USS Forrestal (CV-59)
| «Форрестол» | ||
|---|---|---|
| USS Forrestal (CV-59) | ||
| «Форрестол» на бойовому чергуванні | ||
| Основна інформація | ||
| Тип | авіаносець | |
| Держава прапора | ||
| Спущено на воду | 11 грудня 1954 | |
| Введено в експлуатацію | 1 жовтня 1955 | |
| Виведений зі складу флоту | 11 вересня 1993 | |
| Сучасний статус | Виведений зі складу ВМС США | |
| Параметри | ||
| Тоннаж | 81 101 т | |
| Довжина | 325 м, по ватерлінії 300 м | |
| Ширина | 72,5 м, по ватерлінії 39,4 м | |
| Осадка | 11 м | |
| Технічні дані | ||
| Силова установка | 4 турбіни. | |
| Потужність | 260 000 к.с. (191 МВт) | |
| Швидкість | 33 вузли (61 км/год) | |
| Екіпаж | 552 офіцери 4988 матросів |
|
| Озброєння | ||
| Ракетне озброєння | Mk 29 NATO Sea Sparrow | |
| Зенітне озброєння | Mk 15 Phalanx CIWS | |
| Авіація | 85 літаків (F-14, F-4, A-4, A-7, A-6, E-2,S-3B, EA-6B, C-2, SH-3, A-3B, KC-130) | |
«Форрестол» — (англ. USS Forrestal (CV-59)) — американський авіаносець, головний корабель свого типу. Названий на честь першого міністра оборони США Джеймса Форрестола. По суті «Форрестол» був першим авіаносцем, повністю спроектованим в післявоєнний час, при проектуванні якого повною мірою був врахований досвід отриманий під час Другої світової війни, а також враховані вимоги щодо базування реактивної авіації.
Контракт на побудову авіаносця був підписаний 12 липня 1951 року з компанією Northrop Grumman Shipbuilding, авіаносець закладений на верфях компанії в місті Ньюпорт-Ньюс 14 липня 1952 року. Спущений на воду 11 грудня 1954 року, зарахований до складу флоту 1 жовтня 1955 року.
На флоті авіаносець отримав прізвисько «Zippo» і «Forrest Fire» («лісова пожежа») через численні інциденти з загоряннями на кораблі, найбільш трагічний з яких (29 липня 1967) забрав 135 життів[1][2][3]. Відбувся мимовільний запуск ракети з одного з літаків в результаті випадкового статичного розряду. Запущена ракета, потрапивши в один з літаків, що стояли на палубі, призвела до серії вибухів боєприпасів та пального, що знаходились на верхній палубі. Пожежа, що виникла, тривала 14 годин.
Виведений зі складу флоту 11 вересня 1993 року.
Зміст |
Особливості конструкції [ред.]
"Форрестол" був першим американським авіаносцем на якому були збудовані кутова посадкова палуба, парові катапульти, і оптична система посадки. Також вперше підйомники для літаків були зміщені на край палуб.[4]
Попередньо передбачалось, що рубка ("остів") буде опускатись до рівня палуби під час польотів, як на авіаносці USS United States (CVA-58). Але згодом таке рішення визнали занадто складним. Для забезпечення можливості проходу під Бруклінським мостом була застосована спеціальна конструкція опускання щогл. Більша щогла опускалась на польотну палубу, тоді як менша - у напрямку носа корабля.[5]
1956-1962 [ред.]
Покинувши свій рідний порт, Норфолк, штат Вірджинія, Форрестол провів перший рік служби в інтенсивних операціях підготовки біля мисів Вірджинії та в Карибському басейні. Важливим завданням було навчання льотчиків користуватись сучасним обладнанням авіаносця. За цей час корабель часто працює з портом Мейпорт, штат Флорида. 7 листопада 1956, Форрестол вийшов у море з Мейпорту, нести бойове чергування у східній частині Атлантичного океану під час Суецької кризи. В будь який момент корабель готовий був увійти в Середземне море, у разі потреби. Він повернувся у Норфолк 2 грудня для підготовки до його першої військової операції у складі 6-го флоту у Середземному морі, що розпочалась 15 січня 1957 року.
