Valve Corporation

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Valve)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Valve Corporation
Тип Приватна компанія
Форма власності приватна компанія
Галузь Індустрія відеоігор
Засновано 24 серпня 1996; 27 років тому (1996-08-24) у Кіркленді, Вашингтон
Засновник(и) Ґейб Ньюел і Майк Гаррінґтонd
Штаб-квартира Белв'ю, Вашингтон
Ключові особи Ґейб Ньюел
Продукція комп'ютерні ігри, ігрові рушії
Чистий прибуток ▲ $2,5 млрд. (оцінка на 2012 рік)[2]
Співробітники ~330 (2013)[3]
Член Linux Foundation[4] і game[d][5]
valvesoftware.com​(англ.)
Мапа
CMNS: Valve Corporation у Вікісховищі

Valve Corporation (також відома як Valve Software або просто Valve) — американська компанія, що займається розробкою відеоігор та цифровою дистрибуцією, та яка базується в місті Белв'ю, штат Вашингтон. Створена компанія в 1996 році колишніми працівниками Microsoft — Майком Гаррінґтоном та Ґейбом Ньюелом. Valve найбільш відома завдяки грі Half-Life, яка була випущена в 1998 році, цифровою дистрибуційною платформою Steam (запущена у 2002 році) та ігровим графічним рушієм Source (вперше представлений у 2004 році).

Історія[ред. | ред. код]

Заснування та Half-Life (1996—2003)[ред. | ред. код]

Гейб Ньюелл (на передньому плані) і Даг Ломбарді (на фоні), 2007 рік

Valve була заснована в 1996 році колишніми співробітниками Microsoft Гейбом Ньюеллом і Майком Гарінґтоном[6]. Ньюелл провів попередні 13 років у Microsoft, розробляючи Windows[6], зокрема порт Doom для Windows 95[7]. Бажаючи розпочати нову справу, використовуючи свої спільні статки, Ньюелл і Гаррінґтон заснували Valve, L.L.C.[8] у Кіркленді, штату вашингтон, близько п'яти миль від кампусу Microsoft в Редмонді, 24 серпня 1996, в день одруження Ньюелла[9][10][6][11]. На відміну від тогочасного стилю індустрії, Ньюелл не хотів, щоб назва компанії натякала на «переповненими тестостероном м'язами та „екстримом“ у чомусь»[12]. Альтернативними назвами, які розглядали Ньюелл і Гарінґтон, були Hollow Box, Fruitfly Ensemble і Rhino Scar[12][13].

Першою грою Valve стала Half-Life, шутер від першої особи з елементами горрору[12]. Розробці допоміг доступ до рушія Quake розробленого id Software, який Valve модифікувала у свій рушій GoldSrc[6]. Після труднощів з пошуком видавця Valve зрештою підписала контракт із Sierra On-Line[6]. Half-Life вийшла у листопаді 1998 року[14] і мала позитивне сприйняття гравців та критиків а також значний комерційний успіх[15][16][17]. Завдяки своїй реалістичності, сценарній послідовності і неприривній оповіді вона мала тривалий вплив; згідно з IGN у 2014 році, історія жанру FPS "досить чітко розбивається на епохи до і після Half-Life ".[18]

Valve залучила Gearbox Software для розробки трьох доповнень для Half-Life : Opposing Force (1999), Blue Shift (2001) і Decay (2001)[6][19]. У 1998 році Valve придбала TF Software, групу, що створила популярний мод Team Fortress для Quake, і портувала його для GoldSrc як Team Fortress Classic у 1999 році[20]. Valve випустила комплект розробки програмного забезпечення (SDK) для рушія GoldSrc, що полегшило численні модифікації, створені користувачами. Вони придбали розробників одного популярного моду, Counter-Strike, щоб створити окрему гру Counter-Strike[6]. Задоволений успіхом Valve, Гаррінгтон пішов у 2000 році[21].

