U-точка жінки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

U-точка жінки (передвірря залози, англ. Skene's glands, lesser vestibular, periurethral glands) — невелика ділянка чутливої еректильної тканини, розташованої безпосередньо вище зовнішнього отвору сечовипускального каналу жінки і по боках від нього.

Історія ідентифікації U-точки та походження терміна[ред.ред. код]

U-точка жінки менш відома, ніж клітор, еротичний потенціал цієї точки лише нещодавно вивчений американськими клінічними дослідниками, які стали іменувати її саме так. Термін U-точка походить від англ. Urethral spot, що означає «точка сечовипускального каналу».

Анатомічна ідентифікація U-точки[ред.ред. код]

U-точка розташована біля зовнішнього отвору сечовипускального каналу, безпосередньо вище отвору піхви. Вона знаходиться відразу нижче сечівника, в невеликому просторі між ним і піхвою. Анатомічний еквівалент U-точки визначають у вигляді залоз Скіни і, можливо, у вигляді губчастого тіла сечівника.

Залози скіна[ред.ред. код]

Ці залози названі так на честь Олександра Скіна, лікаря, який першим описав їх в західній медичній літературі. У анатомії жінки залози Скіна (також відомі як малі вестибулярні, парауретральнимі залозами, U-точки або жіночі передміхурові залози) — це залози, розташовані на передній стінці піхви, навколо нижнього кінця сечовипускального каналу. Вони розташовані по всьому губчатому тілу сечівника жінки і гомологічній чоловічій передміхуровій залозі. Залози відкриваються в сечовипускальний канал біля його зовнішнього отвору. Вони оточені тканиною, що містить частину клітора, що тягнеться в піхву і переповнюється кров'ю під час статевого збудження.

Зв'язок залоз Скіна з жіночою еякуляцією[ред.ред. код]

Відомо, що у чоловіків сечівник виводить як сечу, так і сперму. У жінок, як зазвичай вважали, сечівник виводить тільки сечу. Але, насправді, це виявилося не так. Коли у жінок виникає незвично сильний оргазм, цілком ймовірно, що деякі з них виділять рідину із зовнішнього отвору сечовипускального каналу, яка не є сечею. Спеціалізовані парауретральні залози Скіна під сильною статевою стимуляцією утворюють лужну рідину, яка в хімічному відношенні подібна до насінної рідини чоловіків. Було доведено, що велика кількість подачі матеріалу рідини (профільтрованої плазми крові) може секретуватися цими залозами під час стимуляції, що проводиться зсередини піхви. Деякі вважають, що саме залози Скіна служать джерелом жіночої еякуляції. У 2002 р. дослідник Емануеле Джанін з університету Л'Акіла в Італії показав, що залози Скіна — це можливе пояснення феномену жіночої еякуляції і причина частого заперечення його існування. Дійсно, залози Скіна в деяких крайніх випадках, мабуть, у жінки повністю відсутні. Якщо залози Скіна служать причиною жіночої еякуляції і оргазмів, обумовлених стимуляцією G-точки, це може пояснити відсутність жіночої еякуляції й оргазмів, яку часто спостерігають у багатьох жінок. Жінки, які відчувають еякуляцію (яка за кількістю варіює від декількох крапель до декількох столових ложок), іноді припускають, що крайні м'язові зусилля їхніх верхових моментів — є причина примусового мимовільного сечовипускання, але, насправді, це просто тому, що жінки не розуміють свою власну фізіологію. Між іншим, деякі медичні авторитети також вважали, що жінки, які можуть еякулювавти, страждають від стресового нетримання сечі і рекомендували проведення хірургічної операції для їхнього лікування. В наш час[Коли?] неясно, в чому полягає цінність жіночої еякуляції, оскільки момент її здійснення явно трохи запізнюється для дії як змащування. Відомо, що змазування піхви проводиться самими стінками піхви, які швидко вкриваються плівкою рідини, коли тільки починається статеве збудження жінки.

Передміхурова залоза жінки[ред.ред. код]

Оскільки залози Скіна все більш і більш сприймаються лише як різні версії однієї і тієї ж передміхурової залози, деякі дослідники перестають їх називати залозами Скіна і визначають їх як жіночу передміхурову залозу. Та рідина, яка виділяється під час жіночої еякуляції, має склад, подібний до рідини, яка утворюється у чоловіків в передміхуровій залозі, що містить біохімічні маркери статевої функції. При дослідженні за допомогою електронного мікроскопа, обидві залози показують схожі структури секреції, і обидві діють схоже при дослідженні на простатоспецифічний антиген і на простатоспецифічну кислу фосфатазу.

Губчасте тіло сечівника[ред.ред. код]

Губчасте тіло сечовипускального каналу — це губчасте тканинне утворення, що знаходиться на зовнішніх статевих органах жінки між лобковою кісткою і стінкою піхви, яка оточує сечовипускальний канал. Воно містить залози Скіна, що можуть залучатися до жіночої еякуляції.

Функції, що виконує губчасте тіло[ред.ред. код]

Губчасте тіло сечовипускального каналу складається з еректильної тканини; під час статевого збудження воно наповнюється кров'ю, здавлюючи сечівник, допомагаючи запобігти сечовипусканню протягом статевої діяльності (поряд з куприково-лобковим м'язом). Крім того, воно включає величезне число нервових закінчень і, отже, здатне піддаватися стимуляції через передню стінку піхви. З цієї причини під час статевих зносин деякі жінки надають перевагу статевій позиції з чоловіком ззаду, тому що часто статевий член згинається донизу і може стимулювати передню стінку піхви і, таким чином, губчасте тіло сечовипускального каналу. Деякі жінки відчувають інтенсивне задоволення від стимуляції губчастого тіла сечовипускального каналу, тоді як інші вважають її дратівливою. Губчасте тіло сечовипускального каналу також оточує нерв, що йде до клітора, а оскільки обидва утворення взаємопов'язані, стимуляція клітора, імовірно, стимулює нервові закінчення в губчатому тілі сечовипускального каналу.

Зв'язок губчастого тіла сечівника з G-точкою[ред.ред. код]

Часто губчасте тіло сечівника вважають синонімом G-точки (зона Грефенберга), хоча, на думку деяких, вони різні.

Джерела[ред.ред. код]