The Sunday Times

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The Sunday Times
Тип недільний випуск газети The Times
Формат (540 х 385 мм на 8 шпальт)

Власник News International
Головний редактор Мартін Івенс
Заснована 1864
Політична належність Консервативна
Мова англійська
Ціна £ 1,50
Головний офіс Уоппінг, Лондон
Наклад 839,077 (друк. продукція) та 59,000 (цифрові) (Березень 2014)[1]
ISSN 0140-0460

Веб-сторінка: www.thesundaytimes.co.uk

The Sunday Times (Санді Таймс) є найбільш продаваною якісною недільною газетою Великобританії. Видається газета британсько-американським видавництвом «Times Newspapers Ltd», дочірньою компанією «News International», яка в свою чергу, належить американській корпорації «News Corp». Також «Times Newspapers Ltd» видає щоденну якісну газету «The Times». Спочатку дві газети були засновані незалежно одна від одної, і стали належати одному власнику лише з 1966 року.  «News International» придбала газети у 1981 році.

The Sunday Times займає провідну роль серед недільної якісної преси. Її більш ніж мільйонний тираж дорівнює тиражу «The Sunday Telegraph», «The Observer» і «The Independent on Sunday» разом узятих.

Поки деякі інші національні видання перейшли на формат таблоїдів на початку 2000-х, The Sunday Times зберігала широкий формат «larger broadsheet», наголошуючи, що продовжуватиме видаватися тільки так. Вона продає у два рази більше копій, аніж її газета-сестра «The Times», що видається з понеділка по суботу.  

В газеті друкується ряд популярних письменників, публіцистів, коментаторів, серед яких Джеремі Кларксон, Адріан Ентоні Джил та Брайан Еплайд. Вона стала першою у Великобританії газетою з великою кількістю рубрик  і на сьогодні містить їх більше, ніж у конкурентів. Типове видання містить від 450 до 500 сторінок, що рівноцінно кількості сторінок у таблоїдах.

Вона має сайт та окремі електронні видання, що налаштовані як для операційних систем  iOS та  Android, так і для Google Nexus, які допомагають знайти відео, додаткові деталі  та інші матеріали, які не містить друковане видання.

Щороку газета публікує «The Sunday Times Rich List», огляд найбагатших людей Британії та Ірландії, на манеру «Forbes 400 list» у США, і ряд рейтингів з оглядом приватних британських компаній у публікації «Sunday Times Fast Track 100».  Також газета щорічно видає турнірну таблицю кращих державних та приватних шкіл молодшого та старшого ступенів по всьому Об’єднаному Королівстві, озаглавлена як Parent Power , а також турнірна таблиця британських університетів і аналогічна для університетів Ірландії. Більше того, газета публікує «Sunday Times Bestseller List» - список бестселерів року Великобританії, і список «100 Best Companies to Work For», орієнтований на компанії Об’єднаного Королівства.  Також газета організовує щорічний літературний фестиваль «The Sunday Times Oxford Literary Festival» та фестиваль присвячений освіті «The Sunday Times Festival of Education», що проходить щорічно у коледжі Веллінгтона.

Історія[ред.ред. код]

Підстава до створення і рання історія (1821-1915)[ред.ред. код]

Газета почала свою публікацію 18 лютого 1821 як The New Observer, але з 21 квітня її назва була змінена на the Independent Observer. Її засновник, Генрі Уайт, вибрав назву газети в явній спробі скористатися успіхом газети Observer, яка був заснована у 1791 році, хоча не було ніякого зв'язку між цими двома виданнями. 20 жовтня 1822 the Independent Observer  був відроджений як The Sunday Times, хоча він не має ніякого відношення до The Times. У січні 1823 Генрі Уайт продав газету Даніелю Уайтлу Харві(Daniel Whittle Harvey), який був членом радикальної партії.

