Syberia II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Syberia II
Syberia II Cover
Розробник Microïds
Видавець XS Games, LLC
Частина серії Syberia
Дата випуску 29 березня 2004
Жанр адвенчура, квест
Вікові
рейтинги
ESRB: T — Teens
ELSPA: 3 +
Носії 2 CD-ROM
Платформи Microsoft Windows, Xbox, PlayStation 2
Рушій гри Virtools Engine
Режими гри Однокористувальницька гра

Syberia II (укр. Сиберія II) — комп'ютерна гра в жанрі квест. Є другою частиною культової пригодницької трилогії «Syberia», створеної в стилі стімпанк французьким автором Бенуа Сокалем (фр. Benoît Sokal).

Видання[ред.ред. код]

Гра вийшла на ПК, PlayStation 2 і Xbox. Також гру можна відтворити і на Xbox 360.

Локалізація[ред.ред. код]

  • У Росії і на території країн СНД і Балтії гра видавалася компанією під назвою «Сибір 2». Ця назва не є цілком коректним перекладом оригінальної назви, оскільки у назві гри мався на увазі не регіон Сибір, а міфічний острів Сиберія, ​​де живуть мамонти. Проте ж видавці вирішили, що назва «Сибір» милозвучніша.
  • Російська версія була локалізована студією Логрус. У озвученні взяли участь такі актори як Олексій Колган і Дмитро Назаров.
  • Були локалізовані версії для ПК і PlayStation 2, версія для Xbox не має офіційної локалізації.
  • У локалізованій версії гри «Сиберія 2» містяться деякі помилки і неточності. Наприклад, у газеті, яку можна знайти на базі Івана та Ігоря вказана дата "2004 рік", хоча в оригіналі вказаний "2002 рік". Також, в тій же газеті перекладачі змінили хокейний рахунок між Росією і Канадою з "5:6" на "5:0".

Сюжет[ред.ред. код]

За основним сюжетом дилогії, старий швейцарець-винахідник Ганс Форальберг[1] (Hans Voralberg), рішуча дівчина-адвокат з Нью-Йорка Кейт Уокер (Kate Walker) і наділений душею автоматон Оскар (Oscar) відправляються на пошуки острова Сиберія (Syberia), [2] де нібито дожили до наших днів мамонти.

Романівськ[ред.ред. код]

Подорожуючи на заводному поїзді по засніженій Росії, головні герої переживають різноманітні пригоди. Спершу вони потрапляють в далеке північне місто Романівськ (Romansburg), «останній форпост цивілізації», як кажуть самі жителі цього міста,[3] де знайомляться зі «станційним доглядачем», — суворо-добродушним козаком, полковником у відставці Ємельяновим (Ємеліним-Гупачевим), що називає Кейт російським ім'ям — Катею. Трохи пізніше Кейт також зустрічає і веселу дівчинку Малку (Malka).

У Романівську мандрівники відвідують розташований неподалік монастир, очолюваний настоятелем, що чомусь носить титул «патріарха». У монастирі Кейт здобуває щоденник недавно померлого столітнього ченця, що ретельно приховувався — брата Олексія Туканова (Олексія Тукьянова), у минулі роки — знайомого Ганса Форальберга. Щоденник оповідає про давні подорожі брата Олексія на крайній Півночі, і зокрема, про арктичне плем'я юкола, що живе в підлідних печерах.[4] У кінці щоденника переказується легенда про те, що на далеких північних островах все ще можна зустріти живих мамонтів. За допомогою описаних у щоденнику ліків юколів Кейт вдається вилікувати Ганса.

Потім Ганс ремонтує механічних коней свого старого знайомого — власника шинку Цукермана (Cirkos), а Кейт, намагаючись завести цих конячок, стикається з несподіваною проблемою — мисливці за мамонтовими кістками брати Бургови (Bourgof) викрадають потяг разом з Оскаром і Гансом.

Сиберія[ред.ред. код]

Діставшись на дрезині з запряженим у неї юкі (youki) — поміссю собаки і тюленя — до дрімучого засніженого лісу, Кейт навчається ловити помаранчевого лосося, щоб нагодувати розлюченого ведмедя, стає альпіністкою і зустрічає старого друга — вічно п'яного космонавта Бориса Шарова з Комсомольська. Потім, вона знаходить поїзд і рятує Оскара від лютого морозу, але, щоб рухатися далі на допомогу викраденому братами Бурговими Гансу, мандрівникам доводиться кинути вагон.

Село юколів[ред.ред. код]

Подорож несподівано закінчилася — скінчилися і завод, і рейки. Тим часом недоумкуватий Ігор Бургов кидає свого брата, їдучи на снігоході у Романівськ, а Іван Бургов загрожує Кейт мамонтовою кісткою і потрапляє в пастку тих самих юколів.

У юкольскому селі з'ясовується, що Ганс важко хворий, і, щоб допомогти йому, Кейт повинна відправитися в Коридор Снів — Валаділену 30-х років XX століття. На жаль, ця подорож не приводить до поліпшення стану Ганса, і тоді Оскар жертвує собою, щоб стати життєзабезпечуваною системою для свого творця. А Кейт і Ганс на загадковому ковчезі, описаному ще в щоденнику Туканова, відправляються на пошуки Сибірії.

Острів Пінгвінів[ред.ред. код]

Ковчег причалює до крижини, на якій живуть пінгвіни. Кейт звільняє від льоду якір, але тут з'являється Іван. Кейт скидає його з ковчега, піднявши вітрило, і лиходій, намагаючись кинути пінгвінячим яйцем у подорожніх, стає жертвою птахів.

Острів Сиберія[ред.ред. код]

Нарешті Кейт і Ганс досягають красивий, зелений острів Сиберія, ​​де Кейт, вирішивши останню головоломку і зігравши для мамонтів музику, виконує мрію Форальберга.

У фіналі подорожі безнадійно хворий Ганс, досягнувши своєї мрії, їде верхи на мамонті назустріч не страшній тепер для нього смерті, а Кейт з сумною усмішкою махає йому рукою. Вона залишилася одна.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На самому початку вступного ролика миготять координати 60°53′09″ пн. ш. 101°53′40″ сх. д. / 60.88583° пн. ш. 101.89444° сх. д. / 60.88583; 101.89444. Це — координати місця вибуху Тунгуського метеорита по Фасту[5].
  • У місцевій газеті, знайденій Кейт у Романівську, міститься замітка про кончину співачки Олени Романської — героїні першої частини «Сиберії».
  • На крижині, куди причалює ковчег, у безлічі водяться пінгвіни, які в реальності живуть у південній, а не в північній півкулі. Але з іншого боку, якщо там залишилися мамонти, чому б не з'явитися невідомо звідки і пінгвінам.

Див. також[ред.ред. код]

  • Syberia
  • Syberia III
  • Amerzone - комп'ютерна гра в жанрі квест вийшла у 1999 році. У Syberia і Syberia II є відсилання до Amerzone.
  • Paradise

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Переклад власних імен взято з русифікації Логруса.
  2. Явний парафраз Новосибірських островів
  3. Прообразом, можливо, послугував Мурманськ, чия дореволюційна назва — Романів-на-Мурмані, а також селище, що поставляє газ до Західної Європи, заполярний Ямбург. Оригінальна назва міста — Romansburg — також відсилає до Єкатеринбургу. Однак будь-який візуальний зв'язок між містами відсутній: Романівськ — зовсім маленький глухе містечко.
  4. Найменування племені, швидше за все, зроблене від згадуваного в романі В. А. Обручева «Земля Саннікова» слова «юкола», сибірського назви в'яленої риби
  5. Тунгуський метеорит