Warcraft II: Tides of Darkness

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Warcraft II: Tides of Darkness

Warcraft-2-Tides-Of-Darkness-Pc.jpg
Обкладинка версії для ПК

Розробник Blizzard Entertainment

Climax Studios (Sega Saturn, PlayStation)

Частина серії Warcraft
Дата випуску PC, Mac OS

США 9 грудня 1995
ЄС 1996
Sega Saturn, PlayStation
США 31 серпня 1997
ЄС 31 серпня 1997
Японія 27 листопада 1997

Версія 1.4
Жанр стратегія в реальному часі
Віковий
рейтинг
ESRB: T
Носій CD-ROM
Платформа DOS, Linux, AmigaOS 4, Mac OS, Sega Saturn, PlayStation, Windows
Режим гри однокористувацький, багатокористувацький (Battle.net Edition)
Роздільність 640 x 480

Warcraft II: Tides of Darkness (англ. warcraft — військове ремесло; tides of darkness — припливи темряви) — продовження популярної комп'ютерної гри в жанрі стратегії в реальному часі Warcraft: Orcs & Humans. Warcraft II була розроблена компанією Blizzard Entertainment і була випущена в грудні 1995 року. Спочатку Warcraft II була створена для платформи DOS, проте гра добре працювала і в Windows 95. До того ж, існувала версія під Mac OS.

30 квітня 1996 компанія Blizzard Entertainment випустила доповнення, розроблене компанією Cyberlore Studios, відоме під назвою «Warcraft II: Beyond the Dark Portal» (укр. «За темним порталом»).

Ігровий процес[ред.ред. код]

Ігровий процес Warcraft II: битва двох кланів Орди

Warcraft II є стратегією в реальному часі. Гравець добуває ресурси, розбудовує базу та створює війська для боротьби з противником. Є три види основних ресурсів: золото, дерево і нафта. Нафта використовується для будівництва кораблів, літаючих юнітів та вивчення вдосконалень. Максимальна кількість підконтрольних військ визначається ресурсом "їжа". Вона отримується шляхом будівництва ферм. Нові будівлі та юніти стають доступні за принципом "дерева технологій". Тобто зведення однієї будівлі вимагає наявності іншої, аналогічно як і юніти та магія.

Гра має дві воюючі сторони: Орда (орки, гобліни, огри і дракони) та Альянс (люди, ельфи, гноми). При цьому, на відміну від наступних ігор серії, принципової різниці між ними немає, окрім зовнішнього вигляду. Кожен юніт Орди має відповідника в Альянсу[1].

Параметри багатьох юнітів можуть бути збільшені шляхом вивчення вдосконалень в спеціальних будівлях. Це вимагає певного часу та ресурсів. Багато вдосконалень дворівневі, наприклад, збільшувати силу паладинів можна двічі, на +2 кожного разу, але першого це коштує 800 золота, а другого — 2400.

Кампанії[ред.ред. код]

Warcraft II має дві кампанії: за Орду і за Альянс. Кожна з них поділена на 4 акти по 3-4 місії. Фінали кампаній суперечать одна одній, але деякі події обох в підсумку стали канонічними[2]. В наступних іграх згадується, що Орда зазнала поразки від Альянсу, а її лідер Оргрім пізніше загинув, передавши свої обладунки, зброю і титул Траллу — героєві Warcraft III і подальших ігор[3].

Сюжет[ред.ред. код]

Кампанія Орди[ред.ред. код]

Після Першої війни, показаної в Warcraft: Orcs & Humans, людське королівство Азерот було розорене. Населення королівства під проводом Андуіна Лотара (англ. Anduin Lothar) пішло в Лордерон до Теренаса Менетіла II, і орки згодом подалися туди ж, аби завоювати і ці землі, з чого почалася Друга війна.

Лідер клану Чорної скелі, Оргрім Молот Приреченості (англ. Orgrim Doomhammer), висаджується в Лордероні і готується до масштабної війни. Він визволяє з ув'язнення огрів, які стають союзниками орків. Орки підходять до земель ельфів Кел'талас, де захоплюють їхню реліквію, Рунічний камінь, який дозволяє створити огрів-магів. Наступною ціллю стає Стромгард, місто, де добувається нафта для потреб Лордерону. Завоювавши і його, орки заручаються підтримкою Гул'дана (англ. Gul'dan) та створюють Лицарів Смерті. Але в орді стається розкол — Гул'дан, лідер клану Сутінкового молота, хоче заволодіти артефактом Око Саргароса, схованим під водою,щоб отримати силу демонів. Він забирає війська Огріма перед вирішальною битвою і піднімає гробницю Саргароса з моря, але гине від рук її хранителів. Оргрім розправляється зі зрадниками, після чого йде на місто магів Даларан, отримуючи драконів. Тепер Орда нападає на столицю Лордерону, вбиває короля і спалює місто. Королівство опиняється повністю під владою орків.

Кампанія Альянсу[ред.ред. код]

Люди та ельфи, занепокоєні активністю орків, розвідують обстановку. Лорд Теренас, бажаючи отримати допомогу від ельфів, визволяє їхніх полонених, схоплених орками. Ельфи приєднуються до людей й надають свій флот. Адмірал Праудмур вирішує, що настав час атакувати головну базу орків. Його рішення виявляється вдалим — орки відкинуті назад, хоч і зруйнували при відступі кілька міст. З падінням застави в Дарн Модрі, Орда продовжує відступати. Однак, в Альянсі виявляється зрадник — Лорд Айден Перенольд (англ. Aiden Perenolde)[4]. Його знищують і тепер залишається атакувати Пік Чорної скелі (англ. Blackrock Spire), де засіли вороги. В битві за Пік в двобої з Оргрімом гине Лотор, але це не зупиняє людей, вони женуть орків до Порталу Темряви, що веде в їхній рідний світ, і там покладають край війні, розваливши Портал. Залишки орків тікають чи потрапляють в полон, Лордерон повертається в руки Альянсу.

Warcraft II: Battle.net Edition[ред.ред. код]

У 1999 році Blizzard Entertainment перевидали Warcraft II під назвою Warcraft II: Battle.net Edition. Було дещо змінено ігровий баланс, інтерфейс, виправлено помилки і додано підтримку багатокористувацької гри через онлайн-сервіс Battle.net. Ця версія крім того включає в себе доповнення Warcraft II: Beyond the Dark Portal[5].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]