Ubi panis ibi patria
Ubi panis ibi patria (з лат., дослівно — Де хліб, там батьківщина, сутнісно — Де є мій хліб (моя їжа), там є моя батьківщина) — латинська сентенція, яка за твердженням Гектора Сент-Джона де Кревкера (англ. J. Hector St. John de Crèvecœur) є девізом усіх емігрантів і іммігрантів.
За своєю формою ця сентенція є дуже близькою до іншого девізу, який, можливо, був первинним і використовувався як мотто осіб, для яких власний добробут переважив патріотизм — Ubi bene ibi patria (дослівно — «Де добре, там батьківщина», сутнісно — «Де мені добре, там (моя) батьківщина»).
Своєю чергою, цей останній вислів за змістом нагадує фразу вірша античного римського поета Марка Пакувія (лат. - Marcus Pacuvius, бл. 220—130 рр. до н. е.), яку в роботі Tusculanae Quaestiones цитує Цицерон: Patria est ubicumque est bene.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Commentary by J. B. Bamborough with Martin Dodsworth, in The Anatomy of Melancholy, Oxford University Press, 1989, vol. V, p. 242 [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.] (commentary on 2174:27-8).
Посилання[ред. | ред. код]
• Encyclo:Ubi panis ibi patria (анг.) [Архівовано 9 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• ROSS E. PAULSON Ubi Panis Ibi Patria: Reflections on American Identity (анг.)
• American Narrative: :Ubi panis ibi patria (анг.)[недоступне посилання з червня 2019]