UNIVAC I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
UNIVAC 1

UNIVAC I (акронім від англ. UNIVersal Automatic Computer I) - перший комерційний комп'ютер, створений в Сполучених Штатах, і третій комерційний комп'ютер у світі (після німецького Z4 і британського Ferranti Mark 1). В основному спроектований Джоном Екертом та Джоном Моклі, розробниками комп'ютера ENIAC. Проектні роботи були розпочаті їх компанією Eckert-Mauchly Computer Corporation і були завершені вже після того, як в 1950 році вона була куплена Remington Rand. Спочатку, до випуску наступних моделей, комп'ютер називався просто UNIVAC.

Перший екземпляр UNIVAC було встановлено в Бюро перепису населення США 31 березня 1951 року і запущено в дію 14 червня того ж року. П'ятий екземпляр (зібраний для Комісії з атомної енергії США) компанія CBS використала для прогнозування результатів виборів президента США в 1952 році. За опитуванням всього 1% населення, що мало право голосу, була коректно спрогнозована перемога Ейзенхауера.

Комп'ютери UNIVAC 1 вироблялися підрозділом UNIVAC компанії Remington Rand (колишня Eckert-Mauchly Computer Corporation).

У 50-і роки урядовим організаціям і фірмам було продано 46 машин UNIVAC І.

Загальний опис[ред.ред. код]

UNIVAC I використовував 5200 електровакуумних ламп, мав масу близько 13 тонн, споживав 125 кВт електричної енергії і міг виконувати близько 1905 операцій в секунду, працюючи на тактовій частоті 2,25 МГц. Центральний комплекс (тобто тільки процесор і пам'ять) мав розміри 4,3 × 2.4 × 2.6 метрів. Вся система займала площу в 35,5 кв.м.

Основна пам'ять складалася з 1000 12-бітових слів.

Комп'ютер комплектувався оригінальними накопичувачем на магнітній стрічці та барабанним принтером.

Оригінальні пристрої вводу-виводу[ред.ред. код]

Накопичувач на магнітній стрічці UNISERVO використовував металеву стрічку шириною в 1,2 см, довжиною 400 м на відміну від недостатньо міцної пластмасової стрічки, що застосовувалася в комп'ютері BINAC, На кожному сантиметрі стрічки зберігалася більше 40 десяткових розрядів інформації (близько 100 на дюйм). Таким чином, на одній бобіні стрічки вдавалося записати понад мільйон символів. Пристрій міг зчитувати 12,5 тис. символів в секунду. В подальшому металева стрічка, що швидко руйнувала магнітні головки UNISERVO, була замінена досить міцною пластмасовою.

Швидкодіючий барабанний принтер UNIPRINT друкував рядок з 120 символів за одне обертання барабану. Барабан складався з 120 стальних дисків, на кожному з яких був рельєфно нанесений весь набір символів. Друк символа виконувався ударом одного з 120 молоточків, які розташовувались навпроти дисків барабану, в момент, коли під молоточком проходив необхідний символ. В результаті з просякнутої фарбою стрічки, що знаходилась між молоточком та барабаном переносилась на папір. Швидкість друку сягала 600 рядків на хвилину, що в 4 рази перевищувало швидкість табулятора фірми IBM.

Посилання[ред.ред. код]