The Used

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
The Used
фотографія
Основна інформація
Жанр альтернативний рок
Роки 2001 - по теперешній час
Країна США
Звідки Орем (Юта), Юта
Лейбл Reprise Records, Dental Records, Warner Bros.
Склад Берт МакКрекен (Вокал)
Куїнн Оллман (Гітара)
Джеф Ховард (Бас-гітара)
Ден Уайтсайдс (Ударні)
Колишні
учасники
Брендом Стейнекерт
http://www.theused.net

The Used (в пер. з англ. використаний) — американська рок-група, заснована в 2001 році в Юті.

До її складу входять: Берт МакКрекен (вокал, клавішні), Куїнн Оллман (гітара), Джеф Ховард (бас-гітара) та Ден Уайтсайдс (ударні). Ден приєднався до групи в 2006-му році, після того, як колишній ударник Бренд Стейнекерт покинув її 12 вересня 2006 року.

На даний момент The Used випустили сім студійних альбомів.

21 листопада The Used відвідали Санкт-Петербург, відігравши концерт в клубі Космонавт. 22 листопада в Москві відбувся концерт в клубі Milk.

Біографія[ред.ред. код]

Формування і ранні роки[ред.ред. код]

У 1997 році Джеф Ховард, Куїнн Оллман і Брендом Стейнекерт зібралися в тоді ще безіменну групу в своєму рідному місті Оремі, штат Юта. Однак, незабаром, хлопці зрозуміли, що не можуть суміщати свої вокальні можливості з грою на інструментах. Вони влаштували прослуховування в будинку Джефа, але не були задоволені результатами вокалістів, що прийшли на проби. Тоді Куїнн Оллман запросив свого однокласника Берта МакКрекена. Берт був захоплений музикою, яку створювали хлопці. Він написав слова до пісні, яка в майбутньому буде називатися " Maybe Memories ", і повернувся на наступний день після прослуховування, щоб записати демо-версію. Після цього МакКрекен став офіційним вокалістом групи.

Більше двох років учасники збиралися на репетиції, складали пісні, іноді виступали вечорами, але не ставилися до цієї затії серйозно. Іноді у них не було навіть даху над головою, доводилося жебракувати. «Від тебе весь час вимагають певної поведінки, відповідності якимось нормам, - згадував Бренд Стейнекерт. — Музика — єдина можливість вирватися з цих лещат, робити, що хочеться, і послати всіх подалі».

Все було б добре, якби не одна перешкода: спочатку The Used була зібрана як «жива» група, але, у зв'язку з відсутністю в Оремі та сусідньому Прово місць для виступів, команді довелося просто закритися в гаражі. Коли ж The Used нарешті зіграли свій перший концерт, то просто були не зрозумілі своїми слухачами, оскільки останні були, в основному, досить релігійними людьми (що не дивно для штату Юта, знаменитого безліччю релігійних організацій), а тексти, що звучали зі сцени, не надто відрізнялися терпимістю.

«Я повстав проти всього, проти стереотипів в моєму житті, проти консервативної культури Штату Юта», — каже вокаліст Берт, — «Я повстав проти Мормонської церкви, йдучи до інших церков, я повстав проти моїх батьків, тому що вони забороняли мені їсти м'ясо, я повстав проти друзів, вживаючи наркотики. Я повставав проти всього, що затримувало мене на місці, мені подобалося грати в одній команді з цими хлопцями». "Це було моїм способом, щоб повстати, теж ", — говорить гітарист Куїн Олма, — «Ми вірили у щось справжнє і могутнє, як музика. Бог — це поняття, а музика реальна».

Ще два роки у хлопців пішло на те, щоб накопичити досвіду, і в січні 2001 року The Used офіційно визнали себе професійною командою.

Дебютний альбом The Used (2002–2003)[ред.ред. код]

У червні 2002 року The Used уклали контракт з Reprise Records. Альбом записувався в Лос-Анджелесі, в домашній студії продюсера Джона Фельдмана (John Feldman) (за сумісництвом є вокалістом Goldfinger), і в легендарній лондонській студії Olympic Studios, де свого часу записувалися The Beatles, Rolling Stones і Led Zeppelin. Тринадцять гімнів і балад пронизані енергією чотирьох хлопців, які присвятили себе музиці. У їхніх піснях є все: чудові ритми, цікаві мелодії, неупереджені тексти, динамічний вокал і, природно, гітари.

