The Supremes

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The Supremes
фотографія
The Supremes у 1967 році (зліва направо за годинниковою стрілкою: Сідні Бердсонг, Даяна Росс, Мері Вілсон)
Основна інформація
Жанр Поп,
R&B
соул,
психоделічний соул,
диско
Роки 19591977
Країна США
Лейбл Lupine (Primettes), Motown (Supremes)
Колишні
учасники
Флоренс Беллард
Мері Вілсон
Даяна Росс
Сінді Бердсонг
Джин Террелл
Лінда Лоренс
Шеррі Пейн
Сузей Ґгін
-
Бетті Макґлаун
Барбара Мартін
*Primettes members*

The Supremesамериканський поп-гурт, утворений наприкінці п'ятдесятих років у місті Детройт під назвою The Primettes. До складу гурту ввійшли: Даяна Росс (Diana Ross; нар. 26 березня 1944, Детройт, США) — вокал; Флоренс Беллард (Florence Ballard; нар. 30 червня 1943, Детройт, США — 22 лютого 1976, Детройт, США) — вокал; Мері Вілсон (Mary Wilson; нар. 6 березня 1944, Грінвілл, Міссісіпі, США) — вокал, та Бетті Трейвіс (Betty Travis) — вокал.

Біографія[ред.ред. код]

Після запису єдиного синглу для малої локальної фірми «Lupine», 1960 року, змінивши назву на The Supremes, гурт уклав угоду з фірмою «Motown». Того ж року Бетті Трейвіс змінила Барбара Мартін (Barbara Martin), яка незабаром теж залишила The Supremes. Перший запис для «Motown», незважаючи на співпрацю з відомим композитором та продюсером Смокі Робінсоном, не приніс успіху групі. Тоді власник «Motown» Беррі Горді вирішив віддати місце вокалістки, яке займала Флоренс Боллард, Даяні Росс і після цього гурту нарешті вдалось прорватись на топ-аркуші динамічним записом «When The Lovelight Starts Shining In His Eyes» (1963 року). Однак черговий сингл знову не здобув успіху і Горді вирішив доручити групу продюсеро-авторській спілці Holland/Dozier/Holland. Підсумком цієї співпраці стала повна життя пісня «Where Did Our Love Go», яка стала хітом номер один у США, а також чималим хітом у Британії. Передувала вона цілій низці хіт-синглів, таких як, «Baby Love», «Come See About Me», «Stop! In The Name Of Love» та «Back In My Arms Again». Всі вони потрапили на вершину американського чарту, a «Baby Love» 1964 року у Британії, де домінував тоді біт, очолила чарт. Ці пісні спирались на танцювальні ритми і мелодію, що легко запам'ятовувалась, а також рефрени, що гарно співзвучали з ніжним вокалом Дайани. Завдяки своєму чудовому вигляду дівчата стали об'єктом обожнювання молодих чорношкірих американців, а назва їх групи була вживана у промоції деяких товарів.

Наступний сингл «Nothing But Heartaches» перервав ланцюг успіху, однак дуже сміливий «І Hear A Sumphony» знову потрапив на топ-аркуші. Коли спілка Holland/Dozier/Holland досягла найвищої точки своїх творчих можливостей, а Дайана Росс була повністю впевнена у своїх силах, репертуар групи став найдосконалішим. The Supremes записували альбоми з бродвейськими стандартами, виступали в ексклюзивних клубах і ставши зірками фірми «Motown» завоювали гарне ставлення до себе з боку її власника. Свою велику популярність вони закріпили черговими хітами, такими як «You Cant Hurry Love», «You Keep Me Hanging On», «Love Is Here & Now You're Gone» та «The Happening». Однак поряд з успіхом уживались непорозуміння серед учасниць гурту. Флоренс Боллард щоразу все більш була незадоволена своєю другоплановою роллю і коли її капризи та конфлікт стали нестерпні, дівчата вирішили усунути Флоренс з гурту. У другій половині 1967 року її місце зайняла Сінді Бердсонг (Cindy Birdsong; 15 грудня 1939, Кемден, Нью-Джерсі, США), проте більшість фанів взагалі не помітила цієї зміни.

Першопланова позиція Дайани Росс у The Supremes дозволила користуватись їй особливими правами, наприклад, вписувати своє ім'я на платівках поряд з назвою групи, що потягло за собою серію подібних бажань з боку інших лідерів груп, що були пов'язані з «Motown». Незвичайний запис «Reflections» розпочав нову еру у кар'єрі гурту. На жаль, закінчення співпраці спілки Holland/Dozier/Holland з «Motown» 1968 року не найкраще вплинуло на темпи подальшої кар'єри The Supremes. Чергові два сингли «Love Child» (номер один у США) та «I'm Living In Shame» методом протиставлення порушували суспільну тематику. Гурт також записувався з The Temptations, а підсумком цієї співпраці став хіт-сингл «I'm Gonna Make You Love Me».

