Video CD

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
VCDlogo.svg

Video Compact Disc (VCD) — формат запису цифрового потоку аудіо-відео на компакт-диск. Цей формат є попередником DVD. Був впроваджений концернами Philips i Sony в 1993 році, як стандарт VCD 1.1, а в 1995 — вдосконалений стандарт VCD 2.0.

Зміст

Технічні характеристики [ред.]

Відео [ред.]

Загалом якість зображення мала б відповідати VHS, але через артефакти стиснення може бути погіршеною.

Відео VCD сумісний з більшістю стандартів DVD-Video, за винятком відео, що записані із частотою 23,976 кадрів на секунду, оскільки стандарт DVD-Video вимагає, щоб потік відео MPEG-1 мав частоту кадрів рівну 25 або 29,97 кадрів на секунду.

Аудіо [ред.]


Як і більшість CD стандартів, аудіо VCD несумісне зі стандартом DVD-Video через різницю у частоті дискретизації — DVD вимагає 48 кГц, тоді як VCD використовує 44.1 кГц.

Новітні альтернативи Video CD [ред.]

Вдосконаленою версію VCD є стандарт SVCD, що дозволяє записати на стандартному диску CD фільм, скомпресований кодеком MPEG-2 — тим самим, що використовує DVD, але з меншою роздільністю зображення.

Серед модифікацій VCD, слід зазначити XVCD, що дозволяє поліпшити якість, зменшуючи тривалість запису. Проте не всі програвачі VCD здатні відтворити дані модифікації.

На сьогодні найефективнішим методом запису фільму на CD-R є використання одного з новітніх кодеків, таких як XviD, сумісний з MPEG-4 і розрахований на новітні програвачі.

Посилання [ред.]