Uebelmannia
| Uebelmannia Ібельманія | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Uebelmannia (укр. Ібельманія)[1] — рід сукулентних рослин з родини Кактусових.
Етимологія[ред. | ред. код]
Рід описаний в 1967 році А. Бейнінгом (Buining, Albert F.H.) і названий на честь власника кактусної фірми з Швейцарії, спонсора низки експедицій до Південної Америки Вернера Ібельмана (Werner Uebelmann). За загальноприйнятим правилом назви рослин, утворені від місць їх зростання або прізвищ (імен) осіб, на честь яких вони названі, вимовляються з урахуванням національної і, отже, мовної приналежності, а не за правилами читання латинської мови. Тому Uebelmannia українською вимовляється як Ібельманія.
_Buining.jpg)
Систематика[ред. | ред. код]
Ібельманії традиційно відносили до триби Notocacteae, однак анатомічні дослідження Рето Ніффелера, а також аналіз ДНК показали, що це невірно. Поки що еволюційні зв'язки роду Uebelmannia лишаються маловивченими, кактуси цієї групи відносять до триби Cereeae.
Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Рід включає три види типових одиночних кулеподібних кактусів, чия поверхня стебла вкрита восковими лусочками.
Ареал[ред. | ред. код]
Бразильський штат Мінас-Жерайс (Minas Gerais).
Екологія[ред. | ред. код]
У природних умовах ібельманії зустрічаються на відносно плоских ділянках місцевості в тріщинах скелястих виходів «шапад», де скупчуються продукти вивітрювання кварцових порід і розкладання листя чагарників, мохів і різних пучкових трав, а також на відкритих пологих просторах, заповнених наносним конгломератом з чистого кварцового піску з домішкою гумусних складових. Такий субстрат відрізняється високою проникністю, тому навіть зливові дощі просочують його водою лише на короткий проміжок часу. У неглибоких тріщинах скель волога утримується довше і ібельманії можуть по декілька днів перебувати в мокрому субстраті. У період посух рослини зморщуються і майже припиняють зростання, а пересохлі коріння стають крихкими. Вологе середовище для них у цей період може бути згубним, але природа влаштувала так, що вихід вегетативних органів зі стану стагнації відбувається за рахунок ранкових туманів і роси, що випадають при перепадах добових температур. На місцях зростання ібельманії вегетують цілий рік зі зниженням динаміки росту в період літніх посух і взимку, коли температура може опускатися нижче 10 °C, хоча в денні години вона піднімається вище 25 °C, тому ґрунт і коріння рослин рідко охолоджуються нижче 15 °C.
Культивація[ред. | ред. код]
При утриманні ібельманій в колекціях потрібно виходити, так само як і для інших кактусів, з умов їх зростання в природі. Кореневласні рослини добре себе почувають у субстраті з кислою реакцією витяжки (рН ~ 5,6), що складається наполовину з листової землі, 30% від обсягу кварцового піску або крихти, а інше — наповнювачі. Місце розташування має бути світлим, з сонячним освітленням протягом декількох годин. Полив у період вегетації помірний у міру висихання ґрунту. Для наших широт літня стагнація не обов'язкова, хоча бажано в самий жаркий літній період рівень поливу знизити і замінити його частішим обприскуванням.
Зимують ібельманії при температурі 12-16 °C. Це самий відповідальний період утримання, тому що рослини припиняють свій ріст, їх стебла злегка розм'якшуються і зморщуються, а коренева система пересихає і стає ламкою. Уникнути цього можна акуратним перенесенням рослин в місця з нижнім підігрівом горщиків і одночасним зволоженням ґрунту. Таку «операцію» проводять 2-3 рази за час зимівлі. З приходом весни пробуджувати ібельманії від зимової сплячки найкраще частим обприскуванням, а поливання починати після того, як стебла наберуть тургор і з'являться перші ознаки росту. Зимівля при нижчих температурах в поєднанні з підвищеною вологістю повітря дуже часто викликає грибкові захворювання і епідерміс місцями покривається злегка опуклими коричневими плямами неправильної форми, що безнадійно псує зовнішній вигляд рослин.
Те ж явище відбувається при ненавмисному пошкодженні епідермісу: випадкових ударах, уколах колючками сусідніх рослин при перестановках тощо.
Розмноження[ред. | ред. код]
Розмножують ібельманії насінням. Сіянці не викликають труднощів при догляді, але розвиваються повільно. Прискорити процес можна їх щепленням з наступним укоріненням підрослих рослин. Решта «пеньків» можуть служити додатковим джерелом отримання та укорінення або щеплення пагонів.
Природоохоронний статус[ред. | ред. код]
Uebelmannia занесена до Додатку I CITES.[2]
Всі три види Uebelmannia входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:[3]
- Uebelmannia buiningii — статус «Види на межі зникнення»;
- Uebelmannia gummifera — статус «Види під загрозою зникнення»;
- Uebelmannia pectinifera — статус «Види під загрозою зникнення».
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [[[CITES]] (англ.). Архів оригіналу за 19 травня 2007. Процитовано 13 червня 2011. CITES (англ.)]
- ↑ Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи [Архівовано 2011-08-05 у Wayback Machine.] (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
- Taylor, N. & Zappi, D. 2004. Cacti of Eastern Brazil. Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. 2006. The New Cactus Lexicon, Text. dh books, Milborne Port. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — ISBN 5-306-00348-6 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.cactuskiev.com.ua/ [Архівовано 11 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Uebelmannia.html [Архівовано 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Uebelmannia на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Uebelmannia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Uebelmannia на «Plantsystematics»(англ.)
- http://cactiguide.com/cactus/?genus=Uebelmannia [Архівовано 18 червня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.theplantlist.org/browse/A/Cactaceae/Uebelmannia/ [Архівовано 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.cactuspedia.info/schede/UEBELMANNIA/photo_gallery_uebelmannia.htm [Архівовано 2 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Uebelmannia // Taylor, N.; Santos, M.R.; Larocca, J.; Zappi, D. Cactaceae in Lista de Espécies da Flora do Brasil. Jardim Botânico do Rio de Janeiro (англ.)[недоступне посилання з червня 2019]
|