1969 року почались з'являтись чутки, що Беррі Горді готує Дайану Росс до сольної кар'єри. Підтвердилось це під кінець року, коли The Supremes зіграли прощальний концерт, а на новому синглі, який піднявся на вершину американського чарту, Дайана Росс заспівала сумну пісню «Someday We'll Be Together».

Однак гурт не припинив свою діяльність, а скоротивши назву від Diana Ross & The Supremes до The Supremes у січні 1970 року на місце Росс запросили Джин Террелл (Jean Terrell; 26 листопада 1944, Техас, США), сестру відомого боксера Ерні Террелла. Новий склад того ж року здобув перший успіх синглом «Up The Ladder To The Roof», а наступний — «Stoned Love» — виявився найкращим британським хітом за останні чотири роки. Гурт підсилив своє звучання, що викристалізувалось у часи співпраці з The Temptations, записавши серію альбомів з The Four Tops. Однак з часом популярність гурту почала падати, і коли фірма «Motown» переїхала з Детройту до Каліфорнії, The Supremes залишились на узбіччі.

1972 року групу залишила Сінді Бердсонг, а її місце зайняла Лінда Лоуренс (Lynda Lawrence), 1973 року Террелл змінила Шеррі Пейн (Sherrie Payne), a 1974 року Лоуренс — Сьюсей Грін (Susaye Green). 1976 року тріо записало платівку «Mary, Scheme & Susaye» і через рік розпалось. 1978 року Мері Уїлсон вдалось реанімувати The Supremes у новому складі, з Карен Роуленд (Karen Rowland) та Карен Джексом (Karen Jackson). Однак закінчення контракту з «Motown» припинило реалізацію творчих задумів гурту і з того часу єдиним власником прав на назву The Supremes стала фірма «Motown», яка не давала згоду новому складу записатись під старою назвою, побоюючись, що вони зіпсують славу легендарного гурту. Однак Джин Террелл, Шеррі Пейн та Лінда Лоуренс відвоювали собі права на вживання назви The Supremes у Великій Британії. 1989 року Пейн зв'язалась з фірмами «Nightmare» та «Motor City» і співпрацюючи з продюсером Іеном Лівіном сконцентрувалась на диско-записах. Сольний контракт на записи з Лівіном також отримала Лоуренс, Уїлсон та Грін. Разом вони, без Уїлсон, записали нову версію твору «Stone Love», a 1992 року з'явився їх сингл, який вони записали разом з гуртом The Originals.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1963: Meet The Supremes
  • 1963: Live At The Apollo
  • 1964: Where Did Our Love Go
  • 1964: A Bit Of Liverpool
  • 1965: The Supremes Sing Country, Western & Pop
  • 1965: Movie Hits
  • 1965: We Remember Sam Cooke
  • 1965: Live At The Copa
  • 1965: More Hits By The Supremes
  • 1965: Merry Christmas
  • 1966: I Hear A Symphony
  • 1966: Supremes A-Go-Go
  • 1967: The Supremes Sing Holland-Dozier-Holland
  • 1967: Diana Ross & The Supremes Sing Rodgers & Hart
  • 1967: Greatest Hits
  • 1968: Diana Ross & The Supremes — Reflections
  • 1968: Diana Ross & The Supremes Sing & Perform «Funny Girl»
  • 1968: Diana Ross & The Supremes Live At London's Talk Of The Town
  • 1968: Diana Ross & The Supremes — Love Child
  • 1968: Diana Ross & The Supremes Join The Temptations
  • 1968: Diana Ross & The Supremes — TCB (разом з The Temptations)
  • 1969: Diana Ross & The Supremes — Let The Sunshine In
  • 1969: Diana Ross & The Supremes — Together (разом з The Temptations)
  • 1969: Diana Ross & The Supremes — Cream Of The Crop
  • 1969: Diana Ross & The Supremes On Broadway
  • 1970: Greatest Hits. Volume 2
  • 1970: Diana Ross & The Supremes — Farewell
  • 1970: Right On
  • 1970: The Magnificent Seven (разом з The Four Tops)
  • 1970: New Ways But Love Stays
  • 1970: Surrender
  • 1971: Return Of The Magnificent Seven (разом з The Four Tops)
  • 1971: Touch 1971: Dynamite (разом з The Four Tops)
  • 1972: Floy Joy
  • 1972: The Supremes
  • 1974: Anthology
  • 1975: The Supremes
  • 1976: High Energy
  • 1976: Mary, Sherrie & Susaye
  • 1978: At Their Best
  • 1983: Great Songs & Perfomances That Inspired The Motown 25th Anniversary TV Show
  • 1987: Every Great № 1 Hit
  • 1987: Never Before Released Masters

Mary Wilson[ред.ред. код]

  • 1979: Red Hot

Jean Terrell[ред.ред. код]

  • 1978: I Had To Fall In Love

Sherrie Payne — Susaye Green[ред.ред. код]

  • 1979: Partners