VIA Technologies

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
VIA Technologies
Тип ВАТ
Заснування 1987
Штаб-квартира м. Тайбей, Тайвань
Галузь Напівпровідники
Продукція процесори, чипсети, материнські плати
Сайт via.com.tw

VIA Technologies — тайванськая компанія, виробник електронних схем, чіпсетів для материнських плат, мікропроцесорів та мікросхем пам'яті. Входить в групу Formoza Plastics Group. Спрощена VIA розшифровується англійською як Very Innovative Architecture («дуже передова архітектура»). Є досить великим світовим незалежним виробником чипсетів для материнських плат. Не маючи власних фабрик виробництва мікросхем, VIA, тим не менше, виконує разробку електронної продукциї та замовляє їхнє виробництво стороннім фабрикам (такими як TSMC). Таким чином, VIA є fabless company.

Історія[ред.ред. код]

Компанія була створена шляхом переформування каліфорнійської Symphony Company підприємцем Вен Чі Ченом (陳文琦). До цього він був співробітником Intel, а потім перейшов на роботу до Symphony, і досі є її директором. Чен перевів інженерів компанії в Тайвань, де організував випуск мікросхем. Головний офіс був переведений до Тайбея в Тайвані 1992 році. VIA зіграли значну роль в просуванні шини PCI замість застарілої ISA, беручи участь в групі по стандартам PC Common Architecture standard group в 1996 р. В 1999 р. VIA з'явилися на ринку процесорів x86 в результаті придбання компаній Cyrix (до того була підрозділом National Semiconductor) та Centaur (раніше належала Integrated Device Technology). Процесори останньої досі випускаються VIA під марками С3 та С7, як і серія EPIA. Процесор MediaGX залишився у власності National Semiconductor. У 2001 році було створено сумісне підприємство з S3 Graphics. Лютий 2005-го року відзначився важливим досягненням — був випущений 100-мільйонний чіпсет VIA для AMD.

29 серпня 2008, VIA заявили, що вони випускають офіційні лінукс драйвера 2D прискоренння для своїх чіпсетів, а також плани до випуску 3D прискорення.[1]

Продукція[ред.ред. код]

Бізнес VIA зосереджений на інтегрованих чіпсетах для ринку ПК. Серед користувачів ПК, VIA найбільш відома своїми чіпсетами для материнських плат CORE-логіки. Крім того, продукти VIA включають аудіо-контролери, контролери мережевих підключень, низькоенергетичні процесори, і навіть чіпсети для CD/DVD-записуючих пристроїв. Виробники ПК та периферійних пристроїв, такі як ASUS, купують чіпсети для включення у власну продукцію.

Наприкінці 1990-х років, VIA почали диверсифікувати свій основний бізнес, і з того часу компанія зробила ряд покупок для розширення своїх чіпсетних рішень, графічний підрозділ, підрозділ звукових контролерів. Основним успіхом у виробництві напівпровідникової продукції вважається підвищення рівня інтеграції та функціональності чіпсетів, VIA доказали необхідність у даних підрозділах, щоб залишатися конкурентоспроможними в основному ринку логіки.

Становище на ринку[ред.ред. код]

Коли компанія вже займалася наборами системної логіки для процесорів AMD, успіху VIA в значній мірі сприяв випуск альтернативного чіпсету для Pentium III. З виходом нового процесору Pentium 4 Intel вирішила зупинитися на використанні пам'яті SDRAM і, поставивши ставку на новий тип пам'яті RDRAM компанії RAMBUS, зробила стратегічну помилку. Пам'ять RAMBUS, хоча й надавала значні переваги, але не змогла захопити ринок через високу вартість її виробництва, і багато постачальників ПК стали віддавати перевагу нижчій вартості та звичному стандарту пам'яті разом із чіпсетом VIA. Спочатку чіпсети VIA страждали від поганої сумісності з картами розширення, особливо AGP. Тим не менше, внутрішня програма компанії по покращенню якості принесла свої результати: швидкодіючі, доволі зрілі та стабільні набори мікросхем стали користуватися великою популярністю, а прибутки значно зросли. Компанії, які до цього опиралися виключно на Intel, випробували пропозицію VIA і залишилися задоволені. VIA мали свою долю від продажів наборів системної логіки для процесорів AMD і добре заробляли на наборах для процесорів Athlon, які випускалися мільйонними тиражами. Але потім доля VIA стала зменшуватися, коли компанія NVIDIA вийшла на ринок зі своїм новим чіпсетом nForce для Athlon. Щоб протистояти натиску конкуруючих виробів, VIA прийняла рішення викупити справу S3 Graphics. Їх графічний чіп Savage не був достатньо швидким, щоб утримувати позиції на ринку графіки, але в складі чіпсету був дуже зручним завдяки низькій вартості виробництва. В руках VIA бренд S3 утримував 10% ринку графічних карт для ПК, і є четвертим після Intel, ATI та NVIDIA. Крім нової графіки, материнські плати VIA отримали також звукову карту Envy власного виробництва, з підтримкою 24-бітного звуку.

Хоча VIA намагалися завоювати свою частку у Intel на ринку чіпсетів для процесорів Pentium IV, але чіпсет K8T800 для Athlon 64 був значно популярнішим.

VIA також продовжують розвиток своїх VIA C3 та VIA C7 процесорів, орієнтованих для малих, легких та низькоенергетичних систем; VIA досі домінують на даному ринку. У січні 2008-го року VIA випустили процесор VIA Nano, з основою 11 × 11 мм, із підтримкою технології віртуалізації x86-64, які були випущені спеціально для платформи ultra-mobile PC.

Правові питання[ред.ред. код]

Купівля IDT Centaur надала VIA три ключових патенти на технології,[2] які використовувала Intel у виробництві процесорів. Переговори між компаніями призвели до угоди в 2003 році, згідно з яким обидві отримали доступ до інтелектуальної власності терміном 10 років, що дозволило VIA продовжувати разработку і виробництво процесорів х86. Крім того, їй надали трьохрічний дозвіл на використання процесорної шини Інтел.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. [1]
  2. «VIA and Intel Settle Patent Infringement Cases». Корпорація VIA Technologies. Архів оригіналу за 2013-07-06. Процитовано 2007-03-12. 

Посилання[ред.ред. код]