USS Carl Vinson (CVN-70)
| Карл Вінсон | ||
|---|---|---|
| USS Carl Vinson (CVN-70) | ||
_is_underway_in_the_Arabian_Sea.jpg) |
||
| «Карл Вінсон» у Аравійському морі, 21 січня 2012 р. | ||
| Основна інформація | ||
| Тип | авіаносець | |
| Держава прапора |  США |
|
| Порт приписки | Сан-Дієго | |
| Спущено на воду | 15 березня 1980 | |
| Введено в експлуатацію | 13 березня 1982 | |
| Сучасний статус | В експлуатації | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 97 000 т | |
| Довжина | 332,8 м, по ватерлінії 317 м | |
| Ширина | 76,8 м, по ватерлінії 40,8 м | |
| Осадка | 11,3 м | |
| Технічні дані | ||
| Силова установка | 2 реактора, 4 турбіни. | |
| Потужність | 260 000 | |
| Швидкість | 30 вузлів (56 км/год) | |
| Автономність плавання | 20 років | |
| Екіпаж | 3200 авіакрило 2480 |
|
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 2 × Sea Sparrow, 2 × RIM-116 Rolling Airframe Missile 3 Phalanx CIWS з 20-мм автоматичними 6-ствольними гарматами |
|
| Радіолокаційне озброєння | РЛС повітряного обзору: AN/SPS-48E AN/SPS-49(V)5 РЛС управлення вогнем: AN/SPQ-9B 4 × Mk 91 ЗРК Sea Sparrow 4 × Mk 95 ЗРК Sea Sparrow РЛС управлення повітряним рухом: AN/SPN-46 AN/SPN-43C РЛС управлення посадкою: AN/SPN-41 |
|
| Авіація | 90 літаків і вертольотів | |
«Карл Вінсон» - (англ. USS Carl Vinson (CVN-70)) - авіаносець ВМФ США, третій в класі авіаносців «Німіц».Був названий на честь Карла Вінсона, американського конгресмена від штату Джорджія.
Карл Вінсон, бувши членом Конгресу США протягом п'ятдесяти років, 29 років був головою Військово-морського комітету та Комітету у справах збройних сил. Він став одним з небагатьох американців, в честь яких за життя був названий військовий корабель.
Авіаносець «Карл Вінсон» був закладений 11 жовтня 1975 р., був спущений на воду 15 березня 1980 р. та був введений до складу флоту 13 березня 1982 р. під командою капітана Річарда Мартіна.
В 1982-1989 рр.. корабель здійснив кілька походів, його основним місцем служби були Тихий та Індійський океани, кілька разів він заходив на чергування в Перську затоку, здійснював охорону танкерів. В 1985 р. екіпаж одного з F-14 з «Карла Вінсона» взяв участь в зйомках фільму «Топ Ган».
«Карл Вінсон» покинув Норфолк 1 березня 1983 з авіакрилом CVW-15 на борту та приступив до свого першого розгортання. Авіаносець провів вісім місяців у поході у свій новий порт приписки в Аламеді, штат Каліфорнія, в якій прибув 28 жовтня 1983 р.
«Карл Вінсон» відправився у свій п'ятий похід (знову ж таки з CVW-15) 1 лютого 1990 року, останнє розгортання з літаками A-7 Corsair. Корабель повернувся до Аламеди 30 липня 1990 р. 22 вересня 1990 «Карл Вінсон» увійшов до військово-морської бази Бремертон, штат Вашингтон, для 28-місячного переобладнання. Авіаносець отримав свою першу нагороду за військову ефективність (Battle "Е") у 1990 р. [1]
З 17 лютого до 17 серпня 1994 р. корабель був у поході де брав участь в операції в Перській затоці.
У 1995 р. брав участь в церемонії з нагоди 50-річчя перемоги у Другій світовій війні в Тихому океані. Під час свят авіаносець відвідав президент Білл Клінтон.
Корабель відправився в свій сьомий похід 14 травня 1996 взявши курс на Перську затоку з авіакрилом CVW-14 в підтримку операцій «Southern Watch» і «Удар в пустелі». Корабель також взяв участь у вправі «Rugged Nautilus» перед поверненням до Аламеди 14 листопада 1996.
Із закриттям бази ВМФ у Аламеді, корабель був переведений в Бремертон, штат Вашингтон, та прибув до його нового порту приписки 17 січня 1997 року, де він брав участь в останніх авіаносних польотах літаків Grumman A-6 Intruder [2].
У 1998 році, з авіакрилом CVW-11, авіаносець брав участь у вправах RIMPAC 98 перед походом до Перській затоці. Запускав повітряні удари 19 грудня 1998 року в підтримку операції «Desert Fox» і «Southern Watch». Ці операції тривали до березня 1999 року. З липня 1999 року «Карл Вінсон» був у сухому доку на верфі П'юджет Саунд. Там він знаходився протягом 13 місяців і військово-морський флот витратив понад $ 230 млн. на модернізацію корабля [3].
З 2001 р. брав участь в операціях в Афганістані, а з 2003 - у війні в Іраку.
12 квітня 2010 авіаносець прибув до нового порту приписки у військово-морської бази Північного острова, Сан-Дієго, Каліфорнія.
У травні 2011 р., після ліквідації Усами бен Ладена спецпідрозділами США, його тіло було доставлено на «Карл Вінсон» і поховано в водах Аравійського моря.
30 листопада 2011 р. «Карл Вінсон» відправився з порту Сан-Дієго, штат Каліфорнія, у похід до західної частини Тихого океану й зони відповідальності Центрального Командування США [4]
Нагороди [ред.]
- Battle "E" – 1990, 1996, 1998, 2001, 2004, 2011[5]
- Відзнака за видатні заслуги (США) – 1985, 1995, 1996, 1999
- Відзнака підрозділу ВМС – 1998, 2001
- Нагорода за безпеку пам'яті віце-алмірала Джеймса Флетлі – 1985, 1988, 1994, 1996
- Нагорода фонду лінкора Мерджорі Стерретт – 2004
Примітки [ред.]
- ↑ Історичний звіт 1990 р.(англ.)
- ↑ Історичний звіт 1996 р.(англ.)
- ↑ Історичний звіт 1998 р.(англ.)
- ↑ USS Carl Vinson Strike Group Departs for Deployment (англ.)
- ↑ «Carl Vinson Leads West Coast Carriers, Earns Battle ‘E’». News.navy.mil.
Посилання [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: USS Carl Vinson (CVN-70) |
- Історія авіаносця «Карл Вінсон» (англ.)
- Story Archive – U.S. Navy – USS Carl Vinson (CVN-70)
- An unofficial USS Carl Vinson webpage
- Unofficial video blog of a Leaders To Sea DV visit to the USS Carl Vinson CVN-70 in August 2010
- navsource.org: USS Carl Vinson
- Maritimequest USS Carl Vinson CVN-70 Photo Gallery
- Unofficial Navy Forum for Carl Vinson Sailors
- USS Carl Vinson (CVN-70) command histories – Naval History & Heritage Command
|
|||||||||||||
