Video CD

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
VCDlogo.svg

Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Стандарт VCD 1.1 було впроваджено 1993 року концернами Philips i Sony. У 1995 році було прийнято вдосконалений стандарт VCD 2.0.

Технічні характеристики[ред.ред. код]

Відео[ред.ред. код]

Якість зображення, записаного у стандарті VCD, загалом має відповідати VHS, але артефакти стиснення можуть її погіршити.

Відеоформат VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

Аудіо[ред.ред. код]

Як і у більшості CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — VCD використовує 44.1 кГц, тоді як DVD вимагає 48 кГц.

Новітні альтернативи Video CD[ред.ред. код]

Вдосконаленою версію VCD є стандарт SVCD, що дозволяє записати на стандартному диску CD фільм, скомпресований кодеком MPEG-2 — тим самим, що використовує DVD, але з меншою роздільністю зображення.

Серед модифікацій VCD, слід зазначити XVCD, що дозволяє поліпшити якість за рахунок зменшення тривалості запису. Проте не всі програвачі VCD здатні відтворити дані модифікації.

На сьогодні найефективнішим методом запису фільму на CD-R є використання одного з новітніх кодеків. Наприклад, формат XviD сумісний з MPEG-4 і розрахований на новітні програвачі.

Посилання[ред.ред. код]