Warhammer 40000

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Warhammer 40,000
W40krulebook5th.jpg
Обкладинка 5-ї редакції
Виробник Games Workshop
Дизайнер Рік Прістлі, Енді Чемберс та ін.
Ілюстратор Джон Бланше, Джес Гудвін та ін.
Видавець Games Workshop
Існування 1987 – по сьогодні
Тип гри Варгейм
Кількість гравців 2 і більше
Час підготовки до гри близько 20 хвилин
Час гри 2-3 години, залежить від розміру гри
Вплив випадковості середня (кидання дайсів)
Офіційний сайт www.games-workshop.com

Вархаммер 40000 (англ. Warhammer 40,000, неофіц. Warhammer 40K) — настільна гра, варгейм, створена британською компанією Games Workshop, події якої розгортаються у одноіменному вигаданому всесвіті, жанр якого визначається як антиутопічне футуристично-готичне фентезі[1]. Також по всесвіту Warhammer 40,000 створені й інші настільні ігри, карткові ігри, відеоігри, книги та фільми, в тому числі й фанатські.

Настільна військово-тактична гра по цьому всесвіту відтворює баталії між арміями 41-го тисячоліття (масштаб 28 мм, приблизно 1:65). Для гри використовуються мініатюрні фігурки воїнів, монстрів та військової техніки. У саму гру грають на столах (як правило, розміром 4х6 футів — 120х180 см), на які виставляються террейни — макети будівель, лісів та інших елементів ландшафту. Також для гри використовуються шестигранні кубики (d6, дайси), лінійки, рулетки та спеціальні шаблони.

Warhammer 40000 є науково-фантастичною альтернативою оригінальному «Вархаммеру» (Warhammer Fantasy Battle), але всесвіт не обмежується рамками суворої наукової фантастики, відхиляючись в бік технофентезі.

До рас, за які можна грати, входять: Космодесант, Імперська Гвардія, Хаос, Орки, Ельдари, Темні Ельдари, Некрони, Тау, тираніди, мисливці на демонів, мисливці на відьом. Кожна раса має свої унікальні здібності, тактику ведення бою, та свою унікальну історію, яку називають «беком» (від англ. Background — «тло»).

Ігрова система[ред.ред. код]

Мініатюра, використовувана в грі

Гра відбувається покроково, повний ігровий хід складається з ходів обох гравців, поділених на фази руху, стрільби і наступу.

Мініатюри використовувані в грі Warhammer 40000, називаються моделями або юнітами і мають дев'ять характеристик. Це: навики ближнього бою, навики стрільби, сила, стійкість, рани, ініціатива, атака, лідерство (хоробрість) і спас-кидок. Всі характеристики оцінюються за шкалою від 0 до 10. Спас-кидок дає шанс уникнути ушкоджень. На відміну від інших характеристик, нижче значення спас-кидка є кращим, але не може бути краще за 2+. Якщо характеристика рівна нулю, то юніт не має здібностей у цій області. Якщо сила, стійкість або рани моделі зменшуються до нуля, вона помирає (виходить з ладу). У техніки власний набір характеристик: навик стрільби, показник броні, пункти броні і клас (швидкісна, літальний апарат, важка, відкрита тощо).

Киданням кубиків (D6, дайсів) визначається, які дії здійснять моделі, ефективність атак, тощо. Використовується і спеціальний кубик з нанесеними на його грані стрілками і значенням «Hit!» (попадання) — кубик зсуву. Він використовується для визначення випадкових напрямків, і застосовується, коли необхідно визначити дію мінометів і гармат. Спеціальними круглими або краплевидними шаблонами визначаються вибухи, дія вогнеметів. Відстані вимірюються в дюймах за допомогою рулетки або лінійки.

У грі використовується видимість одних військ іншими. Для проведення лінії прямої видимості від союзної моделі до ворожої має бути можливість провести пряму лінію від її очей до будь-якої частини тіла цілі. Якщо видно тільки зброю, прапор або інший предмет, модель вважається невидимою.

Від редакції до редакції правила можуть суттєво різнитися. Можуть додаватися нові юніти або замінятися старі, змінюватися характеристики, чи навіть вводитися і виключатися цілі армії[2].

