Web-to-Print

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Web-to-Print, також відомий як Web2Print, або Віддалена видавнича система, є комерційним проектом додрукарської підготовки — своєрідним мостом між онлайн-контентом в мережі та друкованою продукцією. Цей процес дозволяє видавництвам, клієнтам, а, можливо, навіть графічним дизайнерам створювати, змінювати і затверджувати комп'ютерні онлайн-шаблони протягом до друкарської підготовки. Цей процес все частіше закликає до використання PDF в умовах виробництва, з подальшим цифровим друком.

Web-to-print націлений на підприємців, або ж для широкої публіки — обидві групи можуть отримати доступ до загальних онлайн-бібліотек або каталогів, пропонованих видавництвами. У рамках цих бібліотек клієнти можуть вибрати заздалегідь задані шаблони, де вони можуть змінювати шрифт, копіювати зображення і макет всередині шаблону, або затвердити типовий макет та дизайн, який був створений ще однією людиною. У той час як більшість Web-to-Print застосунків дозволяє клієнтам налаштовувати заздалегідь задані шаблони, також часто пропонується завантажити свій власний унікальний контент для автоматизованої друкованої продукції. Коли цифровий друк використовується для кінцевого друку, шаблон, як правило, перетворюється в PDF файл, що виступає в якості «майстер-форми» для цифрового друку. У традиційніших типографських процесах, як і офсетному друці, шаблони використовуються для створення форми або форм, які використовуються для отримання остаточного друкованого продукту.

Продукція, що випускається за допомогою технології Web-to-Print включає в себе візитні картки, брошури, а також канцтовари, інші друковані матеріали, які можуть бути надруковані багато- або однофарбовим друком на різних паперах і на різних друкарських машинах.

Попередній результат, що отримується по технології Web-to-Print, ідентичний до результатів настільних видавничих систем (DTP) — окремі особи або графічні дизайнери використовують програмне забезпечення настільних видавничих систем для створення заздалегідь визначених шаблонів. Ці шаблони потім розміщають в мережі для подальших налаштувань кінцевими користувачами або для використання автоматизованими виробництвами видавництв, або підприємців. На відміну від верстки, за допомо-гою Web-to-Print можна обійти використання традиційних засобів розробки кінцевими користувачами шаблонів, тут процес ґрунтується на WYSIWYG (часто на основі браузера) інтерфейсі, який може бути відредагований і схвалений клієнтом і видавництвом без допомоги графічного дизайнера.

Комерційні Web-to-Print застосунки можуть включати в себе як друк на вимогу (POD) або заздалегідь віддруковані матеріали, які беруться з інвентаря. Документи можуть мати статичний контент і / або включати в себе динамічні елементи друку (VDP); форма POD, в основному використовується для персоналізації маркетингових матеріалів з продуктом або даними клієнта, що видобуваються з бази даних. VDP орієнтована на масовове налаштування, тоді як Web-to-Print зосереджений тільки на зміни, внесені з метою замовлення. VDP передує Web-to-Print, хоча тоді процес проектування був проведений через взаємодію з принтером для документів, таких як рахунки-фактури.

Походження слова «Web-to-Print», невідоме, але Jim Frew вперше публічно вжив цей термін в мережі у статті під назвою " From Web to Print " на Інтернет-ресурсі WebMonkey для веб-дизайнерів 9 Лютого 1999 року. Дана стаття була спрямована на веб-дизайнерів, які хотіли б знати більше про DTP і типографський процес в комерційних, технічних та дизайнерських аспектах.

Використання терміну «Web-to-Print», з точки зору переходу на веб-орієнтовані технології від друкованої продукції, означає термін World Wide Web (WWW), а не «web rotary press», який використовується в якості терміну для ротаційний друкарської машини, розробленої Вільямом Баллоком.. Друкарська ротаційна машина Баллока створила революцію в друкуванні газеті, а WWW в наш час[Коли?] використовується як альтернатива при створенні друкованої продукції (комерційної та особистої). Тепер термін «Web-to-Print» став загальновживаним. Деякі підприємства стали використовувати у своїх назвах словосполучення «Web2Print». Таким же чином називають програмне забезпечення, призначене для керування процесом Web-to-Print.

Настільні видавничі системи забезпечили основу для експансії Web-to-Print і початку електронного видавництва, що почало інтенсивно розвиватись починаючи з 2001 року. Переваги використання Web-to-Print включають в себе можливість друку видавництвами, корпоративними клієнтами, громадськістю, доступу до приватних чи публічних онлайн-каталогів, де в останню хвилину підготовки шаблону можна внести зміну. За допомогою даної технології клієнт може затвердити матеріали без необхідної т. зв. «очної зустрічі з друкарською машиною». Також шаблони дозволяють покупцям контролювати використання бренду і свого контенту, тобто певна частина видання залишається незмінною впродовж багатьох замовлень (наприклад, фірмова символіка). Ця система заощаджує кошти клієнтів і час для видавництв.

Недоліком цієї системи, яка існує сьогодні, залишається те, що малі та середні видавництва обмежені у можливості отримання доступу до програмного забезпечення сервера системи Web-to-Print. Більшість запатентованих та брендових програмних пакетів, розроблених для системи Web-to-Print залишається і далі непомірно дорогим для цього сектора. Крім того ці системи вимагають застосування цифрових систем, що можуть собі дозволити лише великі поліграфічні підприємства.

Основне завдання Web-to-Print — створення уніфікованої платформи, яка б «розуміла» створене користувачем і правильно інтерпретувала його на серверній стороні.