TAR-21

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
TAR-21
Tavor-latrun-exhibition-1.jpg
CTAR 21
Тип: автомат
Походження: Ізраїль
Історія служби
Термін використання 31 березня 2004 — теперішній час
Використання у див. Країни-експлуатанти
Війни операція «Захисна стіна»,
Операція «Літні дощі»,
Друга ліванська війна,
російсько-грузинська війна,
Операція «Литий свинець»,
збройний конфлікт в Колумбії,
камбоджійсько-тайський прикордонний конфлікт (2008)
Історія виробництва:
Конструктор Залман Шевс
Борін Ерез
Амнон Шілоні
Моті Розен
Розроблено 1993 рік
Виробник Israel Military Industries
Кількість провадження триває
Варіанти див.Варіанти
Характеристики
Маса 3,27 (TAR-21)
3,18 (CTAR-21)
3,67 (STAR-21)
2,95 (MTAR-21)
3,19 (TC-21) без магазину
Довжина 725 (TAR-21, STAR-21)
640 (CTAR-21)
590 (MTAR-21)
670 (TC-21)
Довжина ствола, мм: 460 (TAR-21, STAR-21)
380 (CTAR-21)
330 (MTAR-21)
410 (TC-21)
Тип боєприпасу 5,56×45 мм (M193/SS109)
9x19 мм Парабелум (для MTAR-21)
Калібр 5,56
9 (опціонально для MTAR-21)
Механізм відведення порохових газів, поворотний затвор, буллпап
Бойова скорострільність 750-900
Дульна швидкість 910 (TAR-21, STAR-21)
890 (CTAR-21)
870 (5,56 мм MTAR-21)
885 (TC-21)
Прицільна дальність 550
Тип боєпостачання коробчастий магазин на 20/30 патронів (STANAG)
20/25/32 патронів (9 мм MTAR-21)
Приціл див. Приціл і додаткові пристосування

Зображення у Вікісховищі: TAR-21

TAR-21 (англ. Tavor Assault Rifle-21 — штурмова гвинтівка «Тавор» XXI століття) або «Тавор» — модель сучасного ізраїльського автомата калібру 5,56 мм, що випускається концерном Israel Military Industries. Назва автомата походить від гори Тавор («Фавор» у російській транскрипції), на півночі Ізраїлю, що згадується в Старому Завіті.

В Україні з 2009 року випускаються модифікації TAR-21 — Форт-221, Форт-222, Форт-224. Виробник — НВО «Форт». Замовник — підрозділи спеціального призначення СБУ, СЗР і МВС.

Історія створення[ред.ред. код]

У 1993 році командуванням ЦАХАЛу було прийнято рішення про заміну застарілого автомата Galil на американську М16, однак за кілька місяців до цього концерн Israel Military Industries (нині Israeli Weapons Industries) в ініціативному порядку почав роботу над новою зброєю під патрон 5,56×45 мм. Проект був визнаний перспективним і роботи над ним були продовжені незважаючи на закупівлю американських автоматів.

Розробка IMI була вперше представлена публіці в середині 1990-х років під позначенням «М-203». Пізніше, щоб уникнути плутанини з однойменним підствольним гранатометом, автомат був перейменований в AAR (англ. Advanced Assault Rifle — прогресивна штурмова гвинтівка). Ще через деякий час зброї було присвоєно остаточна назва Tavor TAR 21. На відміну від ряду інших зразків відповідної компанії новий автомат не був переробкою або модернізацією іншої зброї.

Військові випробування TAR-21 відбулися в кінці 1990-х-початку 2000-х років. Були виявлені деякі недоліки автомата: ненадійність, труднощі при зміні магазину в позиції лежачи, дуже товста пістолетна рукоятка, поганий приціл. У 2004 році доопрацьований варіант TAR-21 поступив на озброєння деяких частин силових структур Ізраїлю.

Опис[ред.ред. код]

Автомат «Тавор» виконаний за схемою «буллпап». «Лінійна» схема (приклад знаходиться на одній осі зі стволом) забезпечує зброї високу точність стрільби, проте такий підхід має і недолік — потрібно розміщувати прицільні пристосування трохи вище. Основа автоматики — відведення порохових газів з каналу ствола через прихований корпусом зброї газовідвідний вузол, що знаходиться над стволом. Жорстко зафіксований на рамі затвора газовий поршень має довгий робочий хід. Ствол замикається поворотом затвора на 7 бойових упорів. Обабіч ствольної коробки є вікна для викиду стріляних гільз, оскільки існують варіанти затворів (з закріпленими на них викидача і відбивачами) з викидом стріляних гільз як на праву, так і на ліву (варіант для шульги) бік. Вирізи під рукоятку заряджання також зроблені по обох сторонах.

