XIII століття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з XIII)
Перейти до: навігація, пошук
2 тисячоліття
11 століття12 століття13 століття14 століття15 століття
1190-ті 1191 1192 1193 1194 1195 1196 1197 1198 1199 1200
1200-ті 1201 1202 1203 1204 1205 1206 1207 1208 1209 1210
1210-ті 1211 1212 1213 1214 1215 1216 1217 1218 1219 1220
1220-ті 1221 1222 1223 1224 1225 1226 1227 1228 1229 1230
1230-ті 1231 1232 1233 1234 1235 1236 1237 1238 1239 1240
1240-ві 1241 1242 1243 1244 1245 1246 1247 1248 1249 1250
1250-ті 1251 1252 1253 1254 1255 1256 1257 1258 1259 1260
1260-ті 1261 1262 1263 1264 1265 1266 1267 1268 1269 1270
1270-ті 1271 1272 1273 1274 1275 1276 1277 1278 1279 1280
1280-ті 1281 1282 1283 1284 1285 1286 1287 1288 1289 1290
1290-ті 1291 1292 1293 1294 1295 1296 1297 1298 1299 1300
1300-ті 1301 1302 1303 1304 1305 1306 1307 1308 1309 1310

XIII століття історики характеризують як завершальне століття Високого Середньовіччя. Населення Європи досягло максимуму, зростала кількість міст, значна частина з яких отримала магдебурзьке право. Продовжувалася боротьба за верховенство між церковною та світською владами. Виникли перші парламенти. Сформувалася Ганза. Упродовж століття виникла й досягла піку своєї могутності Монгольська імперія. Завоювання монголами Багдада поклало край золотій добі ісламу.

Внаслідок монгольської навали припинила існування Київська Русь. Київ втратив не тільки економічне й політичне, а й, з переїздом митрополитів до Володимира-на-Клязмі, релігійне та культурне значення. Зусиллями Данила Галицького досягло піку могутності Галицько-Волинське князівство. Виник й почав зростати Львів.

Політичні і релігійні діячі[ред.ред. код]

Фреска Джотто. Папа римський Інокентій ІІІ спить, а франциск Ассізький підтримує розхитану католицьку церкву.

Події[ред.ред. код]

Русь[ред.ред. код]

На початку століття Галицько-Волинське князівство очолював Роман Мстиславич, а Володимиро-Суздальське Всеволод Велике Гніздо. Київ втратив своє політичне та економічне значення, але залишався релігійним та культурним центром. Роман Мстиславич загинув 1205 року в поході на Польщу. Після його смерті розпочалася боротьба за Галич і Володимир-Волинський між різними княжими родами, в яку втручалися угорські й польські правителі. Тільки в 1230-х утвердилася влада сина Романа Мстиславича Данила Романовича Галицького.

1223 року руські князі вперше зіткнулися з монголами. Вони на прохання половців про допомогу. Однак, битва на Калці завершилася важкою поразкою. Масштабна татаро-монгольська навала розпочалася 1238 року, а 1240 року монгольські війська захопили й зруйнували Київ.

Новгородська республіка, де княжив Олександр Всеволодович Невський залишилася осторонь татаро-монгольської навали. 1240 року новгородський князь здобув перемогу над шведами в Невській битві, а 1242 року — над Лівонським орденом у Льодовому побоїщі. Після встановлення татарського іга руські князі повинні були отримувати ярлик на княжіння в Золотій Орді. Олександр Невський спочатку отримав ярлик на Київ, однак розорене місто його не цікавило, тож незабаром він добився ярлика на Володимир-на-Клязьмі.

Данило Галицький намагався знайти підтримку на заході, однак марно. Повернувшись, він зміцнив Галицько-Волинське князівство, 1253 року папа римський надав йому титулу короля. Угорщина та Польща теж потерпали від нападів ординців, зате значною силою стало Велике князівство Литовське, з яким Данило Галицький та його сини вели боротьбу впродовж 40-их — 70-их років. Виникло місто Львів, куди зміст вся центр королівства за правління сина Данила Галицького Лева Даниловича. Було споруджено замки-фортеці в Луцьку, Львові, Олеську, Кам'янці, Кременці, Ужгороді, Невицьку, Хотині, Острозі.

Після смерті Олександра Невського у Володимиро-Суздальському князівстві за владу боролися його сини Дмитро Олександрович Переяславський та Андрій Олександрович Городецький, використовуючи в цій боротьбі ординські загони. Руським князям також довелося брати участь у походах Орди на Литву, Польщу й Угорщину, а також у міжусобицях у самій Орді.

  • У Галицькій землі було написано ікону Покрови Пресвятої Богородиці.
  • Поява в Київській Русі «Палеї» — збірника апокрифічних переказів на біблійні старозавітні теми
  • Угорщина повністю оволоділа гірськими районами Закарпаття.

Візантія[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Архітектура[ред.ред. код]

Дзвіниця у Флоренції.


  • Арнольфо ді Камбіо, архітектор та скульптор, автор проекту міського собору Флоренції, майбутньої Санта Марія дель Фйоре (відомий за документами з 1265 по1302).
  • Побудова у Флоренції дзвіниці міського собору
  • Реймський собор, розбудова у 1211, готика у Франції.
  • Ам'єнський собор, початок будівництва у 1220.
  • Собор Сен-П'єр в місті Бове, початок будівництва у 1225.
  • Кельнський собор, (німецька готика ), початок будівництва у 1248.

Живопис[ред.ред. код]

  • Джотто ( 1266-1336 ), геніальний італійський художник.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.