The Age of the Understatement

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Age of the Understatement
Студійний альбом
Виконавець The Last Shadow Puppets
Дата випуску 21 квітня 2008
Записаний серпень 2007
Жанр інді-рок
попмузика
Тривалість 34:44
Мова англійська
Лейбл Domino Records
Продюсер Джеймс Форд
Хронологія The Last Shadow Puppets
Попередній
←
Everything You've Come to Expect
2016
Наступний
→

«The Age of the Understatement» (укр. Вік применшення) — перший студійний альбом британського інді-рок-супергурту «The Last Shadow Puppets», що вийшов у 2008 році.

«The Last Shadow Puppets» — це сторонній проєкт Алекса Тернера («Arctic Monkeys») та Майлза Кейна («The Rascals»). Британські музиканти затоваришували під час спільних гастролей та вирішили записати декілька пісень, надихаючись творчістю Скотта Вокера кінця 1960-х років. Разом з продюсером останнього альбому «Arctic Monkeys» Джеймсом Фордом вони записали дванадцять пісень, до яких додав оркестрові аранжування канадський музикант Оуен Паллетт («Arcade Fire», «Final Fantasy»).

Платівка «The Age of the Understatement» вийшла у 2008 році та отримала схвальні відгуки критиків та слухачів. Епічні оркестрові аранжування зробили альбом схожим на саундтреки до спагеті-вестернів або «Бондіани», вокальна взаємодія Тернера та Кейна нагадувала пісні «The Beatles» або «The Beach Boys», а в текстах пісень найчастіше зустрічався образ фатальної жінки.

«The Age of the Understatement» було визнано одним з найкращим альбомів 2008 року в Великій Британії, а «The Last Shadow Puppets» — відкриттям року. Платівка дебютувала на першому місті в британському хіт-параді, а у 2016 році стала «платиновою» із понад 300 тис. проданих примірників.

Історія створення[ред. | ред. код]

Виникнення гурту[ред. | ред. код]

Алекс Тернер Майлз Кейн
Алекс Тернер та Майлз Кейн

Засновниками проєкту «The Last Shadow Puppets» стали британські музиканти Алекс Тернер та Майлз Кейн[1]. В середині 2000-х років Тернер був вокалістом та фронтменом шеффілдського рок-гурту «Arctic Monkeys», а Кейн грав на гітарі у ліверпульскому інді-рок-колективі «The Little Flames[en]»[2]. У 2006 році вийшов дебютний альбом «Arctic Monkeys» «Whatever People Say I Am, That's What I'm Not», який став найбільш розпродуваною платівкою в історії британської музики, та приніс гуртові нагороду «Mercury Prize»[3]. Куди менш відомі «The Little Flames» грали на розігріві у зіркового колективу, але вважалися одними з найкращих їхніх друзів. Зокрема, у 2006 році «Манкіз» випустили кавер-версію пісні «Put Your Dukes Up, John» на другій стороні свого синглу «Leave Before the Lights Come On[en]», а у 2007 році Майлз Кейн своєю чергою відзначився на пісні «505[en]» з другого альбому «Arctic Monkeys» «Favorite Worst Nightmare». В травні 2007 року вокалістка «The Little Flames» Єва Петерсен залишила гурт, а решта музикантів заснували тріо «The Rascals[en]»[4].

Алекс Тернер та Майлз Кейн затоваришували ще під час спільних гастролей. Коли у 2006 році «Arctic Monkeys» залишив бас-гітарист Енді Ніколсон[en], Тернер навіть запрошував Кейна приєднатися до колективу, але той відмовився[5]. Після виходу другої платівки «Arctic Monkeys» музиканти зідзвонилися, зустрілися та вирішили спробувати написати щось разом. З'ясувалося, що молодих артистів об'єднувала любов до музики 1960-х років. Згадуючи пісню «Jacky[en]» у виконанні Скотта Вокера, вони сказали один одному: «Уяви, якби ми зробили щось подібне в нашому віці?»[6] Так з'явилася ідея стороннього проєкту, зовсім не схожого на творчість основних гуртів Тернера та Кейна, де музиканти віддавали б дань пошани записам Скотта Вокера та Сержа Генсбура[5].

