The Gits

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Gits
Основна інформація
Жанр Панк-рок
Роки 1986–1993
Країна США
Місто Сієтл, Вашингтон
Мова англійська
Лейбл Broken Rekids
C/Z Records
Empty Records
Big Flaming Ego Records
Склад
  • Мія Запата
  • Джо Сплін
  • Мет Дрезднер
  • Стів Моріарті
thegits.com

The Gits — панк-роковий гурт із Сієтла, що існував з 1986 по 1993[1][2]. Характерною особливістю був «вуличний» вокал Мії Заппати (англ. Mia Zapata). Гурт розпався після того, як у липні 1993 Мію зґвалтували та вбили вночі, коли вона верталася додому. Цей злочин лишався нерозкритим аж до 2004 року.

Склад[ред. | ред. код]

  • Мія Запата (Mia Zapata) — вокал
  • Джо Сплін (Joe Spleen) — гітара
  • Мет Дрезднер (Matt Dresdner) — бас
  • Стів Моріарті (Steve Moriarty) — ударні

Історія[ред. | ред. код]

The Gits[ред. | ред. код]

The Gits уперше зібралися у 1986 році, в Antioch College, Огайо, США. Гурт назвався Snivelling Little Rat Faced Gits, але потім скоротили назву до «The Gits».

У 1988 записали та самостійно видали свій неофіційний дебютний альбом (цей запис не набув поширення до 1996 року, коли альбом перевидала студія Broken Rekids label як «Kings & Queens»). Після закінчення школи гурт у пошуках нових можливостей переїхав до Сієтлу.

У Сієтлі гурт відкрив крамницю, де музиканти жили та проводили репетиції. Вони швидко влилися в місцевий музичний рух та знайшли багатьох друзів і прихильників, головним чином серед панк-рокерів. Перший їхній «офіційний» реліз вийшов у 1990 році як окремок «Precious Blood», виданий місцевою звукозаписною компанією Big Flaming Ego Records.

У 1992 році гурт записав і видав дебютний альбом «Frenching the Bully» в місцевій компанії C/Z Records. Саме тоді Сієтл став популярним в музичному плані. Гурти з Сієтла почали отримувати національне визнання. The Gits теж отримали частку слави, про них дізналися не лише в Америці, але і в Європі, попри те, що у них не було постійної компанії запису.

Праця, що почалася всередині 1993 року називалася «Enter: The Conquering Chicken», це мав бути другий альбом. Проте у ніч на 7 липня 1993, вокалістка, автор текстів їх пісень Мія Запата була зґвалтована і вбита, коли поверталася додому від своїх друзів[2].

Розслідування вбивства[ред. | ред. код]

Минуло сім років, поки не з'явилися нові зачіпки в розслідуванні. Випадкова перевірка ДНК, проведена поліцією Сієтла привела до арешту рибалки Хесуса Мезкію (ісп. Jesus Mezquia), який деякий час жив у Сієтлі в період, коли була вбита Запата. Його ДНК збіглася зі зразками, які витягли зі слини, знайденої на тілі Запати. ДНК Мезкії був занесений в базу даних ДНК після його арешту за крадіжку з поломом у Флориді у 2002 році.

25 березня 2004 суд визнав Мезкію винним у вбивстві Мії Запати, і засудив його до 36 років ув'язнення, найбільшого дозволеному в штаті Вашингтон терміну тюремного ув'язнення.

Споріднені проєкти[ред. | ред. код]

Після смерті Мії Запати й посмертного видання «Enter: The Conquering Chicken» колишні учасники Gits організували кілька своїх проєктів. Першим був Dancing French Liberals of '48, який зібрав колишніх членів The Gits, а також гітариста Джуліана Гібсона (Julian Gibson). Їхня музика нагадувала Gits, але мала нахил до важчого панку. Випустили один мініальбом Scream Clown Scream і повноцінний альбом Powerline на студії Broken Rekids, розпались укінці 90-х.

Паралельно з Dancing French Liberals of '48, Сплін, Дрезднер і Моріарті грали в Evil Stig, проєкті, закладеному рок-легендою Джоаном Джетом (Joan Jett). Після смерті Запати Джет і фронтвумен Bikini Kill/Le Tigre Кетлін Анна (Kathleen Hanna) спільно написали пісню «Go Home» в пам'ять про Мію. Джет включив у кінці відеокліпу пісні повідомлення, у якому просив повідомити будь-які відомості стосовно вбивства Запати. Після перегляду кліпу члени гурту запросили Джета приєднатися до Evil Stig. Гурт почав гастролювати в 1995, грав пісні Gits і Джета. Кошти, зібрані в турне, відправлено на розслідування вбивства Запати. Однойменний альбом вийшов того ж року, гонорар також пожертвували на розслідування.

В 1994 році вийшов альбом ¡Viva Zapata! сіетлського панк-гурту 7 Year Bitch, присвячений пам'яті Запати[3].

Фільм[ред. | ред. код]

Історію The Gits показано в документальному фільмі, названому просто The Gits. Фільм уперше показали у 2005 році на Інтернаціональному Кінофестивалі в Сієтлі й отримав хороші відгуки. Остаточну версію фільму прийняли й показали у 2007 році на фестивалі SXSW в Остіні, штат Техас.

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

  • Frenching the Bully (C/Z Records), (1992)
  • Enter: The Conquering Chicken (C/Z Records), (1994)
  • Kings & Queens (Broken Rekids), (1996)
  • Seafish Louisville (Broken Rekids), (2000)
  • Frenching The Bully (перезапис) (Broken Rekids), (2003)
  • Enter: The Conquering Chicken (перезапис) (Broken Rekids), (2003)

Сингли та мініальбоми[ред. | ред. код]

  • Precious Blood b/w «Seaweed» and «Kings & Queens» (Big Flaming Ego Records), (1990)
  • Second Skin b/w «Social Love» (Broken Rekids), (1991)
  • Spear And Magic Helmet b/w «While You're Twisting, I'm Still Breathing» (Empty Records), (1991)

Збірки та саундтреки[ред. | ред. код]

  • «Here's to Your Fuck» and «Ain't Got No Right» on Bobbing For Pavement: The Rathouse Compilation (Rathouse/Broken Rekids), (1991)
  • «Drinking Song» on Power Flush: San Francisco, Seattle & You (Broken Rekids), (1993)
  • «Guilt Within Your Head» and «Social Love (Live)» on Home Alive: The Art Of Self-Defense (Epic Records), (1996)
  • «Second Skin (Live)» on Hype! The Motion Picture Soundtrack, (Sub Pop Records), (1996)
  • «Another Shot of Whiskey» on Wild and Wooly: The Northwest Rock Collection (Experience Music Project/Sub Pop Records), (2000)
  • «Whirlwind» on Girls Kick Ass (Vitaminepillen), (2001)
  • «Absynthe» on Whatever: The 90's Pop & Culture Box (Rhino/WEA), (2005)
  • «Another Shot of Whiskey» on Sleepless In Seattle: The Birth of Grunge (LiveWire Recordings, 2006)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Dave Thompson (2011). Bad Reputation: The Unauthorized Biography of Joan Jett. Milwaukee, Wis.: Backbeat Books. с. 195. ISBN 9780879309909. Процитовано 7 травня 2012.
  2. ↑ а б Jeffries, Vincent "The Gits Biography", Allmusic, retrieved May 7, 2012
  3. ↑ 7 Year Bitch Biography, Songs, & Albums. AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 14 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Вересень 2011)
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Валторна Це незавершена стаття про музичний колектив.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Gits&oldid=40962148