Völkischer Beobachter

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фьолькішер Беобахтер

«Фьо́лькішер Бео́бахтер» (нім. Völkischer Beobachter, «Народний оглядач») — щоденна газета, орган нацистської партії у Німеччині. Газета виходила з 1920-х років і до падіння Третього рейху у 1945 році.

Історичні дані[ред.ред. код]

Газета вперше почала виходити у 1887 році під назвою Мюнхенський оглядач, (нім. Münchner Beobachter) і складалася лише з чотирьох сторінок. Газета належала окультній профашистьскій Спілці Туле, аж поки 22 червня 1918 року не помер колишній володар газети Франц Еєр. Права на газету викупив інший провідний член спілки Рудольф фон Зеботтендорф. Газета не змінила назву, але перепрофіліювалась у «Спортивну газету».

В серпні 1918 року газета була перейменована у «Фьолькішер Беобахтер», на той час тираж газети становив близько 7000 примірників. Основною темою газети стало розповсюдження антисемітських пліток і псевдотеорій. У 1921 році газету придбав Адольф Гітлер за 100 000 марок, а у 1923 році вона стала офіційним органом нацистської партії.

Публікація Фьолькішер Беобахтер призупинялася принаймні тричі на початку 1920-х років через її антисемітські статті і критичні випади проти тогочасного уряду. Після останього призупинення у 1925 році газета стала з тижневої щоденною. Редактором був призначений Альфред Розенберг, який продовжував підтримувати антисемітську спрямованість газети і згодов зробив її трибуною для виступів Гітлера і міністра пропаганди Йозефа Геббельса. У 1930 році газета почала друкувати берлінський випуск, а у 1933 році у столиці ще відкрилася редакція і друкарня. Із приєднанням Австрії, віденський випуск почав виходити у 1938 році. Довгі роки газета була офіційним органом нацистської партії, а пізніше і нацистського уряду Німеччини, де друкувалися важливі державні оголошення і офіційна нацистська пропаганда. У 1931 році тираж газети сягнув більш ніж 120 тис., а у 1944 році вже друкувалося 1,7 млн примірників. Останні випуски газети вийшли у квітні і травні 1945 року, але вже не розповсюджувалися по всій країні.

Джерела[ред.ред. код]