Світ гри[ред.ред. код]

Warhammer 40,000 описує світ 41-го тисячоліття, суть якого передає означення «Середньовіччя далекого майбутнього». Warhammer 40,000 має виражену еклектику та гротеск. Тобто, з одного боку, високі технології, космічні перельоти, генна інженерія, з іншого — холодна зброя, магія, демони. Цікаво, що існування цих фентезі-елементів науково пояснене, більш того, елементи фентезі та наукової фантастики гармонійно співіснують в рамках одного всесвіту.

Не менш характерною рисою цього всесвіту є шокуюча жорстокість. Тут панує тотальна війна, слоган Warhammer 40,000 говорить: «У похмурому світі далекого майбутнього є лише війна»[3]. Кожна сторона відрізняється ксенофобією та нетерпимістю до інших, причому це зазвичай виправдано. Тут немає однозначно добрих і злих — у всіх сторін конфліктів є своя мотивація і мета, заради якої вони ладні піти на крайнощі. До прикладу, Імперіум здатен пожертвувати мільйонами життів ні в чому не винних людей заради досягнення своїх цілей. Сумнозвісні «крайні заходи» Інквізиції — Екстермінатус — означають винищення усього живого на планеті орбітальним бомбардуванням, причому так Інквізиція чинить зі своїми планетами, на яких є вороги.

Місце дії окреслене галактикою Чумацький Шлях з її зоряними системами та планетами, і Варпом (Імматеріумом) — подобою гіперпростору з наукової фантастики, який використовується для космічних перельотів, а разом з тим є звичним місцем існування демонів.

Всесвіт гри містить численні алюзії на всесвітню історію, а також мистецтво, культуру і релігію багатьох народів світу. Серед міфологічних джерел найбільш використовуються міфи стародавньої Греції, Риму, Персії, Скандинавії, Єгипту, різні окультні вчення. Серед літературних — твори Джона Р. Р. Толкієна, Френка Герберта, Майкла Муркока, Роберта Хайнлайна, Гаррі Гаррісона і багатьох інших авторів. Серед історичних — майже вся історія людства, від найдавніших часів до ймовірного майбутнього, яким його описують фантасти та футурологи.

Історія створення[ред.ред. код]

Всесвіт Warhammer 40,000 був придуманий 1982-го року співробітниками британської компанії Games Workshop: Річардом Халлівелом (Richard Halliwell), Брайаном Анселлом (Bryan Ansell) і Ріком Прістлі (Rick Priestley). До того часу Games Workshop вже була відома своїм настільним варгеймом у жанрі фентезі Warhammer Fantasy Battle і готувалася створити науково-фантастичний варгейм. Від Fantasy Battle Warhammer 40,000 запозичив, окрім частини назви, велику кількість концепцій: раси (перероблені відповідно до науково-фантастичного антуражу), поєднання техніки і магії, і в значній мірі бойову механіку. Дизайнер Рік Прістлі створив оригінальний набір правил на основі актуальної на той момент другої редакції правил Warhammer Fantasy Battle.

Перша редакція гри, Warhammer 40,000: Вільний Торговець (англ. Rogue Trader), була опублікована в 1987 році. Вона являла собою книгу правил, орієнтовану переважно на відігрування невеликих сутичок. Згодом, додаткові матеріали, такі як правила на нові підрозділи і моделі, публікувалися в журналі «White Dwarf». З часом журнал «White Dwarf» став видавати більш об'ємні «листи армій», за допомогою яких можна було створювати великі за розміром і більш організовані армії, ніж в оригінальній книзі правил. Деякі елементи ігрових правил (Болтер, лазгани, фраг-гранати, броня Термінаторів) були присутні в ранніх наборах правил, під назвою Laserburn (1980) та Imperial Commander (1981), написаних Брайаном Анселлом[4].

У 1993 році вийшло друге видання правил. Пізніше вийшли: третє (1998), четверте (2004), п'яте (2008), шосте (2012) і сьоме (2014).

