Гадюка носата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гадюка носата
Гадюка носата
Гадюка носата
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Гадюкові
Рід: Гадюка
Вид: Гадюка носата
Vipera ammodytes
LINNAEUS, 1758
Синоніми
Coluber Ammodytes
Посилання
Вікісховище: Vipera ammodytes
Віківиди: Vipera ammodytes
ITIS: 634985
МСОП: 62255
NCBI: 8704
Fossilworks: 319693

Гадюка носата (Vipera ammodytes) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Має 3 підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина коливається від 60 до 95 см. Спостерігається статевий диморфізм — самці більші за самиць. На кінчику морди височить загострений м'який шип довжиною 3—5 мм, вкритий лусочками й спрямований вгору й трохи вперед. Голова зверху вкрита дрібними щиточками, серед яких виділяються лише більші надочноямкові.

Забарвлення сірого, бурого або червонуватого кольору з широким темним зигзагом уздовж спини, який іноді розпадається на окремі плями. Черево жовтувато-сіре з темними цяточками, а низ хвоста яскраво-червоний, жовтий або зеленуватий.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє кам'янисті схили, порослі чагарником, осипи та обриви в долинах річок, старі каменоломні, сонячні сухі узлісся, щебністі гірські схили з середземноморською рослинністю — шибляк, фріганів т.і. Нерідко поселяється поблизу людського житла, використовуючи кам'яні паркани або купи каміння у дворах і біля доріг як сховища. Мешкає на висотах від рівня моря до 2500 м над рівнем моря.

Велику частину часу проводить на землі, але в теплий сонячний день любить забиратися на гілки чагарника. Добре плаває, може цілком занурюватися у воду. Ранньою весною, після зимівлі, іноді полює вдень, але в інший час року воліє для полювання сутінки і першу половину ночі. Харчується мишоподібними гризунами, землерийками, дрібними птахами і пташенятами, зрідка годується ящірками.

Отрута цієї гадюки досить небезпечна для людини, наділена нейротоксичною, гемотоксичною, протеолізовою властивістю.

Це яйцеживородна змія. Парування відбувається з березня по травень. Самці влаштовують шлюбні турніри. Два самця сплітаються задніми частинами тіла, піднімають передню частину і, зігнувшись S-подібно, впираються один в одного бічною стороною голови. Кожен із суперників намагається відтіснити голову іншого убік, проте борці ніколи не застосовують зуби. У серпні — вересні самиці народжують до 20 дитинчат довжиною 20-23 см.

Тривалість життя сягає 22 років.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає від північно-східної Італії та південної Австрії через Словенію, Хорватію, Чорногорію, Сербію, Македонію, Боснію і Герцеговину, Грецію, південну Румунію й Малу Азію до західного Закавказзя. В Егейському морі вона населяє архіпелаг Кіклади, на південному сході зустрічається у Туреччині, Сирії та Лівані.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Vipera ammodytes ammodytes
  • Vipera ammodytes meridionalis
  • Vipera ammodytes montandoni

Джерела[ред. | ред. код]

  • Clark,R.J. 1967. Außergewöhnliche Färbung und Zeichnung bei Vipera ammodytes meridionalis von griechischen Inseln. Salamandra 3 (2/3): 69-72.
  • Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища школа, 1967.