи з лютого 2011 року для скорочення витрати палива і зносу машини у військах, і відповідно, зниження вартості її експлуатації, планується проведення демонтажу навісний броні з усіх раніше поставлених БМП CV 9035. Одночасно продовжують надходити від виробника машини, поставляються також без навісної броні. Комплекти навісної броні масою шість тонн на машину складуються[5].

Машини на базі Stridsfordon 90[ред.ред. код]

  • Grkpbv 90120 (GranatKastarPansarBandVagn) — легкий танк / винищувач танків, оснащений новою баштою з 120-мм гладкоствольною гарматою і позбавлений десантного відділення.
  • Lvkv 90 (LuftVärnsKanonVagn) — ЗСУ з новою баштою з 40-мм автоматичною гарматою і РЛС із пов'язаною з нею системою управління вогнем.
  • Stripbv 90 (StridsledningsPansarBandVagn) — командно-штабна машина, з озброєнням, скороченим до 7,62-мм кулемета в зменшеній башті.
  • Epbv 90 (EldledningsPansarBandVagn) — машина передових спостерігачів, схожа за конструкцією зі штабною машиною, але оснащена додатковими засобами спостереження.
  • Bgbv 90 (BärgningsBandVagn) — БРЕМ, оснащена підйомним краном, поворотною лебідкою і іншим ремонтним обладнанням.

На озброєнні[ред.ред. код]

 — 186 CV9030, станом на 2007[6]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • T. J. O'Malley Fighting Vehicles: Armoured Personnel Carriers and Infantry Fighting Vehicles. — Лондон: Greenhill Books, 1996. — 144 с. — (Greenhill Military Manuals). — ISBN 1-85367-211-4.

Ссылки[ред.ред. код]

Бронетехніка Це незавершена стаття про бронетехніку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.