Видання правил[ред.ред. код]

Вільний Торговець (1987)[ред.ред. код]

Перше видання гри Warhammer 40,000: Rogue Trader було опубліковано в 1987 році. Геймдизайнер Рік Прістлі створив оригінальний набір правил (на основі другого видання правил Warhammer Fantasy Battle) для ігрового всесвіту Warhammer 40,000. Геймплей спочатку був орієнтований на рольову складову, а не на строгий варгейм. Ця версія видання докладно пояснювала правила гри, яка була спрямована на невеликі битви між гравцями. Більша частина складу армії гравця визначалася випадковим чином, шляхом кидання гральної кості. Деякі елементи сеттингу можна було побачити в попередніх правилах під назвою «Laserburn» (виробництва нині не існуючої компанії, Tabletop Games), які були придумані Брайном Анселлом. Потім ці правила були розширені Анселлом і Річардом Холівеллом, хоча дані правила не вважаються попередниками «Rogue Trader».

В 2009 році Fantasy Flight Games було випущено рольову гру під назвою «Rogue Trader».

Друге видання (1993)[ред.ред. код]

Друге видання правил «Warhammer 40,000» було опубліковано наприкінці 1993 року, в ньому Games Workshop врахували деякі прохання фанатів. Воно було створене під керівництвом Енді Чамберса. Друге видання було випущено в коробковому виданні, яке включало в себе фігурки Космодесантників і Орків, декорації, гральні кості, а також основні правила. Пізніше був випущений додатковий набір, який отримав назву «Темне Тисячоліття» (англ. Dark Millennium), основними нововведеннями якого були правила використання психічних атак і підвищена увага до «спеціальних характеристик», які відкривають доступ до нових обладнання та здібностей, крім тих які були дані в оригіналі.

Третє видання (1998)[ред.ред. код]

Третє видання гри було випущено в 1998 році, і, як і друге видання, воно було спрямоване на поліпшення правил для великих боїв. Це видання було набагато простіше в освоєнні, оскільки менш докладно розглядало характеристики здібностей. Книга правил була доступна як в одиночному, так і коробковому виданні, що включало в себе фігурки Космічних десантників і абсолютно нову фракцію Темних Ельдарів. Також була прийнята система «кодексів» для кожної фракції, які більш докладно описували характеристики юнітів, історію фракції.

До третього видання пізніше було видано чотири нових кодекси: для двох армій ксеносів (іншопланетян), Некронів і Тау, і для двох армій інквізиції — Ордо Маллеус (Мисливці на демонів) і Ордо Єретікус (Мисливці на відьом). Елементи останніх двох армій раніше з'являлися в додаткових матеріалах (таких як Realm of Chaos і Кодекс: Сестри битви). Расу Тау вирішили випустити через зростання її популярності в США.

Четверте видання (2004)[ред.ред. код]

Четверте видання Warhammer 40,000 вийшло в 2004 році. Це видання не мало стільки серйозних змін як попередні видання, і мало «зворотню сумісність» з третім виданням кодексу кожної армії. Четверте видання було випущено в трьох формах: першою була версія в твердій палітурці, з додатковою інформацією та ілюстраціями по всесвіту Warhammer 40,000. Другим був бокс-сет, який називається «Битва за Макрагг», в який увійшли компактна версія правил в м'якій палітурці, декорації, дайси, шаблони і мініатюри Космічних Десантників і Тиранідів. Третім було обмежене колекційне видання. «Битва за Макрагг» була орієнтована в першу чергу на початківців. Битва за Макрагг засновувалася на вторгненні Тиранідів на рідну планету ордену Ультрамаринів, Макрагг. Розширення до гри під назвою «The Battle Rages On!» надавало нові сценарії і підрозділи, такі як Воїн Тиранідів.

П'яте видання (2008)[ред.ред. код]

П'яте видання Warhammer 40,000 було випущене 12 липня 2008 року. Незважаючи на деякі відмінності між четвертим і п'ятим виданнями, загальні правила були подібні. Заміною для попереднього видання Битва за Макрагг став стартовий набір «Штурм Чорної Межі» (англ. Assault on Black Reach), який включав кишеньковий збірник правил (містив повний набір правил, але опускав розділи беку і хоббі з повнорозмірної книги правил), стартові набори Орків і Космодесанту. Кожна армія містила лідера на вибір, або Варбосса Орків або Капітана Космодесанту.

Основні зміни правил включали доповнення до правил бігу, вдосконалення вибухів і шаблонів зброї, і досконаліше використання будівель та інших укриттів. Також були включені правила для тарану технікою. Ще одною важливою зміною стало введення «істинної» прямої видимості — щоб загін був помічений, принаймні одна модель в загоні має бути видимою атакуючим юнітом, незалежно від укриття.

