U 19 (тип підводних човнів Німеччини)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
SM U-19 
Човен U 19 в першому ряді, другий з лівої сторони
Під прапором Німецька імперія Німецька імперія
Спуск на воду 1912 (4 човни)
Виведений зі складу флоту 1916—1919
Проєкт
Тип ПЧ German Type U 19 submarine
Розробник проєкту Kaiserliche Werft DanzigДанціґ
Вартість 2450000 марок
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 15,4 вузлів (28,5 км/год)
Швидкість (підводна) 9,5 вузлів (17,6 км/год)
Робоча глибина занурення 30
Гранична глибина занурення 50 м
Автономність плавання 50 діб, 9700 морських миль (18000 км) при швидкості 15 км/год, в підводному положенні — 80 м.миль (150 км) при швидкості 9 км/год
Екіпаж 35 осіб (4 офіцери)
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 64,15 м
Ширина корпусу найб. 6,1 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,58 м
Водотоннажність надводна 650 (720) т
Озброєння
Артилерія 1х1,5" (37-мм) Hotchkiss;

1х 3,5" (88-мм) SK L/30;

1ї4" (105-мм) SK L/45 палубні гармати.

Торпедно-
мінне озброєння
2 носових і 2 кормових ТА калібру 20" (500-мм). 9 торпед
Зображення на Вікісховищі

U 19 (тип підводних човнів Німеччини)  — німецький підводний човен і головний човен однойменного типу ВМФ Німецької імперії, у складі 4 човнів. Замовлені 25 листопада 1910 року, переданий флоту в 1913 році. В часи Першої світової війни були в числі 329 підводних човнів німецької імперії, котрі брали участь в бойових діях.

Човен типу SM U-19 потопив 4 кораблі супротивників, загальним тоннажем 29600 тон. Човен типу SM U-20 потопив кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 113580 тон в тому числі два лінкори і два крейсери. Човен типу SM U-21 потопив 36 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 144300 тон. Човен типу SM U-21 потопив кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 46583 тон, пошкодив 3 судна загальним тоннажем 9044 тон і захопив одне судно у 1170 тон.

Цей тип підводних човнів був продовженням вдосконалення човна типу U 17. Відрізнявся значно більшим тоннажем, більшою довжиною, більшою дальністю плавання, тривалішим часом перебування в підводному положенні, за рахунок збільшення ємності електроакумуляторів, й значно потужнішим артилерійським озброєнням, де до 105-мм палубної гармати були додані ще дві гармати калібру 88-мм і 37-мм). Була збільшена потужність енергетичної установки, де вперше були встановлені дизельні двигуни. Також були встановлені нові торпедні апарати більшого калібру (500-мм) і з більшим боєзапасом торпед (9 торпед).[1]

<centerПалубна гармата головного калібру (105-мм) з човна U-19, сучасний музейний експонат
Човен U-20 біля берега Данії, з підірваним носовим торпедним відсіком.

Представники[ред. | ред. код]

Назва Завод Закладений Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту Утилізований
SM U-19 Kaiserliche Werft Danzig 20.10. 1911 10.10.1912 6.07.1913 24.11.1918, після війни був переданий Великій Британії, гармату головного калібру було подаровано мешканцям Bangor, котра сьогодні є виставлена як музейний експонат. 1920
SM U-20 Kaiserliche Werft Danzig 7.11.1911 18.12.1912 5.08.1912 4.11.1916, човен сів на ґрунт на узбережжі Данії, через проблеми з двигунами. Наступного дня екіпаж підірвав носову частину човна
SM U-21 Kaiserliche Werft Danzig 8.02.1913 22.10.1913 22.02.1919, після війни був переданий Великій Британії 1920
SM U-22 Kaiserliche Werft Danzig 14.11.1911 6.03.1913 25.11.1913 1.12.1918, після війни був переданий Великій Британії 1920

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. National Archives, Kew: HW 7/3, Room 40, History of German Naval Warfare 1914—1918 (Published below — Room 40: German Naval Warfare 1914—1918)

Література[ред. | ред. код]

  • Bodo Herzog: Deutsche U-Boote 1906—1966. Erlangen: Karl Müller Verlag, 1993,ISBN 3-86070-036-7.
  • Paul Kemp: Die deutschen und österreichischen U-Boot-Verluste in beiden Weltkriegen. Gräfelfing vor München: Urbes, 1998, ISBN 3-924896-43-7.
  • Preston, Antony (1977). Destroyers (вид. 1977). Hamlyn. ISBN 9780600329558.
  • Spindler, Arno (1932,1933,1934,1941/1964,1966). Der Handelskrieg mit U-Booten. 5 Vols. Berlin: Mittler & Sohn. Vols. 4+5, dealing with 1917+18, are very hard to find: Guildhall Library, London, has them all, also Vol. 1-3 in an English translation: The submarine war against commerce.
  • Beesly, Patrick (1982). Room 40: British Naval Intelligence 1914-1918. London: H Hamilton. ISBN 978-0-241-10864-2.
  • Halpern, Paul G. (1919). A Naval History of World War I. New York: Routledge. ISBN 978-1-85728-498-0.
  • Roessler, Eberhard (1997). Die Unterseeboote der Kaiserlichen Marine. Bonn: Bernard & Graefe. ISBN 978-3-7637-5963-7.
  • Schroeder, Joachim (2002). Die U-Boote des Kaisers. Bonn: Bernard & Graefe. ISBN 978-3-7637-6235-4.
  • Koerver, Hans Joachim (2008). Room 40: German Naval Warfare 1914-1918. Vol I., The Fleet in Action. Steinbach: LIS Reinisch. ISBN 978-3-902433-76-3.
  • Koerver, Hans Joachim (2009). Room 40: German Naval Warfare 1914-1918. Vol II., The Fleet in Being. Steinbach: LIS Reinisch. ISBN 978-3-902433-77-0.

Ресурси інтернету[ред. | ред. код]