УСМ — куркового типу, розміщений в прикладі. Запобіжник-перевідник режимів стрільби розташований над пістолетною рукояткою (виведений на обидві сторони зброї), дозволяє вести вогонь одиночними пострілами і безперервними чергами. Спускова скоба виконана у всю довжину пістолетної рукоятки цілком з корпусом (як і сама рукоятка). Корпус зброї виготовлений з високоміцних полімерів і легких сплавів, а в деяких місцях посилений вставками зі сталі. Цим досягається одна з переваг TAR-21 — її порівняно невелику вагу.

Неповне розбирання може бути здійснена в польових умовах без використання будь-яких інструментів, для чого достатньо виштовхнути з'єднувальний стрижень, що знаходиться у верхній задній частині прикладу. Потім потиличник прикладу на шарнірі відкидається назад-вниз, і затворна рама в зборі витягується назовні.

TAR-21 використовує стандартні магазини автомата M16 на 20/30 набоїв. Таким чином забезпечується уніфікація спорядження для різних видів стрілецької зброї в АОИ. Зброя характеризується високою маневреністю та зручністю при стрільбі навскидку, однак має недолік перед M16 у вигляді високої вартості — $1000, у той час як американські автомати за програмою фінансової допомоги Ізраїлю продаються майже в 10 разів дешевше.

Приціл і додаткові пристосування[ред.ред. код]

Крім резервного відкритого прицілу (на ранніх варіантах відсутнього), який складається з складаної мушки і регульованого цілика, на автоматах є коліматорні приціли. Спочатку TAR 21 оснащувався дорогим прицілом ITL MARS, поєднаним з ЛЦУ. Щоб не втомлювати солдата постійним включенням і вимиканням, приціл включається автоматично при перекручуванні затвора і вимикається при розрядження зброї. Кнопка лазерного цілевказівника вбудована в цівку зброї, при необхідності стрілець натискає її своєю більш слабкою рукою. Автомати пізніх випусків оснащуються більш дешевим прицілом Meprolight без лазерного цілевказівника.

Може також встановлюватися прилад нічного бачення ITL Mini N/SEAS, а також підствольний гранатомет M203 і складаються сошки. На ствол можлива установка глушника.

Поточний статус[ред.ред. код]

Після закінчення основного періоду розробки, в 2000 році, кілька зразків гвинтівки «Тавор» були передані на випробування в рамках курсу командирів відділень в піхотній школі АОИ. В ході одного з випробувань в одній частині 2 взводи були озброєні «Тавор», а 2 інших — М16. І ті, і інші використовували обидва види зброї в однакових навчаннях, наприклад при штурмі укріпленої оборони і в боях у місті. «Тавор» продемонстрував свою перевагу, зокрема, в точності стрільби і в зручності використання. У 20012002 роках були проведені додаткові випробування — «Тавор» були оснащені кілька рот в піхотній бригаді «Гіваті». Численні «Тавор» були помічені в руках у солдатів, які брали участь в операції «Захисна стіна» навесні 2002 року.

У липні 2002 року командувач Сухопутними військами генерал-майор Іфтах Рон-Таль оголосив, що «Тавор» буде прийнятий на озброєння Армії оборони Ізраїлю. Офіційне прийняття на озброєння відбулося 31 березня 2004.

Спочатку новими автоматами оснащувалися спецпідрозділу. З серпня 2006 року він став надходити в армійські частини. Першими цю зброю отримали новобранці бригади «Гіваті». У серпні 2008 року на «Тавор» перейшли новобранці бригади «Голані», в 2009 — на «Тавор» перейшли бійці бригади Кфір. Таким чином завершиться перший етап переозброєння АОИ, в результаті якого 16 000 автоматів «Тавор-21» замінять у військах своїх попередниць — американські М16.

30 червня 2010 з'явилося повідомлення про те, що укорочений автомат MTAR-21 замінив TAR-21 на озброєнні бригад «Гіваті» і «Голані».