Щодо беку, 5-е видання перейшло до більш докладного опису кожної раси. Воно містило детальний опис Імперіуму, в тому числі таблицю подій останніх 250 років 41-го тисячоліття.

Крім того, 5-е видання повернуло багато бойових одиниць, раніше вирізаних з попередніх редакцій через об'ємні правила. Протягом декількох років було випущено ряд доповнень, в тому числі з деяких інших ігор в тому ж сеттингу.

Шосте видання (2012)[ред.ред. код]

Шосте видання вийшло 23 червня 2012 року і є актуальним на даний час. Зміни в цьому виданні включають систему карт Психічних Сил, аналогічну Warhammer Fantasy Battle, а також повні правила для літальних апаратів, монстрів, і переробку ушкоджень транспортних засобів. Воно також включає розширені правила взаємодії з оточенням і динамічніший ближній бій. На додаток до оновлення існуючих правил і додавання нових, 6-е видання представило кілька інших великих змін: систему Альянсів, в якій гравці можуть перенести бойові одиниці від інших військ у свої, з різним рівнем довіри; врахування фортифікацій як частини військових сил. Заміною «Штурму Чорної Межі» став бокс-сет «Темна Помста» (англ. Dark Vengeance), який включає в себе фігурки Темних Янголів і Космодесанту Хаосу. Деякі ранні набори «Темної Помсти» містили обмежений тираж Капелана Темних Янголів.

Сьоме видання (2014)[ред.ред. код]

Сьоме видання було доступне для попереднього замовлення з 17 травня 2014 року. Реліз відбувся 24 травня 2014. Видання доступне у стандартній версії, коробочній версії «Munitorum Edition», як електронна книга та в інтерактивній iPad-версії[5]. Стандартне видання складається з трьох книг: A Galaxy of War, Dark Millennium та The Rules. «Munitorum Edition» містить книги в твердій палітурці (A Galaxy of War, Dark Millennium, The Rules(формату A5) і Visions of the Dark Millenium), карти завдань та психічних сил, мапу і спеціальні медалі.

Ігрова література[ред.ред. код]

Книги правил — довідник з ігрового процесу Warhammer 40K. Книги правил містять основну інформацію, включаючи перелік правил для настільної гри, історію 41-го тисячоліття та керівництва з армій і рас. Містять розділи з колекціонування, вибору і фарбування мініатюр.

Кодекси — містять описи ігрових рас і відповідних загонів (характеристики, вартість, озброєння). Положення Кодексів переважають над Книгами правил, і у випадку спірної ситуації, слід дотримуватися правил Кодексу.

Складаються з розділів:

  • Бек — інформація про расу, фракцію, і її місцеу всесвіті. Включає в себе ілюстрації, короткі новели, і копії вигаданих документів.
  • Бестіарій — опис одиниць, персонажів і транспортних засобів, які можуть використовуватися в бою. Включає їх характерні особливості, інформацію про озброєння та обмеження щодо їх використання, а також довідкову інформацію про юнітів. Також описуються артефакти, які армія може використовувати.
  • Хоббі-розділ — інформація про колекціонування, збір та розмальовування армій.
  • Таблиця армій — детальний опис військ, кількість очок, які вони займають, спорядження, спеціальні правила та опції (заміна зброї, артефакти тощо)

White Dwarf — щомісячне видання Games Workshop, виходить з 1977 року. Крім Warhammer 40,000, White Dwarf зосереджений на Warhammer Fantasy Battle і варгеймі Володар Перснів. В кожному номері журналу присутній розділ Chapter Approved, в якому можна знайти або статтю з історії всесвіту Warhammer 40000, або розповідь про якого-небудь героя, або особливо видатний загін, чи опис битви зі сценарієм, що дозволяє переграти її самостійно.

Imperial Armour — журнали, в яких міститься детальна інформація щодо різних військових кампаній з описом учасників конфлікту, правил на війська учасників, профілі командирів і героїв. Imperial Armor дозволяє виставляти на стіл незвичайні юніти, які в звичайній грі не використовуються — наприклад, титанів.

