Van Halen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Van Halen - американський рок-гурт.

Утворений 1974 року у Пасадені, Каліфорнія, з ініціативи братів Едварда Ван Халена (Edward Van Halen; 26 лютого 1957, Ніймеген, Голландія) - гітара, клавішні та Алекса Ван Халена (Alex Van Halen; 8 травня 1955, Ніймеген, Голландія) — ударні, які були учасниками формації Broken Combs. Після того, як брати вмовили вокаліста Девіда Лі Рота (David Lee Roth; 10 жовтня 1955, Блумінгтон, Індіанаполіс, США) залишити гурт The Red Ball Jets та приєднатися до них. Тріо музикантів взяло собі назву Mammoth. Незабаром до складу гурту було запрошено ще й басиста формації Snake Майкла Ентоні (Michael Anthony; 20 червня 1955, Чикаго, Іллінойс, США).

Спеціалізуючись на виконанні власних версій пісень 1960-х та 1970-х років, а також власних хард-рокових композиціях, музиканти постійно концертували у барах та клубах на околицях Лос-Анджелеса. Перший поворот у кар'єрі гурту трапився, коли один з таких виступів побачив Джин Сіммонс з Kiss. Зачарувавшись енергією та шаленою екстравагантністю вокаліста, Сіммонс взявся продюсувати кілька демо-записів гурту. Проте ці записи забракувала більшість поважних фонографічних фірм США.

Тим часом музиканти з'ясували, що назву Mammoth використовує ще кілька гуртів і вирішили спочатку перейменуватися на Rat Salade, а остаточно (з поради Рота) - просто Van Halen. За рекомендацією Сімонса продюсер Тед Темплемен прослухав гурт і, перебуваючи під враженням від почутого, пішов до представників концерну "Warner Bros.". Незабаром гурт уклав угоду з цією фірмою. Разом з Темплеменом у ролі продюсера 1978 року музиканти ввійшли до студії і записали свій дебютний альбом "Van Halen", який критики сприйняли із захопленням. Він пропонував унікальне поєднання енергії, вишуканості, віртуозної гри на гітарі Едді Ван Халена та впевненого вокального стилю Рота. Протягом року було продано два мільйони примірників цього лонгплея, який остаточно піднявся до 19 позиції американського чарту. У свою чергу Едді Ван Халена часопис "Guitar Player" визнав найкращим гітаристом 1978 року.

Наступний альбом "Van Halen II", зроблений за тим же рецептом, мав схожий успіх. Сценічні виступи Рота стали ще екстравагантнішими, і хоч він не був досконалим вокалістом, шоумен з нього був відмінний, що поєднував сценічну акробатику з шокуючою, проте гарною розвагою. Виданий 1980 року лонгплей "Women & Children First" був свідченням пошуків нових музичних напрямків, а також відображав перші експерименти із синтезаторами. У повній мірі все це розкрилось на виданій наступного року платівці "Fair Warning", яка виразно наголошувала на відхід від стилю попередніх записів. Хоча черговий альбом "Diver Down" відверто розчарував, неймовірна популярність гурту зробила свою справу і він, як і попередні платівки, здобув платиновий статус. У цей період Едді Ван Хален брав також участь у записі твору Майкла Джексона "Beat It".

Разом з лонгплеєм "1984", виданим на Новий рік, гурт повернувся до найкращої форми. Дев'ять чаруючих творів, що потрапили до цієї платівки, підтвердили позицію Van Halen як провідного представника мелодійного хеві-металу. Шляхом, який проклав сингл "Jump" (він став хітом номер один у США), пішов і сам альбом, досягнувши другого місця, де протримався п'ять тижнів. Високу позицію гурт утримував ще рік. Однак 1985 року Девід Лі Рот вирішив залишити Van Halen і сконцентруватися на сольній кар'єрі. Остаточно його місце зайняв вокаліст групи Montros Семмі Хейгер (Sammy Hagar; 13 жовтня 1947, Монтері, Каліфорнія, США).

Залишивши стару назву Van Halen, яку фонографічна фірма наполегливо пропонувала змінити, новий склад записав у червні 1986 року альбом "5150". Назва платівки з одного боку походила від поліцейського коду для осіб божевільних і небезпечних, а з іншого боку - від назви студії Едді Ван Халена. Твір "Why Can't This Be Love", що пропонував цей лонгплей, потрапив на третє місце американського чарту сінглів, а сам альбом виявився першим виданням у кар'єрі групи, яке очолило американський чарт лонгплеїв. Однак чергова пропозиція — альбом 1988 року "OU 812" - розчарувала. Запропоновані на ньому твори написані за єдиною схемою, від чого дуже віддавало монотонністю. Проте незважаючи на все це лонгплей став другим хітом номер один у США. Виданий після трирічної перерви альбом "For Unlawful Carnal Knowledge" (цю назву писали як акронім нецензурного слова F.U.C.K.) виявив суперечливе його сприйняття критиками та фанами. Однак загалом це була бездоганна добірка міцних та безкомпромісних рок-композицій.

Загалом дев'яності роки гурт зустрів у непоганій формі, здобувши чергову "золоту платівку", якою виявився перший у кар'єрі концертний альбом "Liver Right Here, Right Now". 1995 року Van Halen підкорили американський чарт студійною пропозицією — лонгплеєм "Balance". Проте незабаром Хейгер вирішив залишити своїх колег, а новим вокалістом формації став Гарі Чірон (Gary Cherone; 26 липня 1961, Малден, Массачусетс, США), відомий як лідер бостонського гурту Extreme.

[ред.] Дискографія

• 1978: Van Halen
• 1979: Van Halen II
• 1980: Women & Children First
• 1981: Fair Warning
• 1982: Diver Down
• 1984: 1984 (MCHLXXXIV)
• 1986: 5150
• 1988: OU 812
• 1991: For Unlawful Carnal Knowledge
• 1993: Live: Right Here, Right Now 1995: Balance
• 1996: Best Of Van Halen Volume I
• 1998: Van Halen III