За нового власника, The  Sunday Times запровадив кілька нововведень: деревяна гравюра, на якій зображена коронація королеви Вікторії у 1838 – це була найбільша ілюстрація, що коли-небудь з'являлася в британській газеті; у 1841 році, одна з перших газет що публікувала роман за серіями : «Старий Святий Паулс» Вільяма Гаррісона Ейнсворта(William Harrison Ainsworth).

У 1887 році газету придбав Еліс Корнуелл, яка зробила  її стан в гірничодобувній промисловості в Австралії. У 1893 році вона продала газету Фредеріку Бір, який вже володів the Observer. Бір призначив свою дружину, Рейчел Сассун Бір(Rachel Sassoon Beer), редактором. Також вона була редактором the Observer - першою жінкою, яка запустила національну газету, - і продовжувала редагувати обидві газети до 1901.

Газета за роки Кемслі  (1915-1959)[ред.ред. код]

Подальша зміна власності відбулася в 1903 році, а потім в 1915 році. Газета була куплена Вільямом Беррі(William Ewart Berry) і його братом, Гомером Беррі, які пізніше стали лордом Кемроус і віконтом  Кемслі відповідно. За їх власності, Sunday Times продовжувала  вводити інновації: 23 листопада 1930, вона стала першою недільною газетою, що вийшла на 40-сторінках і 21 січня 1940 року, замінила новини на головній сторінці рекламою.

У 1943 році була створена the Kemsley Newspapers для Sunday Times. У цей час the Kemsley Newspapers Group була найбільшою у Великобританії.

12 листопада 1945, Ян Флемінг, який пізніше створив Джеймса Бонда(James Bond), приєднався до газети, як іноземний редактор та письменник. В наступному місяці, тираж досягав 500 000 тисяч екземплярів. 28 вересня 1958 газета запровадила окремий розділ «відгук», ставши першою газетою, що публікувала два розділи регулярно.

Газета за роки Томсона (1959-1981)[ред.ред. код]

У 1959 році the Kemsley Newspapers Group була куплена лордом Томсоном(Roy Herbert Thomson), і в жовтні 1960 року вперше тираж досяг одного мільйона. 4 лютого 1962 редактор, Денис Гамільтон, започаткував The Sunday Times Magazine. За наполяганням газетних кіосків, побоюючись за продаж автономних журналів, спочатку він віходив  як «colour section» і не брав назву Sunday Times Magazine до 9 серпня 1964.

У 1963 році команда Insight була заснована Клайв Ірвінг. 27 вересня 1964, було розпочато розділ the Business, роблячий першу регулярну трисекційну газету Великобританії - The Sunday Times. У вересні 1966, Томсон купив The Times, для формування Times Newspapers Ltd (TNL). Це було перший раз, коли Sunday Times і The Times мали одного власника.

Гарольд Еванс(Sir Harold Matthew Evans ), головний редактор з 1967 до 1981 року, визначив, що The Sunday Times виступає в якості головної агітаційної кампанії та дослідницької газети. 19 травня 1968, газета опублікувала свій перший великий звіт про розслідування у справі з наркотиком  Thalidomide, який був опублікований на чотирьох сторінках Insight, як спеціальне розслідування під назвою The Thalidomide File, в розділі щотижневого огляду.

TNL страждає від низки трудових спорів у своїх профспілках у Грейс-Інн-роуд у Лондоні. Томсон запропонував вкласти мільйони фунтів, щоб викупити обструктивні практики і надлишки робочої сили, але профспілки відсунули всі пропозиції. В результаті, публікації The Sunday Times та інших видань у групі було призупинено в листопаді 1978. І не відновилися до листопада 1979.

Хоча діяльність журналістів The Times була повністю оплачувана у період призупинення, вони пішли на страйк, вимагаючи більше грошей після відновлення виробництва. Кеннет Томсон, глава компанії, відчував себе зрадженим і вирішив продати компанію. Еванс намагався організувати викуп управління Sunday Times, але Томсон вирішив замість того, щоб продавати  Евансу, продати Руперту Мердоку(Keith Rupert Murdoch), який, на його думку мав більше шансів перемогти бунт профспілок.