Запис альбому[ред. | ред. код]

Учасники запису

Автори пісень: Алекс Тернер та Майлз Кейн
Виконавці: Алекс Тернер, Майлз Кейн та Джеймс Форд
Продюсер: Джеймс Форд
Звукоінженер: Джиммі Робертсон
Аранжувальник та диригент: Оуен Палетт
Виконавець: London Metropolitan Orchestra
Запис оркестру: Стів Макглафлін
Зведення: Джеймс Форд та Річард Вудкрафт
Менеджмент: Ян Макендрю та Джефф Баррадейл
Фото на обкладинці: Сем Хаскінс
Фото музикантів: Дейрдра О'Каллахан
Дизайн: Метью Купер, із подякою Джейсону Евансу[7]

У серпні 2007 року Алекс Тернер та Майлз Кейн вирушили до студії «Black Box» на півночі Франції, за годину їзди від Нанту. До дуету музикантів приєднався Джеймс Форд[en], засновник гурту «Simian Mobile Disco[en]» та звукоінженер Джиммі Робертсон, які нещодавно разом працювали над альбомом «Klaxons»[8]. Форд став продюсером нового альбому супергурту, а також сів за ударну установку, в той час, як Тернер та Кейн записали партії гітар, бас-гітар та вокалу. Третину всього матеріалу написав Тернер, ще третину — Кейн, а решту вони написали та допрацювали спільними зусиллями. Протягом двох тижнів було записано дванадцять пісень, більшість з яких — наживо[6][9][10].

Після цього до запису долучився Оуен Паллетт[en], канадський музикант, який записував та аранжував струнні для гурту «Arcade Fire», а також виступав сольно під псевдонімом «Final Fantasy». Паллетт написав оркестрові аранжування для всіх пісень, а потім виконав їх разом з лондонським оркестром «London Metropolitan Orchestra», виступивши в ролі диригента. Спочатку в студії «British Grove Studio» було записано партії мідних духових інструментів, і вже потім — струнні. За тиждень до Різдва 2007 року студійну роботу було закінчено, а на початку 2008 року альбом було зведено в іншій лондонській студії «RAK Studios»[6][9][10].

Зміст альбому[ред. | ред. код]

Назва та обкладинка[ред. | ред. код]

Навіть закінчивши роботу над альбомом, музиканти ще не мали гадки, як саме буде називатися їхній гурт. В січні 2008 року про співпрацю лідерів гуртів «Arctic Monkeys» та «The Rascals» стало відомо журналістам, однак цей проєкт тимчасово називали просто «Turner and Kane» (укр. Тернер та Кейн)[6]. Вже у лютому Майлз Кейн повідомив, що гурт отримав назву «The Last Shadow Puppets» (укр. Останні ляльки з тіней), та пояснив її походження: «Наша подруга розмовляла телефоном, лежачи у своєму ліжку, і робила ляльок з тіней на стіні. Ми подумали, що це [Last Shadow Puppets] буде гарна назва, та додали артикль „The“, щоб зробити її це драматичнішою»[11].

Ще коли Алекс Тернер та Майлз Кейн обговорювали можливу співпрацю, вони жартували, що на обкладинці майбутнього альбому мають бути зображені вони обидва, вдягнені в білі «водолазки», а також сигарета, що димить на фортепіано[6]. Врешті решт, фотографії музикантів в білих гольфах дійсно з'явилися на альбомі, але всередині буклету[12]. Щодо обкладинки, нею стала фотографія Сема Хаскінса[en] «Гілл у чорних панчохах», вперше опублікована в книзі «П'ять дівчат» у 1962 році[13]. Алекс Тернер побачив цю світлину у своєї подруги, дизайнерки Алекси Чунг[en], та вирішив використати як обкладинку платівки[14]. Інше фото з тієї ж книги — «Гілл у розмові № 2» — стало ілюстрацією для синглу «Standing Next To Me»[15][16]. Щодо всього альбому, його назвали по першій пісні та першому синглу — «The Age of the Understatement» (укр. Вік применшення), запланувавши вихід на 21 квітня 2008 року[17].

Музика та тексти[ред. | ред. код]

Джерелом натхнення музикантів були пісні Скотта Вокера кінця 1960-х років

Тернер та Кейн описували свій альбом як «12 повнокровних пісень, сміливих та яскравих, сповнених драматизму, дотепу та мелодій, що беруть джерело у минулому, але не впадають у пастиш», натхненням для якого були Скотт Вокер, ранній Девід Бові, Девід Аксельрод та багато інших[18]. Нові пісні були радше схожими на оркестровий поп[en], характерний для кінця 1960-х — початку 1970-х років, аніж на британський рок[en], які виконували «Arctic Monkeys» та «The Rascals»[1]. Пісні вийшли дуже «кінематографічними», та відсилали до музики Енніо Моріконе, написаної для спагеті-вестернів, або епічних саундтреків до фільмів про Джеймса Бонда[19]. «Поверненню до 1966 року» сприяв вибір музичних інструментів, серед яких орган Гаммонда, електрогітари з ефектом тремоло, барабани маріачі, бриньчання акустичних гітар та оркестрові аранжування з використанням струнних та духових[20]. «The Last Shadow Puppets» були не першими музикантами британської інді-сцени, на яких вплинула творчість Скотта Вокера, бо цього схожі мотиви були присутні в пізніх альбомах «Suede», «Pulp» та «Belle and Sebastian»[21][20]. Серед інших виконавців, з якими порівнювали музику «The Last Shadow Puppets» — «The Zombies», «Love»[20], Нік Кейв, «The Mamas & the Papas», Роббі Вільямс[22], Лало Шифрін[en], Джон Баррі[23], Лі Хезлвуд[en][24].