«Була невелика проблема при створенні альбому», — каже барабанщик Бренд Стейнекерт, — «Не було хорошої обстановки при запису альбому, і я думаю, що це робить музику краще, тому що було не так легко».

Пісня «Maybe Memories» — це автобіографічна пісня Берта. «A Box Full Of Sharp Objects» вітає творче самовираження, а «On My Own» — це акустична балада про розбите серце, яке «кричить» про біль. «Blue And Yellow» розповідає про хитку дружбу Берта і гітариста Куїна. А «The Taste Of Ink» оповідає про історію групи.

У пошуках власного звучання The Used перепробували безліч жанрів: почали з металу, перейшли до хард-року і балад зі струнними аранжуваннями.

Нарешті отримали підтримку лейблом і знайшли своїх слухачів, The Used реалізують свій потенціал. Близькість їх музики безлічі американців з провінційних міст робить свою справу — за кілька місяців у групи набирається достатньо шанувальників, щоб їх дебютний альбом очолив незалежний рейтинг і увійшов у першу сотню Billboard 200. За рік альбом розійшовся тиражем більше двох тисяч копій. The Used провели тур по США і Канаді, відзвітувавшись концертним альбомом і DVD «Maybe Memories». Поки хлопці працювали в студії над другим альбомом, «Maybe Memories» потрапив в американського Top 100 і допоміг дебютному «The Used» повернутися на 63-у сходинку хіт-параду.

In Love and Death (2004–2005)[ред.ред. код]

У 2004 році від передозування наркотиками вмирає колишня подруга Берта, що носить його дитину. Це впливає на альбом — він вийшов більш похмурим і реалістичним. Відкриваюча пісня «Take it away» привертає увагу нестандартним для групи прийомом: використанням електроніки. «Hard to Say» — посвята загиблій подрузі Берта, і хоча вона була написана кілька років тому, Берт висловив свою відданість тільки в «In Love and Death». В цілому, другий альбом отримав позитивні відгуки, породивши три сингли: «Take it away», «All That I've Got» (перша номінація MuchMusic Video Awards), і «I Caught Fire», і був перевиданий в 2005 році.

Альбом вийшов з неймовірним діапазоном. Як тільки слухач включає цю платівку, в його голову летить куля з безжалісною силою барабанів, гітари, баса, поверх яких Берт по черзі то кричить що є сил, то співає божественним голосом про наближення кінця його життя.

Життєвий досвід Берта, Джефа, бренди і Куїна — насправді не найпростіший. Кожна нота, кожен крик і кожен стрибок несуть можливість удару або травми, втрати черевика, поломку інструменту, або, того гірше, падіння Берта зі сцени прямо в розпалений натовп. «Іноді, немає нічого, що може зупинити мене, — сміється Берт, — я просто люблю кричати людям в обличчя!».

Гастролями закінчився 2004 рік, що застав команду у Великобританії, де вона провела відмінний тур. З гастролей ж розпочався і 2005-й. Весь лютий The Used об'їжджали Америку з пересувним фестивалем Taste of Chaos. Фестиваль проводився вперше, і вперше вихідці з Юти заводили цілі стадіони вже на правах хедлайнерів.

Lies For The Liars (2006–2007)[ред.ред. код]

12-го вересня 2006-го року The Used оголосили, що Бренд Стейнекерт більше не є учасником групи.[1] Ближче до кінця 2006-го його місце посів Ден Уайтсайдс. У 2007 р. група презентувала свій третій студійний альбом «Lies For The Liars».

6 лютого 2007 виходить у світ подвійний альбом Berth, який включає в себе запис виступів з туру Taste of Chaos 2005 в Ванкувері, і диск з аудіозаписами. DVD так само включає біографію всіх членів групи і чотири відеокліпи. The Used провели першу половину 2007 року в турі Taste of Chaos, перш ніж випустили свій студійний альбом «Lies For The Liars» 22 травня. Вперше за весь час The Used брали участь в MuchMusic Video Awards, а також отримали другу номінацію Best International Group Video за «The Bird and the Worm». The Used планували брати участь у Taste of Chaos в червні і липні, на підтримку нового альбому, проте були змушені скасувати плани через операції Берта на голосових зв'язках. Після одужання Берта, група брала участь у фестивалі Reading and Leeds в серпні, і продовжила тур в США у вересні. Було випущеного чотири сингли: «The Bird and the Worm», «Liar, Liar (Burn in Hell)», «Pretty Handsome Awkward» і «Paralyzed». І хоча Ден Уайтсайдс був офіційним ударником, в записі альбому брав участь Дін Баттерворт з Good Charlotte . Запис альбому тривала шість місяців, це було найдовше, коли The Used витрачали на запис.