Газета у власності Руперта Мердока (1981 - до сьогодні)[ред.ред. код]

Група Мердока News Corporation придбала газету у 1981 році, але уряд консерваторів не представив питання про покупку на розгляд Competition Commission (Комісія з монополій та злиття фірм) тому, що попередній власник, корпорація Thomson, загрожувала закрити газети, якщо вони не будуть передані комусь іншому протягом відведеного часу. Тому існували побоювання, що будь-які юридичні перешкоди до поглинання газет Мердоком, можуть призвести до занепаду цих двох газет. У свою чергу, Мердок забезпечив юридично обов'язкові гарантії, щоб зберегти редакційну незалежність назв. На той час Мердок вже володів декількома газетами, наприклад, The Sun та News of the World (була закрита у 2011 році).

У 1983 році The Sunday Times опублікувала фальшивий щоденник Гітлера, думаючи, що вони справжні, тому що вони були завірені Х'ю Тревором-Ропера, істориком і автором The Last Days of Hitler.

Контроль News Corporation поклав край царюванню редактора Гарольда Еванса (Harold Evans), завершивши період в історії газети, коли вона була відома передвиборними матеріалами, розслідуваннями, а також ліберальним ухилом. За часів редакторства Ендрю Ніла (Andrew Neil) в 1980-х - початку 1990-х років The Sunday Times явно підтримувала тетчеризм; позиція газети, як було прийнято вважати, полягала в тому, що антімеркантилізм серед тих, хто традиційно голосував за Консервативну партію, поряд з традиційним соціалізмом підривав економічну конкурентоспроможність Сполученого Королівства. У цьому газета очевидно протистояла традиційному консерватизму конкурента Санді Телеграф.

Коли Ніл був редактором, в газеті були створені нові секції: щорічник Sunday Times Rich List і Funday Times; Style & Travel (Стиль та подорожі), News Review and Arts (Огляд новин і Мистецтва) в 1990 році, Culture (Культура) в 1992. А у вересні 1994 році Style & Travel стали двома окремими рубриками.

У 1994 редактором газети став Джон Уітроу, який активно продовжував розвиток видання. У 1996 році був запущений сайт газети - thesundaytimes.co.uk. Та додали нові рубрики: Home в 2001, Driving в 2002, який був переіменований в 2006 році в InGear.

Разом з іншими газетами The Sunday Times був вражений падінням тиражу, тому що з 1,3 мільйонів примірників[1] тираж впав до трохи більше ніж 800,000. У березні 2014 число передплатників газети налічує 59,000.

У січні 2013 Mартін Івенс став діючим редактором The Sunday Times.

Структура газети The Sunday Times[ред.ред. код]

Комплект недільного випуску - The Sunday Times можна купити по ціні £ 1,50. До структури недільного випуску входить:

  • Головна газета The Sunday Times - 36 стр. (містить в собі рубрики: News, Focus, Comment, News World, а на останній сторінці - Weather)
  • Секція 2 - Спорт (Sport) - 18 стр. (Rugby, Football, Racing, Football results, Diving, Comment)
  • Секція 3 - Бізнес (Business) - 12 стр. (Business, Focus, Small business, Databank)
  • Секція 4 - Огляд новин (News Review) - 12 стр. - (News Review of the week, News Review Education, Brain Power - містить судоку, кросворди, кодворди та інші ігри для розуму)
  • Секція 5 - Гроші (Money) - 8 стр. - (про те, як зберегти та примножити свої гроші)
  • Секція 6 - Подорожі (Travel) ( розмір 36 Х 29) - 40 стр. - (тут є вигідні тури по Європі, Австралії; ціни на тури; а також, що можна відвідати в Великобританії та Шотландії)
  • Секція 7 - Appoinments - 6 стр.
  • Секція 8 - Дім (Home) - 36 стр. - (оголошення про продаж нерухомості + ціни; речі, якими можна прикрасити свій будинок; має підсекцію - Welkome Home)
  • Секція 9 - Driving + Technology - 22 стр. - (машини + ціни на них; + додаток "50 tech tips" - про різні гаджети та програми)
  • Журнал Культура (Culture) - 80 стр. - (тут можна почитати про новинки кіно, про архітектуру, театр, музику, танці, а також огляд нових книг + TV & Radio programm)
  • Журнал Стиль (Style) - 64 стр. - (реклама одягу, приклади інтер'єру, рецепти, огляд ресторану, гороскоп, Traveller - розповідається про місто чи країну, де можна відпочити + ціни по місяцям)
  • Журнал The Sunday Times Magazine - 60 стр. - (різне наповнення: кіно, театр, розповіді про людей)