«The Last Shadow Puppets» — «The Age of the Understatement» (2014)
Фрагмент пісні «The Last Shadow Puppets» «The Age of the Understatement»
При проблемах гляньте в довідку.

Однією з особливостей альбому стала вокальна взаємодія Тернера та Кейна. Музиканти співали то по черзі, то в унісон, то виконували мелодичні гармонії[1]. «Ви можете сказати, що наші голоси різні, але не зможете зрозуміти, коли ми змінюємо один одного. Ви просто не помітите, коли один з нас замовчить, а інший вступить замість нього», — пояснював Алекс Тернер[18]. Тернер та Кейн звучали, ніби брати[25], а поєднання їхніх голосів нагадувало «The Beatles» або «The Beach Boys»[26]. Співаки по черзі розказували фрагменти однієї історії, і це нагадувало те, як створювалися ці пісні, коли ідеї одного з друзів підхоплював інший та навпаки[26]. Молодий вік співаків та їхні незрілі голоси стали одним з чинників, які відрізняли «The Age of the Understatement» від «дорослих» попхітів 1960-х[1][24].

Ключовим ліричним образом альбому, який зустрічається у більшості пісень, стала фатальна жінка[26]. Алекс Тернер визнавав, що не усвідомлював цього, аж доки не послухав вже готову платівку: «Я помітив, що ми співаємо слово „вона“ аж занадто часто. Все це зосереджено навколо однієї дівчини, яка розбиває серця»[18]. На сайті «Blender» зауважили, що Тернер та Кейн «по черзі описують зграю диявольських жінок, які отримують задоволення встромляти каблуки в молоді хлопчачі серця»[27]. Типовими темами пісень були гіркі романтичні стосунки або любовний трикутник[25], а їхніми героями — то «дівчина з багатьма різними стратегіями», то «цей невблаганний мародер»[18]. І хоча тексти Тернера були більш зрілими, аніж в «Arctic Monkeys»[25], через декілька років співак визнав, що деякі з них були доволі дурними[5].

Пісні[ред. | ред. код]

Список пісень

Автори музики та слів: Алекс Тернер, Майлз Кейн[28][29].

#НазваТривалість
1.«The Age of The Understatement»3:07
2.«Standing Next to Me»2:18
3.«Calm Like You»2:26
4.«Separate and Ever Deadly»2:38
5.«The Chamber»2:37
6.«Only the Truth»2:44
7.«My Mistakes Were Made for You»3:04
8.«Black Plant»3:59
9.«I Don't Like You Anymore»3:05
10.«In My Room»2:29
11.«The Meeting Place»3:55
12.«Time Has Come Again»2:22
34:44

Альбом складається с дванадцяти невеликих композицій, середньою довжиною дві с половиною хвилини, і триває трохи довше ніж півгодини[30]. Всі вони витримані у схожій стилістиці, проте альбом від цього не стає монотонним, бо на зміну швидким та енергійним композиціям приходять більш повільні, а між урочистими оркестровими програшами з'являються гітарні соло[1].

Відкриває платівку епічна заголовна композиція «The Age of the Understatement», яка нагадує саундтрек до сцени погоні зі спагеті-вестерну, виконана під акомпанемент стрімких барабанів зі програшами на гітарі з тремоло[22][21]. За нею йде більш спокійна «Standing Next to Me», оркестрова поп-композиція про класичний любовний трикутник, витримана в стилістиці бі-бопа 1950-х років[21][25]. У «Calm Like You» розповідається про чоловіка, який потрапив у пастку хитрої жінки, а її вальсовий ритм супроводжується джазовими фанфарами[3][25]. «Separate and Ever Deadly» поєднує акомпанемент військових барабанів, несподівані паузи та зміни темпу, та розповідає про неминучий розрив стосунків[2]. Гурт знову заспокоюється на тихій пісні «The Chamber», героїня якої — фатальна жінка, яка опинилася «зачиненою всередині власної кімнати»[31][3]. Завершальна композиція першої частини альбому — «Only the Truth» — поєднує сучасний рок та класичну музику, нібито це пісня «Arctic Monkeys», до якої додали струнне аранжування[25][31].