Source, Steam і Half-Life 2 (2003—2010)[ред. | ред. код]

У 2003 році Valve переїхала до Белв'ю, штат Вашингтон, і перекорпорувалась як Valve Corporation[6]. У 2010 році офіс переїхав до більшого приміщення в Бельв'ю. У 2016 році Valve орендувала дев'ятиповерховий комплексLincoln Square у центрі Белв'ю, подвоївши розміри своїх офісів[22].

Valve розпочала розробку Half-Life 2 через шість місяців після релізу першої Half-Life, використовуючи свій новий власний рушій Source[21]. Завдяки передовій фізичній системі та зосередженню на сюжеті та персонажах вона отримала значне визнання критиків після випуску в 2004 році. До 2011 року було продано 12 мільйонів копій гри[23]. У 2002 році Valve запустила Steam, цифровий магазин і платформу доставки контенту[24][25]. Спочатку Steam пропонував лише ігри Valve і був обов'язковим для встановлення Half-Life 2, але згодом став видавцем ігор і для сторонніх розробників[26]. Коли Valve стала власним видавцем через Steam, вона перейшла до пласкої організації ; Окрім виконавчого керівництва, Valve не має керівників, і компанія використовує відкриту систему розподілу, що дозволяє працівникам переміщатися між відділами за бажанням[27][28].

Після багатьох років витрачених на розробку Half-Life 2 Valve перейшла до епізодичної розробки, плануючи частіше випускати коротші ігри. Half-Life 2: Episode One, що була першою в запланованій трилогії епізодичних продовжень Half-Life 2, вийшла в 2006 році[29]. Half-Life 2: Episode Two вийшла у 2007 році разом із багатокористувацькою грою Team Fortress 2 і головоломкою Portal, розробленою на основі студентського проєкту Narbacular Drop[30].

У січні 2008 року Valve оголосила про придбання Turtle Rock Studios[31], що була перейменована на Valve South[32]. Turtle Rock розробила Left 4 Dead і Left 4 Dead 2 під час співпраці з Valve. У березні 2010 року Turtle Rock Studios знову відокремилася від Valve[33].

Перехід до послуг (2010—2014)[ред. | ред. код]

Логотип до 2018 року

У 2010 році Valve найняла IceFrog, розробника Defense of the Ancients, модифікації Warcraft III. IceFrog очолив розробку продовження, не пов'язаного з елементами Warcraft, Dota 2 випущену в 2013 році[34]. Разом із Dota 2 у 2011 році Valve започаткувала The International — щорічний кіберспортивний турнір з Dota 2 із призовим фондом, який спонсує Valve, і кошти від мікротранзакцій із придбаних гравцями бойових пропусків[35]. Valve випустила Portal 2 у квітні 2011 року[36]. Як і у випадку з оригінальною Portal, Valve найняла команду студентів Digipen, щоб допомогти розробці; команда Tag: The Power of Paint реалізувала новий геймплей з гелями[37].

У грудні 2012 року Valve придбала Star Filled Studios, студію з двох осіб, щоб відкрити офіс у Сан-Франциско[38]. Valve завершила операцію в серпні 2013 року, коли вирішила, що від неї мало користі[39]. На саміті DICE у 2013 році Ньюелл оголосив, що він і режисер Джей Джей Абрамс співпрацюють над створенням фільму Half-Life або Portal, а також можливої гри[40].

У 2010-х Valve випустила менше ігор. Натомість досліджував апаратне забезпечення. Ньюелл мав намір зробити Valve більше схожою на Nintendo, яка розробляє ігри нарівні з апаратним забезпеченням, дозволяючи їм створювати інноваційні ігри, такі як Super Mario 64[41]. Valve спочатку зосереджувалася на доповненій реальності, але в 2013 році Ньюелл звільнив багато співробітників, щоб зосередитися на віртуальній реальності[41]. У 2015 році Valve випустила Steam Machine, лінійку ігрових комп'ютерів, що не здобули успіху[41].