Відомі історії[ред.ред. код]

Деякі з найвизначніших та найсуперечливіших публікацій «The Sunday Times»

•·  Талідомід, препарат, що призначали вагітним жінкам від ранкової нудоти був знятий з виробництва у 1961 році після звіту про те,що препарат пов'язаний з рядом вроджених дефектів у немовлят. «The Sunday Times» провела багаторічну кампанію з метою компенсації жертвам, які надали докази побічних  ефектів препарату. У 1968 році фармацевтична компанія Distillers Company виділила декілька мільйонів фунтів компенсації для жертв Талідоміду.     

•· Спонсор газети Френсіс Чічестер поодинці здійснив навколосвітню подорож під вітрилами у 1966-1967 роках та взяв участь у перегонах the Sunday Times Golden Globe Race в 1968-1969. Обидві події стали сенсаційними у Британії. 

•· The Insight team провели розслідування щодо радянського подвійного агента Кіма Філбі. 1 жовтня 1967 року вийшов заголовок «Філбі: я шпигував для Росії з 1933».The Insight team провела масштабне розслідування у 1972 році щодо Кривавої Неділі у Північній Ірландії.

•· У 1983 р. газета опублікувала підроблені щоденники Гітлера, вважаючи їх справжніми після того, як їх завірив історик Хью Тревор-Роупер.

 Використовуючи інформацію з Mordechai Vanunu, «the Sunday Times» в 1986р.  виявляє, що Ізраїль виробив більше 100 ядерних боєголовок.

•· 12 липня 1987р. «the Sunday Times» почала видавати серіями книгу «Spycatcher», спогади агента MI5, яка була заборонена у Британії. Газета успішно оскаржила подальшу судову позику британського уряду у Європейському Суді прав людини у 1991р.

•· Газета розмістила статтю, у якій стверджувалося, що Королева Єлизавета II, яка загалом підтримує строго неупереджену політичну роль була засмучена стилем правління Маргарет Тетчер.

•· У 1990р., коли була справа Arms-to-Iraq, газета показала як Matrix Churchill та інші британські компанії постачали зброю Садаму Хасейну до Ірику.

•· Впродовж двох років на початку 1990-х «the Sunday Times» надрукувала серію статей, відкидаючи роль ВІЛ у виникненні СНІДу. Кампанія мала назву «Міф африканського СНІДу». У відповідь науковий журнал «Nature» написав, що газета у своїх матеріалах про ВІЛ/СНІД «серйозно помиляється, і, ймовірно, катастрофічно». Журнал стверджував, що «the Sunday Times» настільки послідовно спотворила роль ВІЛ-інфекції в етіології Сніду, що «Nature»  планує контролювати це питання у майбутньому.

• У 1992 році газета опублікувала уривки із книги Ендрю Мортона (Andrew Morton) "Діана: Правдива історія її власними словами" ("Diana: Her True Story in Her Own Words"). Ця книга вперше показала катастрофічний стан шлюбу принцеси Діани та принца Чарльза.

•· У 1994 році, у рубриці “cash for questions”  було опубліковано розслідування,після якого стало відомо, що Грем Ріддік (Graham Edward Galloway Riddick) (член парламенту від Colne Valley) і Девід Тредіннік(David Arthur Stephen Tredinnick) ( парламенту Босуорт), приймаються чеки на суму 1000 фунтів стерлінгів кожен від Insight-журналістів, видаючи себе за бізнесменів. Розлідування прийшло до висновку, що деякі депутати приймали разові платежі.