Друга сторона платівки починається з пісні «My Mistakes Were Made for You», є одночасно сумною та оптимістичною, та неодноразово порівнювалась з вокерівською «The Old Man's Back Again»[32][21][31].  Наступна «Black Plant» побудована навколо фрази «Він робить паперові фігурки з листів, які ти ніколи йому не надіслала» та закінчується сумною інструментальною кодою[33][25] . Після цього йде «I Don't Like You Anymore», в якій одну й ту ж фразу — «Я більше не кохаю тебе» — по черзі повторюють спокійний Тернер та агресивний Кейн, змінюючи стиль та темп композиції[31][33]. В центрі атмосферної «In My Room» знаходиться симфонічний оркестр, а голоси Кейна з Тернером підсилюють емоційне напруження[3][31]. Музика до «Meeting Place» є чи не найпіднесенішою на альбомі, але текст є сумним і розповідає про стосунки, які автор намагається стерти з пам'яті[31]. Завершальна «Time Has Come Again», в якій Алекс Тернер прощається із своєю коханою, виконується під невибагливий акомпанемент акустичної гітари, і лише в середині до них доєднуються ніжні струнні[25][31].

Вихід альбому[ред. | ред. код]

Сингли та відео[ред. | ред. код]

Відеокліпи з альбому «The Age of the Understatement»

Першим синглом з альбому стала заголовна пісня «The Age of the Understatement», що вийшла 14 квітня 2008 року. Відеокліп на пісню був знятий в Росії та містив кадри російських військових та танків на засніженому полі[34]. Для сторони Б синглу, що виходив на 7-дюймових платівках, компакт-диску та в цифровому форматі, було обрано пісню «Two Hearts in Two Weeks», а також кавер-версії «In the Heat of the Morning» Девіда Бові та «Wondrous Place»[35] .

Альбом «The Age of the Understatement» вийшов на лейблі «Domino Records» за тиждень після першого синглу, 21 квітня 2008 року (в США — 6 травня)[35]. Окрім цього, на сайті гурту було розміщено документальне відео, зняте під час перебування Тернера та Кейна в Москві[36].

7 червня 2008 року було видано другий сингл з альбому, пісню «Standing Next to Me». Відеокліп на пісню було знято в Лондоні, його режисером став Річард Айоаді. Бі-сайдами до синглу вийшли пісні «Gas Dance», «Sequels» та «Hang the Cyst»[37].

Третій і останній сингл «My Mistakes We Made For You» вийшов 20 жовтня 2008 року. Відеокліп на пісню зняв той самий Річард Айоаді в студії «Pinewood». На стороні Б гурт випустив концертну версію власної «Separate and Ever Deadly», а також живі кавер-версії пісень «Paris Summer» дуету Лі Хазлвуда і Ненсі Сінатри, виконану разом з Елісон Моссхарт, та «My Little Red Book» Берта Бакарака та рок-гурту «Love»[38]. Версія синглу для США окрім цього містила чотири акустичні версії пісень «The Last Shadow Puppets», записані в Нью-Йорку в березні 2008 року[39].

Концертний тур[ред. | ред. код]

Дебютний виступ гурту в магазині «Sound Fix», 4 березня 2008

Дебютний виступ «The Last Shadow Puppets» відбувся в Нью-Йорку 4 березня 2008 року. Алекс Тернер та Майлз Кейн відіграли акустичну програму з восьми пісень в бруклінському музичному хабі «Sound Fix»[40]. Наступного дня дует відіграв свій другий концерт в магазині «Cake Shop», але цього разу музиканти зіткнулися з технічними труднощами, і закінчили концерт після семи пісень через погану якість звучання[41]. Перший виступ «The Last Shadow Puppets» у Великій Британії відбувся 5 квітня 2008 року в лондонській «Lock Tavern», де святкувала день народження їхня подруга Ремі Ніколь: дует виконав лише дві пісні «Meeting Place» та «Standing Next to Me»[42].

«The Last Shadow Puppets» на фестивалі «Гластонбері»

28 червня 2008 року «The Last Shadow Puppets» неочікувано виступили на фестивалі «Гластонбері». Тернер та Кейн розпочали концерт удвох, а після перших двох пісень до них доєднався клавішник. На композиції «The Age of the Understatement» до тріо додався барабанщик «Arctic Monkeys» Метт Гелдерс, а під час виконання кавер-версії Біллі Ф'юрі «Wondrous Place» гітарне соло зіграв фронтмен «The Racounteurs» Джек Вайт. Майлз Кейн пізніше розповів, що музиканти домовилися із Вайтом перед концертом, та зіграли йому власну пісню на iPod, щоб той міг її вивчити[43][44].

Офіційний тур на підтримку альбому розпочався в серпні 2008 року та складався з двох частин: спочатку п'ять виступів з 19 по 26 серпня в Великій Британії та Парижі, в тому числі на великих фестивалях в Лідсі та Редінгу, а потім ще десять — з 15 жовтня по 3 листопада — в Європі та США. Під час офіційного туру музиканти виступали разом з симфонічним оркестром. Останнє шоу відбулося 3 листопада в театрі «The Mayan Theatre» в Лос-Анджелесі, після чого Тернер та Кейн повернулися до своїх основних гуртів[45][46].