Коментатори ЗМІ припустили, що перехід Valve до постачальника послуг із Steam, який приніс приблизно 3,4 мільярда доларів у 2017 році, відштовхнув її від розробки ігор[42]. Valve скасувала ігри, включно з численними проєктами Half-Life (включаючи Episode Three), Left 4 Dead 3, Soulslike гру і гру A.R.T.I. на основі вокселів. Додаткові VR-проєкти включали SimTrek, розроблений членами команди розробників Kerbal Space Program, і новий VR-пристрій Vader, який виявився занадто дорогим для споживачів[43][44]. За словами дизайнера Робіна Вокера, велика кількість проєктів, які не набули популярності, без спільного бачення завдали шкоди моральному духу[41]. Багато гравців розчарувалися в очікуванні нової гри Half-Life.[45]

Source 2, віртуальна реальність і Half-Life: Alyx (2015–сьогодення)[ред. | ред. код]

Valve анонсувала рушій Source 2 у березні 2015 року та портувала на нього Dota 2 того ж вересня[46][47]. Того року Valve співпрацювала з компанією HTC для розробки HTC Vive, VR гарнітури , випущеної в 2016 році[48]. Valve експериментувала з VR-іграми, а в 2016 році випустила The Lab, збірку VR-міні-ігор[49].

Valve визнала, що багатьом гравцям потрібна більш амбітна VR AAA-гра, і почала досліджувати розробку великої VR гри[49]. Вони розробили кілька прототипів, а до 2017 року розроблялися ще три VR-проєкти[50][51]. Виявивши, що системи порталів їхньої серії головоломок Portal дезорієнтує у VR, вони зупинилися на Half-Life[48]. Вокер сказав, що Half-Life 3 була «страшно лякаючою перспективою», і команда бачила VR як спосіб повернутися до серії[48].

Повна розробка VR гри Half-Life почалася приблизно в кінці 2016 року з найбільшою командою в історії Valve[52][53]. У січні 2017 року Valve придбала компанію Impulsonic, що розробила 3D-аудіо[54]. У квітні 2018 року Valve придбала незалежну студію Campo Santo, відому за пригодницькою грою Firewatch 2016 року. Campo Santo планувала розробляти власні ігри під керівництвом Valve, хоча спочатку вона допомагала розробляти Half-Life: Alyx[55][56].

У листопаді 2018 року Valve випустила Artifact, цифрову колекційну карткову гру, засновану на Dota 2, з дизайном Річарда Гарфілда, творця Magic: The Gathering. Artifact мав незвичайну платну механіку для отримання нових карт і не привернув великої бази гравців, втративши 95 % гравців через кілька місяців після випуску[57]. У квітні 2021 року Valve припинила спроби перезапустити проєкт, заявивши, що не знайшла достатньо зацікавлених гравців, щоб виправдати розвиток[58]. У червні 2019 року Valve випустила VR шолом Valve Index[59]. Вона також випустила Dota Underlords у ранній доступ, автобаттлер заснований на Dota Auto Chess створеному спільнотою Dota 2[60].

У березні 2020, Valve випустила Half-Life: Alyx, VR гру[61]. Вона отримала позитивне сприняття[62] і була описана як перший убивчий застосунок VR[63][64][65][66]. Ньюелл у січні 2021 казав що успіх Alyx надихнув на розробку більшої кількості нових ігор[67]. Valve об'єдналась з Netflix для створення Dota: Dragon's Blood, анімованого телевізійного серіалу заснованому на Dota, представленого в березні 2021[68]. У лютому 2022, Valve випустила Steam Deck, портативну ігрову систему на SteamOS[69]. У березні 2023, Valve анонсувала Counter-Strike 2[70][71].