• 19 лютого 1995 року газета The Sunday Times опублікувала статтю під заголовком " КДБ : Майкл Фут був нашим агентом ", яка стверджувала, що радянські розвідувальні служби розцінили Фута , колишнього лідера лейбористської партії , як " агента впливу" і що він багато років був у платі КДБ. Стаття була заснована на перетворенні в послідовну форму мемуарів Олега Гордієвського , колишнього високопоставленого чиновника КДБ, який дезертирував з Радянського Союзу до Великобританії в 1985. Газета використала матеріал з оригінального рукопису книги, яка не була включена в видану версію . Майкл Фут успішно пред'явив позов та вигравши "істотні " збитки .

• У квітні 1999 року іноземний кореспондент Джон Суейн(Jon (John) Anketell Brewer Swain) приїхав у Косово, щоб дати свідчення очевидців про передбачувані сербськіх звірства.

• У 1999 році під час облоги в комплексі Організації Об'єднаних Націй у Східному Тиморі, іноземний кореспондент газети, Марі Колвін, була одним з трьох журналістів (всі жінки), які залишилися до кінця облоги з 1500 людей, що опинилися там. Вона повідомляла про їх становище у The Sunday Times та давала інтерв'ю на радіо і телебаченні. Пипускають, ща саме це врятувало їх життя.

• У 2003 році Sunday Times опублікувала конфіденційні документи Уайтхолл, що розкривають імена більш ніж 300 осіб, які хотіли відмовитися від Нового року, Дня народження королеви і почесних відзнак (тобто лицарство, та ін.)

• У вересні 2012 року, Джонатан Лик опублікував статтю у  «The Sunday Times» під заголовком "У Північному морі тільки 100 дорослих тріски". Пізніше стаття ВВС визначила цю цифру критично неправильною. «The Sunday Times» надрукувала поправку та вибачення за надмірне спрощення у заголовку. Газета посилалася на падіння числа повністю зрілої тріски віком старше 13 років, вказуючи, що це вік розмноження тріски. Насправді ж, пише газета згодом, тріска може почати розмножуватися віком від чотирьох до шести років. Таким чином у Північному морі значно більша кількість дорослої тріски.

• У січні 2013 року газета надрукувала карикатуру Джеральда Скарфа (Gerald Scarfe), де було зображено прем'єр-міністра Ізраїля Бенджаміна Нетаньяху (Benjamin Netanyahu), який цементував стіну з кров'ю та палестинцями, що потрапили у пастку між цеглинами. Це зображення викликало бурю протестів, адже було оприлюднене у Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Рупер Мердок вибачився за карикатуру та зауважив, що Джеральд Скарф ніколи не відображав думку The Sunday Times.

• Спортивний оглядач газети The Sunday Times - Девід Уолш провів більш ніж десятиліття, досліджуючи діяльність велогонщика Ленса Армстронга, його команду і систематичний допінг, поширений в спорті. Після того, як газета звинуватила Армстрога у вживанні допінгу, велогонщик подав позов до суду за наклеп. У 2006 році суд зобов’язав газету виплатити Армстронгу компенсацію у розмірі 300 000 фунтів стерлінгів. У січні 2013 року семиразовий переможець Тур де Франс Ленс Армстронг зізнався в тому, що використовував стимулятори (допінг) для перемог. І тепер вже The Sunday Times подала на велогонщика до суду з вимогою повернути ті 300 000 фунтів стерлінгів, які в 2006 році йому виплатила газета.