Реакція[ред. | ред. код]

Критичні відгуки[ред. | ред. код]

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело Рейтинг
Metacritic 77/100[47]
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 зірок[1]
Austin Chronicle[en] 3.5/5 зірок[19]
Blender 3/5 зірок[27]
Drowned in Sound[en] 7/10 зірок[21]
Entertainment Weekly B+[48]
Lost at Sea 7/10 зірок[22]
NME 4/5 зірок[30]
No Ripcord[sv] 8/10 зірок[2]
NOW Magazine[en] 2/5 зірок[23]
Pitchfork 7.7/10 зірок[25]
PopMatters 8/10 зірок[49]
Rolling Stone 3/5 зірок[24]
The Guardian 4/5 зірок[50]
Tiny Mix Tapes[en] 4/5 зірок[3]
Uncut 2/5 зірок[51]

У більшості музичних видань дебютну пластинку «The Last Shadow Puppets» сприйняли позитивно[47]. На сайтах «AllMusic», «NME» та «The Guardian» вона отримала чотири зірки з п'яти. Хізер Фарес назвала «The Age of the Understatement» одним з тих «рідкісних птахів», коли сторонні проєкти музикантів видаються більш амбітними, аніж їхні основні колективи[1]. Редактори «NME» зауважили, що як для двох тижнів дружніх розваг, цей альбом став видатним результатом, «сучасним відродженням архаїчної, мертвої музичної мови»[30]. З іншого боку, Сем Вулфсон нарікнув на те, що музиканти «не змогли перетворити музичну досконалість на культурну значущість»[50]. Баррі Дівола («Entertainment Weekly») обрав для платівки оцінку «B+», звернувши увагу на те, також відзначивши амбітність намірів двох двадцятирічних інді-рокерів[48]. На сайті «PopMatters» альбом отримав оцінку «8.0»: «Чи треба його купувати? Звичайно, бо це чудова колекція пісень. І це я ще переменшую» — залишив свій відгук Пабло Амор[49]. Марк Хоган з «Pitchfork» оцінив альбом на 7.7 балів, назвавши його «надзвичайно яскравим симфонічним поп-пастишем 1960-х років»[25].

У виданнях «Rolling Stone» та «Blender» альбом отримав середні оцінки — три зірки з п'яти. Джоді Розен назвала новий проєкт Алекса Тернера «безсоромною ностальгічною подорожжю, хоча й досі переконливою»[24], а Раян Домбал — «екстравагантними хлопчачими гімнами»[27]. В журналах «Paste Magazine», «Spin» та «Billboard» рецензії на «The Age of the Understatement» залишилися без оцінок. Бад Скоппа зауважив, що цей запис не зацікавить більшість шанувальників «Arctic Monkeys»[52], Мікаель Вуд звернув увагу, що цинізм основного гурту Алекса Тернера на новій платівці замінений старовинною романтикою[53], а Марк Сазерленд пожартував, що «місячне сяйво не було таким веселим з тих часів, коли у Брюса Вілліса ще було волосся»[54].

Найгірші оцінки — дві зірки з п'яти — «The Age of the Understatement» отримав у виданнях «Uncut» та «NOW Magazine». Пол Муді припустив, що Алекс Тернер загубив свої мелодичні таланти, записуючи другий альбом «Arctic Monkeys», але лише тому, що зберігав їх для цього сайд-проєкту[51]. Нарешті, Тім Перліх різко звинуватив Тернера в тому, що «його прагнення перевищують можливості», та резюмував: «Коли посередні таланти стають мегабагатими, ми всі страждаємо»[23].

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

«The Age of the Understatement» було висунуто на отримання престижної британської нагороди за найкращий альбом «Mercury Prize». Для Алекса Тернера це стало третьою поспіль номінацією, після перемоги у 2006 році з дебютним альбомом «Arctic Monkeys» «Whatever People Say I Am, That's What I Am Not», та програшу наступного року з альбомом «Favorite Worst Nightmare». Цього разу платівка змагалася з дебютними альбомами Адель та Лори Марлінг, а переможцем стала четверта платівка «Elbow» «The Seldom Seen Kid»[55][56].

«The Last Shadow Puppets» отримали дві номінації на отримання премії «Mojo Awards[en]» в категоріях «Прорив року» та «Найкраща пісня» («The Age of the Understatement»). На доданок до цих двох номінацій, Алекс Тернер отримав ще дві з основним гуртом «Arctic Monkeys» — «Найкращий альбом» та «Найкращий живий виступ»[57]. В результаті «The Last Shadow Puppets» було визнано проривом року[58]. Схожу відзнаку гурт отримав від організаторів премії «Q Awards[en]», де їх було визнано «Найкращим новим гуртом»[59].

Кліп на пісню «My Mistakes Were Made For You» було визнано найкращим за версією журналу «New Musical Express»[60], а «The Age of the Understatement» було нагороджено премією «UK Music Video Awards[en]» в категорії «За найкращу кінематографію в відео»[61]. Пісню «My Mistakes Were Made For You» було висунуто на отримання нагороди Айвора Новелло в номінації «Найкраща пісня з точки зору музики та лірики»[62], де вона поступилася «One Day Like This» гурту «Elbow»[63].