Продукція[ред. | ред. код]

Ігри[ред. | ред. код]

Назва Рік випуску Жанр Платформи
Half-Life 1998 FPS Windows, PlayStation 2, Linux
Team Fortress Classic 1999 Windows, Linux
Half-Life: Opposing Force Windows, Linux
Counter-Strike 2000 Windows, Xbox, Linux
Ricochet Action-adventure Windows, Linux
Deathmatch Classic FPS Windows, Linux
Half-Life: Blue Shift 2001 Windows, Linux
Day of Defeat 2003 Windows, Linux
Counter-Strike Neo Arcade
Counter-Strike: Condition Zero 2004 Windows, Xbox, Linux
Counter-Strike: Source Windows, Mac, Linux
Half-Life: Source Windows, Linux
Half-Life 2 Windows, Xbox, Xbox 360, PlayStation 3, Mac, Linux
Half-Life 2: Deathmatch Windows, Mac, Linux
Day of Defeat: Source 2005 Windows, Mac, Linux
Half-Life 2: Lost Coast Windows, Linux
Half-Life Deathmatch: Source 2006 Windows, Linux
Half-Life 2: Episode One Windows, Xbox 360, PlayStation 3, Mac, Linux
Garry's Mod Sandbox Windows, Mac, Linux
Half-Life 2: Survivor FPS Arcade
Half-Life 2: Episode Two 2007 Windows, Xbox 360, PlayStation 3, Mac, Linux
Portal Puzzle-Platformer Windows, Xbox 360, PlayStation 3, Mac, Linux
Team Fortress 2 FPS Windows, Xbox 360, PlayStation 3, Mac, Linux
The Orange Box Windows, Xbox 360, PlayStation 3
Counter-Strike Online 2008 Windows
Left 4 Dead Windows, Xbox 360, Mac
Left 4 Dead 2 2009 Windows, Xbox 360, Mac, Linux
Alien Swarm 2010 Isometric Shooter Windows
Portal 2 2011 Puzzle-Platformer Windows, Xbox 360, PlayStation 3, Mac, Linux
Counter-Strike: Global Offensive 2012 FPS Windows, Xbox 360, PlayStation 3, Mac
Dota 2 MOBA Windows, Mac, Linux
Counter-Strike Online 2 2013 FPS Windows
Counter-Strike Nexon: Zombies 2014 Windows
Left 4 Dead: Survivors Arcade
The Lab 2016 VR Windows
Artifact 2018 TCG Windows, Mac, Linux
Dota Underlords 2020 стратегія Android, iOS, macOS, Windows, Linux
Half-Life: Alyx 2020 FPS VR (Windows)
Aperture Desk Job 2022 Windows, Linux
Counter-Strike 2 2023 FPS Windows

Ігрові рушії[ред. | ред. код]

Програмне забезпечення[ред. | ред. код]

Апаратне забезпечення[ред. | ред. код]

Корпоративна культура компанії[ред. | ред. код]

Ідеологія[ред. | ред. код]

На думку Ґейба, в технологічній індустрії недоречна і марна річ ієрархія, немає потреби у формальному менеджменті і кар'єрному рості[72]. В інтерв'ю газеті «The New York Times» Грек Кумер (один з перших співробітників) сумнівався, що Ньюелл є СЕО, але відмічав, що технічно, він ним, швидше за все, є[72]. У посібнику для новачків Valve написано, що Ґейб Ньюел в найбільшому степені, серед інших, не є начальником[72].

Структура[ред. | ред. код]

Анархічна структура компанії передбачає, що співробітники самостійно вибирають, над яким проєктом їм працювати, але ніхто у Valve не має права їм вказувати, чим займатися[72]. Вони створюють робочі групи, переманюючи один одного із проєкту в проєкт[72]. Між собою група лише вирішує, хто стане поточним лідером, хто стане тримати в голові всю інформацію про проєкт і координувати його[72]. Valve стимулює часту зміну складу груп, щоб їх не поглинула бюрократія, і вони залишалися на стороні користувача[72]. Цей підхід проявляється, наприклад, в тому, що столи всіх співробітників мають коліщатка — це спрощує постійні переміщення[72].

Проблеми підходу[ред. | ред. код]

Майкл Абраш відзначав, що в перші тижні колеги припускали, що йому варто придивитися до якоїсь сфери, після чого він став думати інакше: думати, що цінного він робить в компанії, чого поки що ніхто не робить[72]. Після чого він почав займатися створенням окулярів віртуальної реальності[72].

Така свобода дуже ускладнює пошук нових співробітників[72]. Фактично, вся компанія націлена на пошук новобранців, потенційних співробітників регулярно кличуть на співбесіди[72].