Найважливіші сюжети[ред.ред. код]


«The Sunday Times» публікує Sunday Times Rich List - щорічний огляд найбагатших людей у Великобританії та Ірландії, що еквівалентно списку «Forbes 400» в США, а також ряд таблиць з рейтинговими оглядами приватних британських компаній, зокрема, Sunday Times Fast Track 100. Газета також публікує щорічні таблиці з рейтингами британських університетів та ірландських університетів. Газета також публікує бестселер «Sunday Times Bestseller List» — список найбільш продаваних книг у Великобританії, і список «100 Best Companies to Work For» — список 100 найкращих компаній-роботодавців, орієнтований на компанії Великобританії.

Ірландські видання[ред.ред. код]

У 1990-х роках розроблена окрема версія газети для Республіки Ірландія. Офіс було відкрито в 1993 році в Дубліні, управляється Аланом Раддоком і Джоном Бернсом.

Ірландське видання «The Sunday Times», не пов'язане з газетою «The Irish Times», яка виходить з понеділка по суботу в Дубліні.

Газета широко охоплює сферу політики, головні новини, бізнес, особисті фінанси, спорт, культуру та стиль життя.

В офісі працює 25 чоловік. Газета співпрацює з багатьма відомими позаштатними кореспондентами, такими як Бренда Пауер (Brenda Power), Ліам Фей (Liam Fay), Мет Купер (Matt Cooper), Даміан Кіберд (Damien Kiberd), Джил Кербі (Jill Kerby) та Стефан Прайс (Stephen Price).

Ірландське видання продається кількістю близько 140 тисяч примірників на тижденьі включає в себе окреме видання для Північної Ірландії. Діючим редактором в Ірландії є Франк Фітцгіббон, засновник «The Sunday Business Post».

Шотландські видання[ред.ред. код]

Більше 20 років газета була окремим шотландським випуском, який з січня 2012 року виходив під редакцією Джейсона Алардіка (Jason Allardyce).

У шотландському виданні більшість статей такі ж, як у англійському виданні, лише друкуються кілька історій з Шотландії, і на її головній сторінці з заголовками, як правило, розміщуються заголовки шотландської тематики. Газета також містить програму шотландського телебачення й кіносписки, а також друкуються статті шотландських авторів.

Шотландське видання The Sunday Times є найпопулярнішою та найсоліднішою газетою на ринку, яка обійшла Scotland on Sunday та Sunday Herald.

The Sunday Times Travel Magazine[ред.ред. код]

The Sunday Times Travel Magazine - щомісячний британський журнал подорожей. Хоча це частина тієї ж компанії (News UK) як щонедільна секція подорожей The Sunday Times, але зміст журналу повністю відрізняється. Журнал публікує інформацію про подорожі, особливості, змагання, пропозиції та фотографії. З 2003 року журнал виходив двічі на місяць, а з 2005 року став щомісячним.

З 2014 року онлайн - версія журналу має певні обмеження: менше ніж 5% інформації доступно онлайн, інші 95% доступні виключно у друкованій версії журналу.

Журнал складається з постійних рубрик: The Knowledge (практичні поради інсайдера), Instant Escapes (деталі міста та регіональний путівник), The Big Trip, Tips from the Top (подорожі знаменитостей), Hotlist (новини та тенденції) та інші.

Головний редактор The Sunday Times Travel Magazine з 2005 року і до сьогодні - Ед Гренбі (Ed Grenby).

Редактори[ред.ред. код]

1821: Henry White
1822: Daniel Whittle Harvey
1824: Clarkson
1828: Thomas Gaspey
1835: невідомо
1854: William Carpenter
1855: Joseph Moses Levy
1856: E. T. Smith
1858: Edward Seale
1867: Edmund Scale
1874: Joseph Hatton
1881: Neville Bruce
1887: Phil Robinson
1890: Arthur William à Beckett
1893: Rachel Beer
1901: Leonard Rees
1932: William W. Hadley
1950: Harry Hodson
1961: Denis Hamilton
1967: Harold Evans
1981: Frank Giles
1983: Andrew Neil
1995: John Witherow
2013: Martin Ivens

Примітки[ред.ред. код]

  1. «42. John Witherow | Media». The Guardian (London). 9 July 2007. Процитовано 16 October 2012.