VA-111 Шквал (швидкісна торпеда)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Shkval rear.jpg
Шквал-Э
Shkval head.jpg

«Шквал» — радянська швидкісна підводна торпеда. Призначена для ураження надводних[1] і підводних цілей. Входить до складу косплексу озброєнь, що розміщується на НК, ПЧ або стаціонарній установці. Іноді, через свою швидкість (300–500 км/год) і умови використання називають підводною ракетою.

Розробка почалася в 1960 році. 29 листопада 1977 р. протичовновий комплекс «Шквал» був прийнятий на озброєння ВМФ. Проект розроблений колективом під керівництвом академіка АН УРСР Логвиновича Г. В.

Висока швидкість руху торпеди була отримана за рахунок застосування підводного реактивного двигуна, що працює на твердому гідрореагуючому паливі, котре забезпечує більшу тягу, і рух ракети в кавітаційній порожнині (повітряному пузирі), що знижує опір води. Перша версія несла ядерну боєголовку в 150 кТ, потім був створений варіант зі звичайною боєголовкою. З автономним керуванням, не має самонаведення.

В 1992 році створений експортний варіант — «Шквал-Е». В даній модифікації ракета може вражати тільки надводні цілі і несе звичайний боєзаряд. Є дані про розробку нової моделі «Шквала», із самонаведенням і збільшенним до 350 кг зарядом.

Довгий час не існувало торпеди, що мала б подібну високу швидкість, але в середині 2005 р. Німеччина заявила, що вона має торпеду «Барракуда», що використовує такий же принцип кавітації і має аналогічну швидкість.[2]

Виробництво[ред.ред. код]

Торпеда випускається в Киргизстані на державному підприємстві. Нещодавно уряд Росії зажадало 75% акцій заводу в обмін на списання величезного боргу Киргизстану перед Росією.[3]

ТТХ[ред.ред. код]

  • Калібр 533,4 мм
  • Довжина 8 метрів
  • Вага торпеди 2700 кг
  • потужність боєголовки 150 кт в ядерному варіанті або 210 кг звичайного ВВ
  • маршева швидкість 500 км/год
  • Радіус дії: близько 7 км, до 13 км (нова версія). Стара версія — 2 км.

ТТХ «Шквал-Е»[1][ред.ред. код]

  • Маса, кг — 2700
  • Калібр, мм — 533,4
  • Довжина, мм — 8200
  • Дальність ходу, км — до 10
  • Швидкість на марші, м/с — 130–180
  • Кут після залпового розвороту, град — ± 20
  • Глибина ходу на марші, м — 6
  • Тип бойової частини — фугасний
  • Маса БЧ (ТНТ еквівалент), кг — не менше 210
  • Вид старту — надводний або підводний
  • Глибина підводного старту, м — до 30

Недоліки[ред.ред. код]

  • Через величезну швидкість торпеда створює сильний шух, що може викликати поломку сонара підводного човна[джерело не вказано 1135 днів], крім того носова частина торпеди не дозволяє встановити на неї головку самонаведення (ГСН)
  • Низька ймовірність ураження цілі зі звичайною БЧ і без ГСН[джерело не вказано 1135 днів].
  • Мала дальність пуска демаскує підводний човен, що негативно сказується на живучості[джерело не вказано 1135 днів].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]