Компанію приваблюють люди із багатих досвідом, «кращі решти в цій справі»[72]. Наприклад, в компанії працював грецький економіст Яніс Варуфакіс, найнятий за те, що його блог про європейську фінансову кризу сподобався Ґейбу; колишня артистка лялькового театру; творець спецефектів для фільму «Володар перснів» і «Кінг Конг»[72]. В компанії цінуються працівники, які здатні спростити або швидко вирішити проблему, а також ясно зрозуміло пояснити, як саме вони це зробили[72].

Така система може існувати тільки за повної незалежності компанії[72]. Незалежність від видавців забезпечує сервіс Steam, який робить саму Valve видавцем. Компанія була заснована без інвесторів, і на момент кінця 2014 року всі активи знаходилися у співробітників компанії[72]. За словам Ньюела, якщо справи підуть погано, компанія буде розпущена, а не продана[72].

Відсутність ієрархії створює проблеми співробітникам поза корпорацією: їм доводиться вигадувати собі посади, щоб їх сприймали всерйоз[72].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Museum of Modern Art online collection
  2. ↑ Wingfield, Nick (8 вересня 2012). Game Maker Without a Rule Book. The New York Times. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 9 вересня 2012.
  3. ↑ Dudley, Brier (4 листопада 2013). A glimpse of Valve’s Steam Machine, controller design and hardware plans. Seattle Times. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 4 листопада 2013.
  4. ↑ https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
  5. ↑ https://www.game.de/mitglieder/
  6. ↑ а б в г д е ж и Dunn, Jeff (4 жовтня 2013). Full Steam ahead: The History of Valve. GamesRadar. Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 13 травня 2019.
  7. ↑ Gabe Newell made Windows a viable gaming platform, and Linux is next. Extreme Tech. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 8 березня 2021.
  8. ↑ GDC 2002: Valve Steams - IGN. IGN. 22 березня 2002. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  9. ↑ Steam Message. Steam. Valve. 24 серпня 2007. Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 8 листопада 2008. it was exactly eleven years ago that Valve was born
  10. ↑ Towns, William R. (9 березня 2005). Valve Corporation v. ValveNET, Inc., ValveNET, Inc., Charles Morrin Case No. D2005-0038. WIPO Arbitration and Mediation Center. World Intellectual Property Organization. Архів оригіналу за 15 жовтня 2008. Процитовано 8 листопада 2008.
  11. ↑ Keefer, John (31 березня 2006). GameSpy Retro: Developer Origins, Page 16 of 19. GameSpy. Архів оригіналу за 9 червня 2007.
  12. ↑ а б в The Final Hours of Half-Life: The id visit. GameSpot. Архів оригіналу за 23 лютого 2011. Процитовано 12 вересня 2006.
  13. ↑ Walker, John (21 листопада 2007). RPS Exclusive: Gabe Newell Interview. Rock Paper Shotgun. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 13 травня 2019.
  14. ↑ The Final Hours of Half-Life: Reassembling the Pieces. GameSpot. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 14 вересня 2006.
  15. ↑ Green, Jeff (1 лютого 1999). Half-Life. Computer Gaming World. Архів оригіналу за 9 лютого 2002. Процитовано 14 квітня 2010.
  16. ↑ Half-Life Review. GameSpot. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 25 квітня 2007.
  17. ↑ Rorie, Matthew (18 травня 2007). Greatest Games of All Time: Half-Life. GameSpot. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 31 березня 2016.
  18. ↑ Half-Life – #1 Top Shooters. IGN. 13 вересня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  19. ↑ Osborn, Alex (28 серпня 2017). Gearbox CEO: 'I Don't Know That We Could or Should' Make Half-Life 2: Episode 3 — IGN Unfiltered. ign.com. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 5 липня 2018.
  20. ↑ Team Fortress Full Speed Ahead. GameSpot. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 2 червня 2016.
  21. ↑ а б Geoff, Keighley. The Final Hours of Half-Life 2. GameSpot. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
  22. ↑ Levy, Nat (3 серпня 2016). Valve leases nine floors in planned skyscraper, more than doubling its headquarters size. GeekWire. Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  23. ↑ Chiang, Oliver (28 лютого 2011). The Master of Online Mayhem. Forbes. Архів оригіналу за 13 лютого 2011.
