XIII з'їзд РКП(б)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тринадцятий З'їзд Російської комуністичної партії (більшовиків) — проходив в Москві з 23 травня по 31 травня 1924.

На З'їзді присутнє були 1164 делегатів, з їх: 748 з вирішальним голосом, 416 з дорадчим голосом.

Й. В. Сталін, використовуючи свою владу генсека ЦК РКП(б), добився повного переважання своїх прихильників на з'їзді. Жоден з лідерів опозиції не мав вирішального голосу на з'їзді (навіть член Політбюро Л. Д. Троцький і члени ЦК Г. Л. Пятаков, Х. Г. Раковський і К. Б. Радек, вони мали тільки дорадчі голоси)


Порядок денний[ред.ред. код]

  • 1. Про надання кандидатам в члени РКП права вирішального голосу при виборах на XIII з'їзд РКП
  • 2. Політичний звіт ЦК (Г. Є. Зінов'єв)
  • 3. Організаційний звіт ЦК (Й. В. Сталін)
  • 4. Звіт Центральної ревізійної комісії (Д. І. Курський)
  • 5. Звіт ЦКК (В. В. Куйбишев)
  • 6. Звіт представництва РКП (б) у Виконкомі Комінтерну (Н. І. Бухарін)
  • 7. Про внутрішню торгівлю і кооперацію: про
а) Про товарообіг і планову роботу
б) Про кооперацію (Л. Б. Каменєв, співдоповідачі Р. М. Кржіжановський, А. А. Андрєєв)
  • 8. Про роботу в селі (М. І. Калінін, співдоповідач Н. Д. Крупська)
  • 9. Про роботу серед молоді (Н. І. Бухарін)
  • 10. Про партійно-організаційні питання (В. М. Молотов)
  • 11. Повідомлення про рукописи К. Маркса і Ф. Енгельса (Д. Б. Рязанов)
  • 12. Повідомлення про роботу інституту Леніна (Л. Б. Каменєв)
  • 13. Вибори центральних установ партії

«Засідання» Леніна[ред.ред. код]

Декілька місяців перед з'їздом йшло обговорення між Політбюро і вдовою В. І. Ленина Н. К. Крупською з питань оголошення ленінського «Листа до з'їзду» («Заповіти»). Все Політбюро окрім Троцького було проти. Проте перед з'їздом Крупська передала лист комісії з ленінської спадщини, що складалася з Й. В. Сталіна, Г. Є. Зінов'єва і Л. Б. Каменєва. 21 травня 1924, за 2 дні до офіційного відкриття з'їзду лист оповісти на засіданні Ради старійшин (нестатутного органу, що складається з членів ЦК і керівників місцевих партійних організацій).

Л. Б. Каменєв зачитав ленінський лист. Троцький так описує цю подію:

Радек: — Тепер вони не посміють йти проти вас. Він мав на увазі два місця листа: одне, яке характеризувало Троцького як «найздібнішу людину в справжньому ЦК», і інше, яке вимагало зсуву Сталіна, зважаючи на його грубість, недолік лояльності і схильності зловживати владою. Я відповів Радеку: — Навпаки, тепер їм доведеться йти ло кінця, і притому як можна швидше

Далі, Сталін на цьому засіданні вперше запропонував подати у відставку:

— Що ж, я дійсно грубий… Ілліч пропонує вам знайти іншого, який відрізнявся б від мене тільки більшою ввічливістю. Що ж, спробуйте знайти. — Нічого, — відповідав з місця голос один з тодішніх друзів Сталіна — Нас грубістю не налякаєш, вся наша партія груба, пролетарська

Каменєв запропонував вирішити питання голосуванням. Більшість висловилася за залишення Сталіна на посту генсека, проти голосували тільки прихильники Троцького. Потім була проголосована пропозиція, що документ повинен оповістити на закритих засіданнях окремих делегацій, при цьому ніхто не мав права робити записи і на засіданнях з'їзду на «Заповіт» було посилатися не можна.