Місця в чартах[ред. | ред. код]

«The Age of the Understatement» дебютував на першому місці в британському хіт-параді альбомів. Платівка стала п'ятим релізом незалежного лейблу «Domino Records», який очолив національний альбомний чарт за останні два з половиною роки: до цього подібне досягнення підкорилося по два рази іншим гуртам лейблу, «Franz Ferdinand» та «Arctic Monkeys». Також «The Age of the Understatement» став п'ятим альбомом за 2008 рік, який дебютував на першій позиції національного чарту Великої Британії, слідом за платівками Емі Макдональд, «Scouting for Girls[en]», Адель та Даффі[64].


Тижневий чарт (2008) Найвища позиція
Австралія Австралія Australian Albums (ARIA)[65] 30
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[66] 4
Бельгія Бельгія Belgian Albums (Ultratop Wallonia)[67] 39
Данія Данія Danish Albums (Hitlisten)[68] 23
Нідерланди Нідерланди Dutch Albums (MegaCharts)[69] 12
Франція Франція French Albums (SNEP)[70] 18
Німеччина Німеччина German Albums (Offizielle Top 100)[71] 42
Італія Італія Italian Albums (FIMI)[72] 56
Норвегія Норвегія Norwegian Albums (VG-lista)[73] 23
Іспанія Іспанія Spanish Albums (PROMUSICAE)[74] 66
Швеція Швеція Swedish Albums (Sverigetopplistan)[75] 34
Велика Британія Велика Британія UK Albums (OCC)[76] 1
США США Billboard 200[77] 111
США США Top Heatseekers Albums (Billboard)[78] 1
США США Independent Albums (Billboard)[79] 9
США США Top Tastemaker Albums (Billboard)[80] 16
Річний чарт (2008) Позиція
Бельгія Belgian Albums (Ultratop Flanders)[81] 62
Франція French Albums (SNEP)[82] 102
Велика Британія UK Albums (OCC)[83] 70

Продажі та сертифікація[ред. | ред. код]

16 травня 2008 року, менш ніж за місяць з моменту виходу альбому, «The Age of the Understatement» отримав «золоту» сертифікацію BPI, із понад 100 тис. проданих примірників. У 2016 році платівка стала «платиновою» (300 тис.)[84] Станом на 2022 рік загальний обсяг продажів альбому перевищував 330 тис. примірників[85].