  24. ↑ Case, Loyd (22 березня 2002). Valve Changes Online Gaming Rules. PC Magazine. Архів оригіналу за 2 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2016.
  25. ↑ Lee, James (30 квітня 2008). The Last of the Independents?. GamesIndustry.biz. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 9 липня 2010.
  26. ↑ Chiang, Oliver. The Master of Online Mayhem. Forbes. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
  27. ↑ Suddath, Claire (25 квітня 2012). What Makes Valve Software the Best Office Ever?. Bloomberg. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 1 травня 2022.
  28. ↑ Suddath, Claire (27 квітня 2012). Why ThereAre No Bosses At Valve. Bloomberg. Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 1 травня 2022.
  29. ↑ Dobson, Jason (25 травня 2006). Half-Life 2: Episode One Dated, Trilogy Confirmed. Game Developer. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  30. ↑ Dudley, Breir (17 квітня 2011). Backstory to blockbuster game 'Portal 2' is a real Cinderella tale. The Seattle Times. Архів оригіналу за 20 квітня 2011. Процитовано 1 травня 2022.
  31. ↑ (Пресреліз). {{cite press release}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Вказано більш, ніж один |archivedate= та |archive-date= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  32. ↑ Robinson, Martin (11 лютого 2014). Why Turtle Rock left Valve. Eurogamer. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  33. ↑ Bramwell, Tom (18 березня 2010). Turtle Rock Studios reforms. Eurogamer. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 1 травня 2022.
  34. ↑ Biessener, Adam (13 жовтня 2010). Valve's New Game Announced, Detailed: Dota 2. Game Informer. Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 8 жовтня 2012.
  35. ↑ Reilly, Jim (1 серпня 2011). Valve Goes Big with Dota 2 Tournament. IGN. Архів оригіналу за 9 листопада 2012.
  36. ↑ Hillier, Brenna (18 квітня 2011). No more potatoes: Portal 2 available right now on Steam. VG247. Архів оригіналу за 20 квітня 2011. Процитовано 1 травня 2022.
  37. ↑ Remo, Chris (20 вересня 2010). Synthesizing Portal 2. Game Developer. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 1 травня 2022.
  38. ↑ Hing, David (17 грудня 2012). Valve acquires or hires Star Filled Studios. bit-gamer.net. Bit-tech.net. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 31 серпня 2013.
  39. ↑ Reilly, Luke (7 серпня 2013). Valve's San Francisco Remote Office Shut Down. IGN. Архів оригіналу за 2 вересня 2013.
  40. ↑ LambdaGeneration 2.0 – Coming Soon. Lambda Generation. 6 лютого 2013. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 31 серпня 2013.
  41. ↑ а б в г Keighley, Geoff (2020). The Final Hours of Half-Life Alyx. Steam.
  42. ↑ Cooper, Ryan (4 червня 2019). How capitalism killed one of the best video game studios. The Week. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
  43. ↑ Chalk, Andy (9 липня 2020). At least 5 Half-Life projects were cancelled before Alyx, including Half-Life 3. PC Gamer. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
  44. ↑ Skrebels, Joe (9 липня 2020). Details of Multiple Cancelled Valve Projects Revealed, Including Half-Life 3. IGN. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
  45. ↑ Whatever happened to Half-Life 3? The complete saga so far. PCGamesN. 19 листопада 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2019. Процитовано 19 листопада 2018.
  46. ↑ Langley, Hugh (3 березня 2015). Valve just announced its plans for Steam Machines... and Source 2. Tech Radar. Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 3 березня 2015.
  47. ↑ Macy, Seth (9 вересня 2015). Dota 2 Now Valve's First Ever Source 2 Game. IGN. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.
  48. ↑ а б в Keighley, Geoff (21 листопада 2019). The Final Hours of Half-Life: Alyx. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  49. ↑ а б Reeves, Ben. Valve On Why Half-Life: Alyx Needed To Be In VR. Game Informer. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  50. ↑ Campbell, Colin (10 лютого 2017). Valve is working on three full VR games. Polygon. Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 21 листопада 2019.