Рішення з'їзду[ред.ред. код]

На з'їзді вибрано:

  • Центральний Комітет: 23 член, 34 кандидатів в члени ЦК
  • Центральна ревізійна комісія: 3 члени
  • Центральна Контрольна Комісія: 151 член

Персональний склад членів Центрального комітету РКП (б), вибрані з'їздом[ред.ред. код]

Кіров Сергій Миронович (1886—1934)
Колотілов Микола Миколайович (1885—1937)
Комаров Микола Павлович (1886—1937)
Косіор Станіслав Вікентійович (1889—1939)
Красін Леонід Борисович (1870—1926)
Кржижановський Гліб Максиміліанович (1872—1959)
Кубяк Микола Афанасійович (1881—1937)
Куклін Александр Сергійович (1876—1936)
Лашевич Михайло Михайлович (1884—1928)
Лепсе Іван Іванович (1889—1929)
Лобов Семен Семенович (1888—1937)
Мануїльський Дмитрій Захарович (1883—1959)
Медведєв Олексій Васильович (1884—1937)
Мікоян Анастас Іванович (1895—1978)
Михайлов Василь Михайлович (1894—1937)
Молотов В'ячеслав Михайлович (1890—1986)
Ніколаєва Клавдія Іванівна (1893—1944)
Орджонікідзе Георгій Константинович (1886—1937)
Петровський Григорій Іванович (1878—1958)
Пятаков Георгій Леонідович (1890—1937)
Раковський Христіан Георгійович (1873—1941)
Рудзутак Ян Ернестович (1887—1938)
Румянцев Іван Петрович (1886—1937)
Рухімович Мойсей Львович (1889—1938)
Риков Олексій Іванович (1881—1938)
Смирнов Александр Петрович (1878—1938)
Сокольников Григорій Яковлович (1888—1939)
Сталін Йосиф Віссаріонович (1878—1953)
Сулімов Даниїл Єгорович (1890—1937)
Томський Михайло Павлович (1880—1936)
Троцький Лев Давидович (1879—1940)
Угланов Микола Олександрович (1886—1937)
Уханов Константин Васильович (1891—1937)
Фрунзе Михайло Васильович (1885—1925)
Харитонов Мойсей Маркович (1887—1948)
Цюрупа Олександр Дмитрович (1870—1928)
Чубар Влас Яковлович (1891—1939)
Шварц Ісаак Ізраїлович (1879—1951)

Прийняті документи[ред.ред. код]

  • Затверджена ухвала Пленуму ЦК РКП (б) (31 березня — 2 квітня 1924) про надання кандидатам в члени партії права вирішального голосу при виборах делегатів на XIII з'їзд РКП (б)
  • Резолюція «Про терміни губернських партконференцій»
 — ухвалено рішення 2 рази на рік проводити конференції в губернських партійних організаціях
  • Резолюція «По звіту Центрального Комітету»
 — схвалена політична лінія ЦК у всіх областях внутрішньої і міжнародної політики
  • Резолюція «Про чергові завдання партійного будівництва»
 — визначена необхідність подальшого збільшення прийому в партію робочих, поліпшення роботи виробничих партійних осередків, зміцнення партійних органів
  • Ухвала «Про роботу контрольних комісій»
 — ухвалені рішення: про структуру Центральної контрольної комісії; органах партійно-державного контролю на місцях
  • Резолюція «Про кооперацію»
  • Резолюція «Про роботу в селі»

Підсумок з'їзду[ред.ред. код]

Зрозуміло, головним підсумком з'їзду було залишення Сталіна на посту генсека. Через «Заповіт» тоді не вдалося вивести Троцького з Політбюро, але він залишився ще більш ізольованим, чим раніше — в ЦК залишилися з його прихильників тільки П'ятаків і Раковський. Ленінський план політичної реформи на з'їзді навіть не обговорювався.

Офіційно з'їзд відзначив, що здійснення нової економічної політики виправдало себе і забезпечило успіхи у відновленні і розвитку народного господарства. В області важкої промисловості першорядним завданням визначено розвиток металургії як основи для налагодження виробництва засобів виробництва і подальшої електрифікації країни. Була підкреслена необхідність розвитку легкої промисловості, без якої не можна було добитися господарських зв'язків між містом і селом, створити капітал для важкої індустрії.