Штурмова гвинтівка «Форт-224»
Пістолет-кулемет на основі «Форт-224»

Штурмова гвинтівка на озброєнні спецслужб України[ред.ред. код]

В кінці 2009 року кабінет міністрів України видає указ про прийняття на озброєння прикордонних військ, СБУ та зовнішньої розвідки штурмової гвинтівки TAR-21, кулемета Negev і снайперської гвинтівки модифікації Galil, які виробляються на НВО «Форт» за ліцензією Israeli Weaponary Industries[1].

Штурмова гвинтівка «Форт 221» — автоматична гвинтівка калібру 5,56×45 мм призначена для ураження живої сили противника на відстані до 500 метрів. Гвинтівка скомпонована по системі буллпап, що дозволило значно знизити габарити зброї, не зменшуючи довжину ствола. В свою чергу, завдяки корпусу, зробленого з ударостійкого пластику армованого сталлю, вдалось значно знизити вагу[2].

Виробник також пропонує модифікацію з подовженим стволом та сошками — «Форт-222» і укорочену модифікацію призначену для бійців спецпідрозділів «Форт-224», а також пістолет-кулемет на основі «Форт-224», який розрахований на патрон 9×19 мм «Люгер».

Усі моделі автоматичних гвинтівок можуть бути укомплектована тактичним ліхтарем, лазерним цілевказівником, оптичним прицілом з 3-х або 4-х кратним збільшенням, приладом нічного бачення[2].

Країни-експлуатанти[ред.ред. код]

Країни, що використовують TAR-21
  • Азербайджан Азербайджан: у серпні 2008 року деяку кількість автоматів було закуплено для спеціальних підрозділів збройних сил Азербайджану.
  • Бразилія Бразилія: виробляється за ліцензією фірмою Taurus.[3]
  • Грузія Грузія: з 2006 року армія Грузії в рамках угоди про військову підтримку отримала біля 7000 автоматів TAR-21 різних варіантів на загальну суму $65 млн.
  • Гватемала Гватемала: поліція.[4]
  • Ізраїль Ізраїль: Використовується бригадами Гіваті, Голані і Кфір, а також деякими спецпідрозділами. У 2010 році почався перехід бригади Нахаль на TAR-21, як частина процесу переозброєння всіх сухопутних підрозділів. Карабін TC-21 використовується спецпідрозділом тюремної служби Ізраїлю.
  • Індія Індія: в кінці 2002 року Індія уклала контракт на постачання 3070 TAR-21 для використання в спецпідрозділах. До 2005 року IMI поставила 350–400 TAR-21. Однак, вони показали незадовільні результати. IMI справила необхідні зміни і тести 2006 року в Ізраїлі пройшли успішно. У цей час Тавори знаходяться на озброєнні.
  • Колумбія Колумбія: використовується спеціальним підрозділом AFEUR армії Колумбії.[5]
  • Португалія Португалія: спеціальні підрозділи поліції.[6][7]
  • Таїланд Таїланд[8][9]
  • Україна Україна: Юрій Луценко, міністр внутрішніх справ України, оголосив 1 жовтня 2008 року, що IMI і українське НВО «Форт» будуть здійснювати спільне виробництво автоматів TAR-21, які надійдуть в експлуатацію в Збройні сили і спеціальні підрозділи МВС.[10][11] Що і було частково виконано. TAR-21 випускається на заводі «Форт» під найменуванням «Форт-221»[12] частково з ізраїльських комплектуючих у військовому та громадянському варіантах (УСМ без режиму автоматичного вогню), але майже не закуповувався МВС.
  • Філіппіни Філіппіни[13]

Варіанти[ред.ред. код]

  • TAR-21 — стандартна версія.
    • GTAR-21 — під стволом мається підготовка під кріплення для встановлення 40-мм гранатомета.
  • CTAR-21 (Commando TAR) — компактна версія з укороченим стволом для сил спеціальних операцій.
  • MTAR-21 (Micro TAR) — найкомпактніший варіант зі стволом довжиною 330 мм, спусковий скобою звичайного розміру і зміненим цівкою. Використовується як зброя самооборони (Personal Defense Weapon по західній термінології) екіпажів транспортних засобів і може бути перероблений в пістолет-кулемет калібру 9 мм шляхом заміни ствола, затворної групи та встановлення спеціального адаптера в приймач для магазинів.
  • STAR-21 (Sharpshooter TAR) — снайперська версія з сошками і оптичним прицілом.
  • TC-21 (Tavor Carbine) — самозарядний укорочений варіант для цивільного ринку.

TAR-21 в комп'ютерних іграх[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]