WOH G64

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
WOH G64
WOH G64 Particular.jpg
Artist's rendition of WOH G64


Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Золота Риба (Велика Магелланова Хмара)
Пряме піднесення 04h 55m 10.49s
Схилення −68° 20′ 29.08″
Видима величина (V) 18.46
Характеристики
Спектральний клас M5I[1]
Тип змінності
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) ~300 км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: мас/рік

за схиленням: мас/рік

Відстань 163 000 світлових років
50 000 парсек
Абсолютна величина (MV) -8.9[1]
Подробиці
Маса ~25[2] M
Радіус 1,540[1] - 1,730[2] R
Світність 2.8×105[1][2] L
Ефективна температура 3,400[1]  K
Гравітація -0.5[1] м/сек2
Інші позначення
WOH G64, 2MASS J04551048-6820298
Посилання
SIMBAD дані для WOH+G+64

WOH G64[3] — одна з найбільших відомих зірок,, поступаючись за розмірами VY Великого Пса, розташована у сусідній галактиці Велика Магелланова Хмара. Відстань до Сонячної системи становить приблизно 163 000 світлових років. Візуально зірка знаходиться у сузір'ї Золота Риба.

Опис[ред.ред. код]

Зірка є червоним гіпергігантом спектрального класу M7.5. Радіус зірки становить бл. 1540 радіусів Сонця[1] або 1,07 мільярдів км (7,14 а.о.), що відповідає об'єму у 3,65 мільярдів більшому, ніж Сонце. Якщо WOH G64 помістити в центрі Сонячної системи, то поверхня поглине орбіту Юпітера.

Поєднання температури та світності розміщує цю зірку у верхньому правому кутку діаграми Герцшпрунга—Рассела. Зоря перебуває в кінці еволюції, і тому вже не може утримувати свою атмосферу з огляду на низьку щільність, високий тиск випромінення та відносно непрозорі продукти термоядерного синтезу. Оточуючі хмари пилу значно ускладнюють вивчення зірки. Існує навіть припущення, що вона має яскравого гарячого компаньйона[1], однак поки що підтвердження цьому не знайдено.

Спочатку передбачалося, що світність цієї зірки — 500 000 сонячних і маса в 40 разів перевищує масу Сонця, що, однак, несумісне з її низькою температурою в 3200 K. Подальші дослідження, проведені за допомогою телескопа VLT у Чилі, показали, що пил і газ навколо зірки утворюють тор, а не сферичну оболонку, що знижує світність WOH G64 до 280 000, а масу до 25 сонячних. Розмір газопилового тора може досягати одного світлового року у діаметрі та містити 3-9 сонячних мас викинутої речовини.[2]

Змінність світності була підтверджена рядом дослідників у деяких частинах спектру, одна до цього часу остаточно не визначено до якого типу змінних зірок вона відноситься, бо не було знайдено значущої варіативності спектру.[1] Вважається, що вона може бути багатою на вуглець міридою або повільною нерегулярною змінною, що означає, що вона швидше є зорею асимптотичної гілки гігантів, а не надгігантом.[4]

Астрофізики вважають, що WOH G64 вже втратила від однієї десятої до третини своєї маси за рахунок зоряного вітру. Зірка завершить своє існування і стане надновою через декілька тисяч або десятків тисяч років.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к doi:10.1088/0004-6256/137/6/4744
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  2. а б в г doi:10.1017/S1743921308028858
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand
  3. Westerlund, B. E.; Olander, N.; Hedin, B. (1981). Supergiant and giant M type stars in the Large Magellanic Cloud. Astronomy & Astrophysics Suppl. Ser. 43. с. 267–295. Bibcode:1981A&AS...43..267W. 
  4. Soszyñski, I.; Udalski, A.; Szymañski, M. K.; Kubiak, M.; Pietrzyñski, G.; Wyrzykowski, Ł.; Szewczyk, O.; Ulaczyk, K. та ін. (2009). The Optical Gravitational Lensing Experiment. The OGLE-III Catalog of Variable Stars. IV. Long-Period Variables in the Large Magellanic Cloud. Acta Astronomica 59. с. 239. Bibcode:2009AcA....59..239S. 


Зоря Це незавершена стаття про зорю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.