WWAN
WWAN (англ. Wireless Wide Area Network) — безпровідна глобальна обчислювальна мережа, різновид безпровідних комп'ютерних мереж.
Зміст |
Організація мережі [ред.]
Глобальні безпровідні мережі WWAN відрізняються від локальних безпровідних мереж WLAN тим, що для передачі даних в них використовуються безпровідні технології стільникового зв'язку, такі як UMTS, GPRS, GSM, CDPD, HSDPA, 3G або WiMAX (хоча останню правильніше відносити до WMAN — безпровідним мережам масштабу міста). Відповідні послуги зв'язку пропонуються, як правило, на платній основі операторами регіонального, національного або навіть глобального масштабу.[1] Технології WWAN дають можливість користувачеві, наприклад, з ноутбуком і wwan-адаптером діставати доступ до Усесвітньої павутини, користуватися електронною поштою і підключатися до віртуальних приватних мереж з будь-якої крапки в межах зони дії оператора безпровідного зв'язку. Багато сучасних портативних комп'ютерів мають вбудовані адаптери WWAN (на приклад, HSDPA). З точки зору видів комутації в мережах передачі даних мережі WWAN можуть бути побудовані на основі наступних принципів: комутації пакетів (GPRS); комутації каналів (CSD, HSCSD).
Безпека [ред.]
Оскільки безпровідні мережі не можуть забезпечити фізично безпечного каналу передачі даних, в мережах WWAN для забезпечення безпеки, як правило, використовуються різні засоби шифрування і аутентифікації. Дані заходи безпеки не слідує, проте, переоцінювати, оскільки вже відомі випадки успішного злому деяких видів ключів шифрування в безпровідних мережах, а можливість злому ключів GSM обгрунтована теоретично.[2], а возможность взлома ключей GSM обоснована теоретически[3]. Втім, випадків злому ключів UMTS(3g) доки не відомо.
Приклади [ред.]
У Російській Федерації прикладами операторів мереж WWAN можуть служити Білайн, МТС.
Посилання [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ «Wireless LANs vs. Wireless WANs» (PDF) (англійською). Sierra Wireless. 2002-11-18. Процитовано 2009-03-28.
- ↑ «Digital Cell Phone Crypto Cracked» (англійською). CondéNet — www.wired.com. 1997-03-20. Процитовано 2009-03-28.
- ↑ «(не)Безопасность GSM: история, анализ, вскрытие» (російською). Super vzlom. Процитовано 2009-03-28.