«Lies For The Liars» отримав змішані відгуки. Спочатку він планувався як подвійний альбом з 19 треками, проте у результаті деякі пісні вирішили зберегти для майбутнього релізу. Перед виходом «Lies For The Liars» The Used планували випустити EP з альбому бі-сайдів. 19 лютого 2008 в світ вийшов EP під назвою «Shallow Believer». Він був випущений тільки на цифрових носіях і зайняв 14 місце в iTunes ' Top 100 albums.

Artwork (2008–2009)[ред.ред. код]

Протягом усього 2008-го року The Used працювали над четвертим студійним альбомом. Вони взяли кілька перерв під час роботи, для того, щоб виступити хедлайнерами на відкритті «Get a Life Tour» і зіграти на шоу в Джакарті, Індонезії, Сеулі , Південній Кореї і фестивалі Spare the Air в Каліфорнії. Продюсером четвертого альбому був Метт Сквайер, продюсер Panic! At the Disco, і це перший раз, коли The Used не співпрацює з Джоном Фельдманом. Вони вирішили працювати з іншим продюсером тому, що альбом відрізнявся від усього, що вони робили в минулому. Крім того, це перший студійний альбом з Деном Уайтсайдс в ролі ударника.

«У минулому ми завжди привносили частину поп-музики у важкий рок, але це буде набагато похмурішим і жорсткішим. Наші пісні в 10 раз голосніші, ніж раніше» — заявив Берт в Alternative Press. Він так само розкрив концепцію альбому: «Цей альбом про вступ у конфлікт з тим, наскільки ви дійсно ненавидите себе і знанням, що ви ніколи не зможете ненавидіти себе в повній мірі, тому ви можете ненавидіти себе стільки, скільки хочете». МакКрекен сказав: «Ми так не раділи альбому з часів дебютного в 2002 році».

Альбом отримав назву «Artwork» і був випущений разом з DVD для попереднього замовлення і подальшого продажу в магазинах. Сингл «Blood on My Hands» був випущений 31 червня[джерело не вказано 1017 днів] тільки для iTunes і був доступний для завантаження тільки протягом одного дня на офіційному сайті групи. 21 липня став доступний перед-замовлення. 31 серпня 2009 Artwork став доступний для продажу в усьому світі. 9 грудня 2009 відбулася прем'єра кліпу «Empty with you».

Група провела тур на підтримку альбому в кінці 2009 — початку 2010, в компанії з The Almost, Drive A і Atreyu.

2 березня 2010 The Used випустили два EP спеціально для iTunes.

11 березня 2010 The Used вирушили в тур по США з Chiodos і New Medicine.

Vulnerable (2010–2012)[ред.ред. код]

У квітні 2010 року група скасовує майбутні дати міжнародного туру і починає записувати матеріал для нового альбому. Протягом 2011 року The Used викладають нову інформацію про процес запису з Джоном Фельдманом в різних соціальних мережах. Вирішуючи не співпрацювати з Warner Bros., The Used створюють власний лейбл під назвою Dental Record, і планують випустити п'ятий альбом Vulnerable навесні 2012 року. Перший сингл під назвою «I Come Alive» з альбому був випущений в січні.

Музичний стиль[ред.ред. код]

Їх музику зараховують до різних під-жанрів року, таких як емо, скримо, пост-хардкор, альтернативний рок, поп-панк , панк-рок і навіть хард-рок, хеві-метал і металкор.

Берт МакКрекен заявляє, що вони не зараховують себе до емо або скримо. «Ми просто рок-група і це все, чим ми коли-небудь були», — говорить він.

Їх альбом Artwork Берт описує як «грос-поп». Куїнн Оллман говорить про грос-попі: «Это будет довольно грубо. Я думаю, многие вещи более поэтичны и лиричны, а звук более необработан».

Учасники групи[ред.ред. код]

Основний склад

Колишні учасники

  • Бренд Стейнекерт — ударні, бек-вокал (2001–2006)

Сесійні учасники

  • Грег Бестер — ритм-гітара (2002–2003)
  • Дін Баттерворт — ударні, перкусія (2006–2007)

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Збірник[ред.ред. код]

Концертний альбом[ред.ред. код]

  • 06.02.2007 — Berth (CD / DVD)

Міні-альбоми[ред.ред. код]

Демо альбом[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]