Wespe
| «Wespe» | |
|---|---|
|
Загальні дані
|
|
| класифікація | Самохідна гаубиця |
|
Виробництво та застосування
|
|
| країна-виробник | |
| роки виробництва | 1943—1944 |
| кількість виробів, од. | 676 |
| роки експлуатації | 1943–1945 |
| війни | Друга світова війна |
|
Основні параметри
|
|
| екіпаж, чол. | 5 |
| десант | - |
| довжина, мм | 4,81 м |
| ширина, мм | 2,28 м |
| висота, мм | 2,30 м |
| кліренс, мм | 0,34 м |
|
Броня
|
|
|
Озброєння
|
|
| боєкомплект | 32 |
| додаткове озброєння | 1 х 7,92-мм MG 34 |
|
Силова установка, маневреність та мобільність
|
|
| пальне | бензин |
Wespe (нім. «Оса», читається як «Веспе») — легка за масою німецька самохідно-артилерійська установка (САУ) класу самохідних гаубиць часів Другої світової війни. Виготовлялася на базі шасі знятого з озброєння легкого танка Panzer II Ausf F. Виробництво розташовувалося на різних підприємствах, переважно в Польщі. Серійно випускалася з лютого 1943 року до середини 1944 року, всього випущено 662 машини і 158 транспортерів боєприпасів на її базі. За відомчим рубрикатором міністерства озброєнь нацистської Німеччини самохідка позначалася як Sd Kfz 124. Основним озброєнням машини була широко поширена в німецькій артилерії 105-мм гаубиця leFH18. У класі легких самохідних гаубиць визнана однією з найвдаліших САУ свого часу, головним чином, завдяки компактності, хорошій мобільності й відмінній балістиці гармати. Однак за вогневою міццю поступалася основним супротивникам: радянській СУ-122 та американській M7 Priest, перевершуючи лише британські Bishop та Sexton.
Посилання [ред.]
- Achtung Panzer!
- AFV Database
- OnWar
- War Gamer
- Surviving Panzer II tanks — A PDF файл представляє Panzer II, Luchs, Wespe, Marder II) наявних до сьогодні
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Wespe |
- T. L. Jentz. Artillerie Selbstfahrlafetten. 15 cm s.I.G.33 auf Pz.Kpfw.I (ohne Aufbau) to Karl-Geraet (54 cm). — Boyds, MD: Panzer Tracts, 2002. — 60 с. — (Panzer Tracts № 10). — ISBN 0-97084-075-6
