Очеретяні щури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Thryonomyidae)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Очеретникові
Час існування: олігоценнаш час
Великий очеретяний щур
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Надряд: Гризуни (Glires)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Родина: Очеретникові (Thryonomyidae)
Pocock, 1922
Посилання
Вікісховище: Thryonomys
EOL: 41996
ITIS: 584609
NCBI: 10168
Fossilworks: 42027

Очеретникові[1] (Thryonomyidae) — родина гризунів, яка представлена одним сучасним родом із двома видами. Тварини широко розповсюджені в Африці на південь від Сахари.

Зовнішня морфологія[ред. | ред. код]

Це великі, міцної статури гризуни вагою 4–6 кг, але деякі особини досягають 9 кілограмової ваги. Загальне забарвлення верхньої частин тіла крапчасте жовтувато-коричневе або сірувато-коричневе, а нижньої — сірувате або білувате. Підшерстя відсутнє, волосяний покрив грубий. Морда тупа, вуха і хвіст короткі. Хвіст зрідка покритий короткими щетинистими волосками. Довжина голови й тіла: 350—610 мм, хвоста: 65-260 мм. П'ятий палець передньої лапи малий, а кігті сильні, адаптовані до копання. Задні ноги дещо більші.

Поведінка[ред. | ред. код]

Очеретяні щури вміють плавати й пірнати і значною мірою прив'язані до води, де вони ховаються в заплутаній рослинності або в норах. Самцям властиві ритуальні турніри, під час яких вони тиснуть один одного морда об морду, і тупа форма цієї частини тіла сприяє таким турнірам, дозволяючи уникнути ушкоджень.

Екологія, значення[ред. | ред. код]

Загалом вони нічні тварини, але можуть проявляти активність і вдень. Зір у них не дуже хороший, зате добре розвинений нюх і слух. Їм необхідна висока трава як для жител так і для їжі. Вони травоїдні й завдають значної шкоди місцевим культурам, зокрема, маніоці й цукровій тростині. Іноді можуть використовувати для жител ущелини, термітники нори трубкозуба чи їжатця. Якщо жоден з них недоступний, можуть самі рити неглибокі нори. Не зважаючи на свою зовнішність, швидкі й моторні. Іноді гризуть скам'янілі кістки, для регулювання росту різців.

Очеретяні щурі є важливим джерелом білків для багатьох місцевих жителів, наприклад слугують бушміт в нігерійській кухні.[2] На них влаштовують полювання із собаками і списами; також є приклади одомашнення.

Систематика[ред. | ред. код]

  • Родина Очеретникові (Thryonomyidae)
    • Рід Очеретник (Thryonomys)
    • Вимерлі роди: Epiphiomys, Gaudeamus, Kochalia, Monamys, Neophiomys, Neosciuromys, Paraphiomys, Paraulacodus, Protohummus, Sacaresia

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Харчук С. & Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  2. Jori, F.; Edderai, D.; Houben, Patrick; Paoletti, M. (7 січня 2005). Potential of Rodents for Minilivestock in Africa. Ecological Implications of Minilivestock. CRC Press. с. 39—60. doi:10.1201/9781482294439-9. ISBN 9780429078590.

Джерела[ред. | ред. код]

  • вебсайт МСОП
  • Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski — Mammalogy, 2010, pp. 225,226
  • Ronald M. Nowak — Walker's mammals of the world, Том 1, 1999, p. 1650