Регіон Сертифікація Продажі
Велика Британія (BPI)[87] Платиновий 300,000[86]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж The Last Shadow Puppets - The Age of the Understatement Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.), процитовано 5 серпня 2023
  2. ↑ а б в Coleman, David (4 травня 2008). The Age Of The Understatement. No Ripcord (англ.). Процитовано 5 серпня 2023.
  3. ↑ а б в г д Mangat, Ajitpaul. Music Review: The Last Shadow Puppets - The Age of the Understatement. Tiny Mix Tapes (англ.). Процитовано 5 серпня 2023.
  4. ↑ NME (11 травня 2007). Little Flames set to split. NME (англ.). Процитовано 5 серпня 2023.
  5. ↑ а б в Fleischer, Norman (29 березня 2016). Jetlag vs. Promo Day: An Interview Attempt with The Last Shadow Puppets. NBHAP (нім.). Процитовано 5 серпня 2023.
  6. ↑ а б в г д NME (20 лютого 2008). Alex Turner And Miles Kane: read their first ever joint interview now. NME (англ.). Процитовано 5 серпня 2023.
  7. ↑ The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement (рос.), 21 квітня 2008, процитовано 6 серпня 2023
  8. ↑ Selected Discography • Jimmy Robertson. Jimmy Robertson. Процитовано 6 серпня 2023.
  9. ↑ а б Michaels, Sean (20 лютого 2008). Alex Turner ready with new side project album. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 6 серпня 2023.
  10. ↑ а б Uncut (7 січня 2008). 2008 Album Preview!. UNCUT (англ.). Процитовано 6 серпня 2023.
  11. ↑ Fulton, Rick (15 лютого 2008). Rascals Singer Miles Kane Happy To Make Music With Arctic Monkeys. Daily Record (англ.). Процитовано 6 серпня 2023.
  12. ↑ Discogs. The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement (рос.), 21 квітня 2008, процитовано 6 серпня 2023
  13. ↑ Gill in Black Stockings. Sam Haskins Photography (амер.). Процитовано 6 серпня 2023.
  14. ↑ Cartner-Morley, Jess (28 лютого 2009). Women of Britain - your designers need you!. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 6 серпня 2023.
  15. ↑ Discogs. The Last Shadow Puppets - Standing Next To Me (рос.), 2008, процитовано 6 серпня 2023
  16. ↑ Gill in Conversation No 2. Sam Haskins Photography (амер.). Процитовано 6 серпня 2023.
  17. ↑ The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement. web.archive.org. 1 жовтня 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 6 серпня 2023.
  18. ↑ а б в г The Age of the Understatement. web.archive.org. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 7 серпня 2023.
  19. ↑ а б Powell, Austin (20 червня 2008). The Last Shadow Puppets: The Age of Understatement Album Review. www.austinchronicle.com (амер.). Процитовано 7 серпня 2023.
  20. ↑ а б в Freyne, Patrick (16 квітня 2008). The Age of Understatement. Hotpress. Процитовано 7 серпня 2023.
  21. ↑ а б в г д Denney, Alex (21 квітня 2008). Album Review: The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement. DrownedInSound (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  22. ↑ а б в Sullivan, Patrick (21 квітня 2008). LAS magazine | music, media, art, culture, life, everything. - Reviews - -. web.archive.org. Архів оригіналу за 21 квітня 2008. Процитовано 7 серпня 2023.
  23. ↑ а б в Perlich, Tim (11 травня 2008). NOW Magazine // Music // Disc Review // THE LAST SHADOW PUPPETS. web.archive.org. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2023.
  24. ↑ а б в г Rosen, Jody (15 травня 2008). The Age Of The Understatement : The Last Shadow Puppets : Review : Rolling Stone. web.archive.org. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 7 серпня 2023.
  25. ↑ а б в г д е ж и к л Hogan, Marc (22 квітня 2008). The Last Shadow Puppets: The Age of the Understatement. Pitchfork (амер.). Процитовано 7 серпня 2023.
  26. ↑ а б в Cairns, Dan (4 травня 2008). Alex Turner and Miles Kane on The Last Shadow Puppets. The Times (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 7 серпня 2023.
  27. ↑ а б в Dombal, Ryan (9 травня 2008). The Last Shadow Puppets : The Age of the Understatement Review on Blender :: The Ultimate Guide to Music and More. web.archive.org. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2023.
  28. ↑ The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement (рос.), 2008, процитовано 2 серпня 2023
  29. ↑ The Age of the Understatement by The Last Shadow Puppets (амер.), 22 квітня 2008, процитовано 2 серпня 2023
  30. ↑ а б в NME (18 квітня 2008). The Last Shadow Puppets. NME (англ.). Процитовано 7 серпня 2023.
  31. ↑ а б в г д е ж Taysom, Joe (15 квітня 2023). The Last Shadow Puppets - 'The Age Of The Understatement'. faroutmagazine.co.uk (англ.). Процитовано 7 серпня 2023.
  32. ↑ Petridis, Alexis (17 квітня 2008). The Last Shadow Puppets, The Age of the Understatement. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 7 серпня 2023.
  33. ↑ а б Sanchez, Bryan (15 травня 2008). DOA - The Last Shadow Puppets - The Age of the Understatement. web.archive.org. Архів оригіналу за 15 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2023.
  34. ↑ Goodman, William (4 квітня 2008). New Video: The Last Shadow Puppets, “The Age of the Understatement”. Spin (англ.).
  35. ↑ а б The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement. web.archive.org. 30 квітня 2008. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  36. ↑ NME (3 березня 2008). Alex Turner and Miles Kane's brush with Russian Army. NME (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  37. ↑ The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement. web.archive.org. 24 липня 2008. Архів оригіналу за 24 липня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  38. ↑ The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement. web.archive.org. 1 жовтня 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 8 серпня 2023.