Армії[ред.ред. код]

В всесвіті «Warhammer 40k» діють такі військові угруппування:

  • Імперська Гвардія (англ. Imperial Guard) — звичайні люди Імперіуму, які поклоняються Богу-Імператору, та деякі мутанти, визнані корисними (Огріни, Ратлінги). Сила Гвардії — в техніці та великій чисельності.
  • Хаос (англ. Chaos) — основна ударна сила — космодесантники-зрадники, які зрадили Бога-Імператора та стали поклонятися богам Хаосу. Також в арміях Хаосу використовуються різні культисти, єретики, біси та демони.
  • Орки (англ. Orks) — зеленошкірі гуманоїди, які по суті є високоорганізованими грибами. Швидко розмножуються спорами і живуть для війни як такої, часто безцільної.
  • Ельдари (англ. Eldar) — дуже давня вимираюча раса, технології якої набагато випереджують імперські.
  • Темні Ельдари (англ. Dark Eldar) — ельдари, гедонізм яких призвів до появи четвертого бога хаосу — Слаанеш. Вони, на відміну від своїх побратимів, так і не відкинули шлях заборонених втіх, але повинні захищатися від Слаанеш за допомогою психічної енергії, яку отримують під час катувань полонених.
  • Некрони (англ. Necron) — армія скелетоподібних роботів, нащадки однієї найдревнішої з відомих рас — Некронтир. Головна їх ціль — відродити свою цивілізацію після сну тривалістю в 60 млн. років і повернути собі органічні тіла[6].
  • Космодесант (англ. Space Marine) — генетично-модифіковані суперсолдати Імперіуму. Є елітними військами, оганізація яких подібна до середньовічних лицарських орденів.
  • Імперія Тау — невеличка імперія (25 систем) молодої раси, я пропогандує ідею «Вищого Блага» з плазмовою рушницею у руках. Знаходиться в союзі зі ще декількома розумними видами.
  • Тираніди — раса, керована Вищим розумом, яка повністю складається з живих істот (включаючи зброю і космічні кораблі). Вони пожирають планету за планетою, використовуючи її біосферу для вирощування нових істот.

Алюзії та посилання Warhammer 40000[ред.ред. код]

Імперіум[ред.ред. код]

В Імперіумі прослідковуються готичні мотиви: ахітектура, космічні кораблі у формі соборів, статуї святих, релігійний фанатизм. Значне місце приділене антуражу Першої світової війни: масовані піхотні атаки, військова техніка, відчуття нікчемності людського життя. Також є численні елементи кіберпанку: високі технології поряд з рабським становищем простих жителів, тотальна корупція, вуличні банди, кіборги та мутанти.

З-поміж сил Імперіуму вирізняється Космодесант — братства генетично модифікованих солдатів, але їх організація нагадує радше організацію середньовічних релігійно-військових орденів. Найяскравіше це іллюструють Чорні Храмовники.