Під час цього походу, як і на протязі інших бойових чергувань у Середземномор'ї, Форрестол побував у багатьох портах для "демонстрації прапора", та був показаний високопосадовцям та широкій громадськості. Для військових спостерігачів демонструвались навчання, метою яких було продемонструвати здатність корабля забезпечувати ефективне використання повітряних сил, в операціях будь якого масштабу. Корабель повернувся у Норфолк 22 липня 1957 року для навчань біля узбережжя штату Північна Кароліна. Навчання проводились в рамках підготовки до його першої операції у складі сил НАТО, операції "Strikeback" у Північному морі. Розгортання сил тривало з 3 вересня по 22 жовтня, під час якого Форрестол базувався в Саутгемптоні, Англія. Також була зроблена дуже важлива робота по координації американських Морських Сил з іншими країнами НАТО.
Наступного року Форрестол взяв участь у серії великих навчань флоту, а також у експериментальних польотних операціях. Під час кризи у Лівані, влітку 1958 року, авіаносець був знову покликаний нести чергування у східній частині Атлантичного океану для підтримки військово-морських операцій у Середземному морі. Він покинув Норфолк 11 липня, щоб прийняти на борт авіацію через 2 дні в Мейпорті, після чого Форрестол продовжував патрулювання Атлантики до повернення в Норфолк 17 липня.
Під час другого чергування в Середземному морі з 2 вересня 1958 по 12 березня 1959 Форрестол знову поєднував патрулювання і участь у великих навчаннях з публічним відвідуванням. Список його гостей очолив Міністр Оборони США Ніл Макелрой. Повернувшись у Норфолк, корабель продовжував виконувати завдання по підготовці нових льотчиків. При цьому Форреслол знаходився у повній бойовій готовності для застосування у військових операціях в якості реакції на міжнародні події. Серед відвідувачів на протязі року був Король Йорданії Хусейн.
Форрестол знову увійшов до складу 6-го флоту у період з 28 січня 1960 року по 31 серпня. На протязі цього часу корабель базувався у портах, типових для Середземноморського розгортання, а також відвідав Спліт у Югославії. Він знову був відкритий для відвідувачів у багатьох портах, а також виконував патрулювання та приймав участь у навчаннях 6-го флоту. Після повернення до Сполучених Штатів, корабель відновив графік операцій біля східного узбережжя та у Карибському морі до кінця року.
Форрестол знову повернувся на бойове чергування у Середземне море з 3 серпня 1962 по 2 березня 1963 як флагман Commander Carrier Division Four (ComCarDiv 4).
1963–1967 [ред.]
Forrestal увійшов в історію в листопаді 1963, коли 8-го, 21-го та 22-го числа, лейтенант Джеймс Флетлі ІІІ та його екіпаж, у складі лейтенанта-командора Стовала та авіамеханіка 1-го класу Бреннана, здійснили посадку та зліт транспортного літака C-130 Hercules на палубу авіаносця. Тестові випробування були проведені в 500 милях (900 кілометрах) від узбережжя штату Массачусетс у Північній Атлантиці. В результаті Forrestal і С-130 встановили світовий рекорд, в формулюванні: "Найбільший та найважчий літак, що здійснив посадку на авіаносець". Військово-морські сили намагались визначити, чи може важкий Hercules працювати в якості постачальника для авіаносця. Проблема полягала в тому, що не існувало літака, що міг би досягти авіаносця посеред океану. Hercules був керованим та надійним, мав великий радіус дії та високу вантажопідйомність.
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Джон Маккейн під час пожежі на борту авіаносця «Форрестол»
- ↑ Спогади очевидців про події 29 липня 1967 року
- ↑ Запис камери на верхній палубі "Форрестола"
- ↑ David Hobbs, 2007, HMAS Melbourne (II) – 25 Years On, p 6
- ↑ Our Navy's Mightiest Carrier." Popular Mechanics, November 1945, pp. 81-85.
Координати: 39°53′07″ пн. ш. 75°10′41″ зх. д. / 39.8854583° пн. ш. 75.1782278° зх. д.