  39. ↑ The Last Shadow Puppets - News. web.archive.org. 19 грудня 2008. Архів оригіналу за 19 грудня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  40. ↑ Turner's Shadow Puppets play debut gig. Digital Spy (англ.). 5 березня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  41. ↑ NME (6 березня 2008). Alex Turner and Miles Kane play second New York gig. NME (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  42. ↑ NME (6 квітня 2008). The Last Shadow Puppets play first UK show. NME (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  43. ↑ NME (28 червня 2008). Last Shadow Puppets and Jack White play secret Glastonbury gig. NME (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  44. ↑ the LAST SHADOW PUPPETS w/ Jack White @ Glastonbury, 2008 Tour Dates (Grand Ballroom), a whole bunch of videos. BrooklynVegan (амер.). 30 червня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  45. ↑ Last Shadow Puppets Announce Debut World Tour. www.gigwise.com. Процитовано 8 серпня 2023.
  46. ↑ NME (4 листопада 2008). Last Shadow Puppets play 'last gig' in Los Angeles. NME (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  47. ↑ а б The Age Of The Understatement by The Last Shadow Puppets - Metacritic.com (англ.), процитовано 8 серпня 2023
  48. ↑ а б Divola, Barry (9 травня 2008). The Age of the Understatement. EW.com (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  49. ↑ а б Amor, Pablo (14 травня 2008). The Last Shadow Puppets: The Age of the Understatement, PopMatters. PopMatters (амер.). Процитовано 8 серпня 2023.
  50. ↑ а б Wolfson, Sam (19 квітня 2008). The Last Shadow Puppets, The Age of Understatement. The Observer (англ.). ISSN 0029-7712. Процитовано 8 серпня 2023.
  51. ↑ а б Moody, Paul (16 квітня 2008). The Last Shadow Puppets - The Age Of The Understatement. UNCUT (en-GB) . Процитовано 8 серпня 2023.
  52. ↑ Scoppa, Bud (5 травня 2008). Paste Magazine :: Review :: The Age of the Understatement :: [Domino]. Paste Magazine. Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  53. ↑ Wood, Mikael (5 травня 2008). The Last Shadow Puppets, ‘The Age of the Understatement’ (Domino). Spin.
  54. ↑ Sutherland, Mark (3 травня 2008). The Age of the Understatement. Billboard. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  55. ↑ Swash, Rosie (22 липня 2008). Mercury Music Prize 2008 nominations announced. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 серпня 2023.
  56. ↑ NME (11 вересня 2008). Mercury Prize winners Elbow planning Last Shadow Puppets collaboration?. NME (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  57. ↑ Arctic Monkeys' Turner gets four Mojo nominations. Reuters (англ.). 1 травня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  58. ↑ entertainment (17 червня 2008). Mojo Awards 2008: The Winners. Entertainment.ie (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  59. ↑ Mirror.co.uk (6 жовтня 2008). 3am at the Q Awards: Alex Turner receives Last Shadow Puppets on his own after train delay. mirror (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  60. ↑ Last Shadow Puppets win Best Video at Shockwaves NME Awards. NME (англ.). 25 лютого 2009. Процитовано 8 серпня 2023.
  61. ↑ Bjork Scoops UK Awards. Clash Magazine Music News, Reviews & Interviews (en-GB) . 15 жовтня 2008. Процитовано 8 серпня 2023.
  62. ↑ Ivor Novello nominations announced | Complete Music Update. Процитовано 8 серпня 2023.
  63. ↑ Ivor Novello Winners Announcement 2009. www.prsformusic.com (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  64. ↑ Sexton, Paul (28 квітня 2008). Last Shadow Puppets, Madonna Lead U.K. Charts. Billboard (амер.). Процитовано 8 серпня 2023.
  65. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (англійською). Australiancharts.com. Hung Medien.
  66. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (нідерландською). Ultratop.be. Hung Medien.
  67. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (французькою). Ultratop.be. Hung Medien.
  68. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (англійською). Danishcharts.com. Hung Medien.
  69. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  70. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (французькою). Lescharts.com. Hung Medien.
  71. ↑ "Offiziellecharts.de – The Last Shadow Puppets – The Age of the Understatement" (in German). GfK Entertainment Charts.
  72. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (італійська). Italiancharts.com. Hung Medien.
  73. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
  74. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (англійською). Spanishcharts.com. Hung Medien.
  75. ↑ «The Last Shadow Puppets — The Age of the Understatement» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
  76. ↑ «Last Shadow Puppets | Artist | Official Charts» (англійською). UK Albums Chart. The Official Charts Company.
  77. ↑ "The Last Shadow Puppets Chart History (Billboard 200)". Billboard.
  78. ↑ «The Last Shadow Puppets Album & Song Chart History» Billboard Top Heatseekers Albums for The Last Shadow Puppets. Prometheus Global Media.
  79. ↑ «The Last Shadow Puppets Chart History» Billboard Independent Albums The Last Shadow Puppets. Prometheus Global Media.
  80. ↑ «The Last Shadow Puppets Chart History» Billboard Top Tastemaker Albums The Last Shadow Puppets. Prometheus Global Media.
  81. ↑ Jaaroverzichten 2008. Ultratop. Процитовано 3 грудня 2020.
  82. ↑ Top de l'année Top Albums 2008 (фр.). SNEP. Процитовано 3 грудня 2020.
  83. ↑ End of Year Album Chart Top 100 – 2008. Official Charts Company. Процитовано 3 грудня 2020.
  84. ↑ Award. BPI (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 8 серпня 2023.
  85. ↑ Miles Kane on his latest solo album, famous collaborators and The Last Shadow Puppets. www.musicweek.com (англ.). Процитовано 8 серпня 2023.
  86. ↑ Jones, Alan (8 квітня 2016). Official Charts Analysis: Everything You've Come To Expect tops the Official Albums Chart. Music Week. Intent Media. Процитовано 8 квітня 2016.
  87. ↑ British album certifications – Arctic Monkeys – The Age of the Understatement (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI).
Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
The Last Shadow Puppets
Альбоми
Студійні
EP
Сингли
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Age_of_the_Understatement&oldid=41626204