  • Темні Янголи: Примарх Ліон Ель'Джонсон названий на честь поета Ліонеля Джонсона, який, серед іншого, написав поему «Темний ангел». Його найліпший друг, а згодом зрадник — Лютер — названий на честь Мартіна Лютера. Планета-батьківщина Темних Ангелів — Калібан — названа на честь персонажу шекспірівської «Бурі». Більшість Темних Ангелів носять біблійні імена, здебільшого імена християнських демонів (наприклад, Люцифер чи Беліал), тобто імена біблійних темних ангелів. Щоправда, іменами демонів вони не обмежуються: слід згадати Верховного Гранд-Мастера Азраїла (за біблійними текстами — ангел смерті) чи головного Лібрарія Єзекіля (пророк).
  • Білі Шрами: Яґатай (іноді Джаґатай) Хан (головний титул в Монгольскій імперії), Примарх Білих Шрамів, як і весь Орден, має багато спільного з середньовічними монголами. Рідний світ Хана — пустельний Хогоріс. Коли Примарх потрапив на цей світ, місцеве населення вже винайшло чорний порох. Згодом Яґатай завоював землі ворожого плем'я — Курайєд. Після цієї перемоги він став ханом Талскарів, заприсягнувшись об'єднати племена степу та покласти кінець безкінечним війнам. Коли Яґагай зустрівся з Імператором, він (Хан) вже правив власною Імперією. Побачивши в Імператорі ідеал єдності, Примарх присягнув на вірність своєму батьку і отримав натомість п'ятий Легіон Космічного Десанту. Бойові Браті швидко перейняли традиційні довгі шрами плем'я Талскар, і перейменувалися у Білих Шрамів. Блискавичний стиль ведення бою, відслугувавший хорошу службу Ханові в степах рідного світу, став у пригоді у найкривавіших битвах Великого Крестового Походу.
  • Космічні Вовки: Примарх —Леман Русс традиційно зображується рудим, при цьому лат. russus значить «рудий». Планета Фенріс, батьківщина Космічних Вовків, названа на честь гігантського міфічного вовка Фенріса (або Фенріра), який, за уявленнями вікінгів, гратиме не останню роль у Рагнароці — кінці світу. Побут жителів цієї планети копіює побут скандинавів раннього Середньовіччя. Резиденція Космічних Вовків — захмарна фортеця Ікло — дуже нагадує Валгаллу, куди, за уявленнями все тих же вікінгів, потрапляють загиблі воїни. Останні слова Лемана Русса: «В кінці я буду там. Для останньої битви. Для часу Вовка.» — часами вовків алегорично називали Рагнарок. Один з найславетніших героїв цього ордену на ім'я Рагнар названий, знову-ж таки, на честь кінця світу давніх скандинавів.
  • Імперські кулаки: Примарх — Рогал Дорн, носив відполірованні золото-мідні обладунки та оксамитову червону мантію. Орлино-крилі мотиви прикрашали більшу частину його спорядження, перш за все — обладунки. В нього було серйозне обличчя, увінчане неслухняним біло-костяними волоссям. Спочатку Орден називався «Римський», оскільки він був сформований на Террі, світі-столиці Імперіуму. Саме Терранські Бойові Брати принесли в Орден та зберегли традицію — дуелі честі. Згідно з правилами, Десантники б'ються на мечах. Шрами, отримані під час подібних дуелей високо ціняться Імперськими Кулаками. Кожне століття на Святі Мечей Чемпіони змагаються за право називатися Великим бійцем. Імперські Кулаки — майстри міських та обсадних битв, надзвичайно сміливі та віддані воїни. Разом с Кривавими Ангелами та Білими Шрамами захищали Палац Імператора під час Єресі Хоруса.
  • Ультрамарини: Ім'я Примарха — Робаут Жиліман, імовірно, утворене від лат. robustus — «міцний». Назву ордену Ультрамаринів можна трактувати по-різному. Можна буквально, а можна перекласти як Ультрадесант (Ultra marines). Ультрамарин — природний пігмент синього кольору, а Космічні Десантники Ордену носять обладунки саме синього кольору.
  • Саламандри: Саламандрами у античні часи і у Середньовіччі вважали ящірок, що нібито живуть у полум'ї. Космодесантники Ордену Саламандр віддають перевагу вогневій зброї — вогнеметам і мелтаганам. Ім'я Примарха — Вулкан, запозичене з античної міфології, за уявленнями давніх римлян Вулкан був богом вогню та ковальства, так само Вулкан-Примарх був вправним ковалем.
  • Чорні Храмовники: Названі на честь лицарського ордену Тамплієрів (тобто храмовників), у яких запозичено геральдичні елементи. Кольорова схема Чорних Храмовників — чорне та біле — слугує згадкою про інший духовно-лицарський орден — Тевтонців. Звання Чорних Храмовників (маршал, кастелян), назви їх структурних підрозділів (хрестові походи), а також численні обряди клятов Імператорові Людства і назва їх флагмана («Вічний Хрестоносець») підсилюють схожість із середньовічними хрестоносцями. Перший Верховний Маршал Чорних Храмовників — Сіґізмунд, за історію людства так звали багатьох правителів, найвідоміший серед яких — імператор Священної Римської Імперії у 14101433 роках.

Ельдари[ред.ред. код]

Темні Ельдари[ред.ред. код]

Тау[ред.ред. код]

Некрони[ред.ред. код]

Тираніди[ред.ред. код]

Інша продукція[ред.ред. код]

Настільні ігри[ред.ред. код]

Карткові ігри[ред.ред. код]

Відеоігри[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. англ. dystopian science-fantasy "grimdark" universe
  2. Див. Видання правил
  3. англ. In the grim darkness of far future there is only war!
  4. http://wh40k.lexicanum.com/wiki/Bryan_Ansell#.U0v8yhK0M3A
  5. Анонс 7-го видання правил
  6. Відповідно до 6-го видання кодексу Некронів

Виноски[ред.ред. код]