  51. ↑ Hollister, Sean. Valve, of Half-Life and Portal, is making 3 full VR games. CNET. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 21 листопада 2019.
  52. ↑ Machkovech, Sam (9 липня 2020). Valve secrets spill over—including Half-Life 3—in new Steam documentary app. Ars Technica. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020.
  53. ↑ Keighley, Geoff (21 листопада 2019). The Final Hours of Half-Life: Alyx. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 21 листопада 2019.
  54. ↑ Feltham, Jamie (13 січня 2017). Sounds Good: Valve Acquires 3D Audio Company Impulsonic. UploadVR. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  55. ↑ Alexander, Julia (21 квітня 2018). Valve acquires Firewatch developer, Campo Santo. Polygon. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 21 квітня 2018.
  56. ↑ Kelly, Andy; Livingston, Christopher (21 листопада 2019). 12 big things we learned about Half-Life: Alyx. PC Gamer. Архів оригіналу за 23 листопада 2019. Процитовано 27 березня 2020.
  57. ↑ Skrebels, Joe (18 березня 2020). Gabe Newell: Artifact Was a 'Giant Disappointment'. IGN. Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 18 березня 2020.
  58. ↑ Machkovech, Sam (3 квітня 2021). Valve scraps revamped Artifact, dumps free, unfinished "2.0" version on Steam. Ars Technica. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  59. ↑ Hollister, Sean (30 квітня 2019). Valve's Index VR headset will officially cost $999, and here's what it's all about. The Verge. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 5 червня 2019.
  60. ↑ Gilliam, Ryan (21 червня 2019). Dota Underlords feels like a clone of Auto Chess. Polygon. Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 3 лютого 2020.
  61. ↑ Marks, Tom (23 березня 2020). Valve Explains Why Half-Life 2: Episode 3 Was Never Made. IGN. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
  62. ↑ Half-Life: Alyx for PC Reviews. Metacritic. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 2 квітня 2020.
  63. ↑ Carbotte, Kevin (23 березня 2020). Half-Life: Alyx Gameplay Review: (Almost) Every VR Headset Tested. Tom's Hardware. Процитовано 24 березня 2020.
  64. ↑ Robinson, Andrew (23 березня 2020). Review: Half-Life Alyx is VR's stunning killer app. VGC. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 24 березня 2020.
  65. ↑ Oloman, Jordan (23 березня 2020). Half-Life: Alyx is a watershed moment for virtual reality | TechRadar. TechRadar. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 1 травня 2022.
  66. ↑ CES 2020: Teslasuit Will Unveil New Haptic VR Gloves. Tech Times. 27 грудня 2019. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 1 травня 2022.
  67. ↑ Ivan, Tom (20 січня 2021). Gabe Newell says Valve has multiple games in development and 'wants to do more single-player'. Video Games Chronicle. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  68. ↑ Plunkett, Luke (16 лютого 2021). Valve & Netflix Are Making A DOTA Anime. Kotaku. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2021.
  69. ↑ Fenlon, Wes (25 лютого 2022). Steam Deck review. PC Gamer (англ.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  70. ↑ Stedman, Alex (22 березня 2023). Counter-Strike 2 Revealed Out of Nowhere, Release Window Confirmed. IGN (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  71. ↑ Counter-Strike 2 Limited Test FAQ (англ.). Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
  72. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х Менеджмент будущего. Как устроена самая инновационная компания мира. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
Відеоігри
Серія Half-Life
Серія Portal
Серія Counter-Strike
Серія Team Fortress
Серія Left 4 Dead
Серія Dota
Інші ігри
Технології
Апаратне забезпечення
Програмне забезпечення
Персонал
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Довідкові видання
TV Tropes · Французька Вікідія · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Valve_Corporation&oldid=42077660