Legio XVI Gallica

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Legio XVI Gallica
На службі 41 до н. е. — 70
Країна Римська імперія
Вид Сухопутні війська
Тип Легіон
Чисельність 5000 осіб
Гарнізон/Штаб Монгутіак (13 до н.е. - 43 рік н.е.)
Новезій (43-70 роки)
Талісман Лев

Медіафайли на Вікісховищі

Legio XVI Gallica (XVI Гальський легіон) — римський легіон.

Історія[ред. | ред. код]

Створено у 41 році до н. е. Октавіаном. Надалі — 30-і роки до н. е. — брав участь у війні проти Секста Помпея. В 31 році до н. е. був у битві при Акціумі. Деякий час стояв у провінції Африка. У 27 році до н. е. за наказом Октавіана Августа легіон відправлено до провінції Лугдунська Галлія. Звідси отримав свою назву.

З 15 та з 13 року до н. е. розташовувався в провінції Нижня Германія, а з 13 року до н. е. — у Верхній Германії. Тут отаборився разом з іншими легіонами у Монгутіаку (сучасне м. Майнц). До 9 року до н. е. брав участь у військових походах проти германських племен на чолі із Друзом Старшим та Тиберієм. У 9 році н. е. готувався для військової кампанії проти маркоманів на чол із Марободом, проте з початком повстання іллірійців та паннонійців того ж року легіон відправлено на його придушення. Діяв в Паннонії до 6 року. Після цього повернувся до Монгутіаку.

У 14 році зі сходженням на трон Тиберія легіон разом з Legio XIII Gemina та Legio II Augusta повстав проти нового імператора, але заспокоєний Германіком. В походах останнього, що тривали до 16 року, брав участь і цей легіон. За часи Тиберія та Калігули таборився у Монгутіаку.

У 43 році легіон переведено до Новезія (сучасне м. Нейсс). У 47 році забезпечував тили армії на чолі із Гнеєм Доміцієм Корбулоном, що діяв проти германських племен фрізів та хавків.

У 69 році після смерті Нерона присягнув Гальбі. Проте незабаром перейшов на бік Вітеллія. Частина легіону відправилася до Італії, де брала участь у першій битві при Бедріаку, що сприяла здобуттю Вітеллієм імператорського трону. Того ж року бився у другій битві при Бедріаку проти армії Веспасіана й зазнав поразки. Інша частина зазнала облоги від повсталих батавів у Кастрі Ветара (разом з іншими легіонами). Через деякий час здалися та перейшли на бік очільника батавів — Цивіліса. Проте через декілька днів залишили останнього та відступили до земель племені медіоматриків. Після цього увійшов до складу війська під орудою Квінта Петіллія Церіала. Згодом легіон зазнав нищівної поразки при Августі Треверорум (сучасне м. Трір).

Імператор Веспасіан під час реорганізації армії розформував легіон у 70 році.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Michael Mackensen, Angela von den Driesch: Frühkaiserzeitliche Kleinkastelle bei Nersingen und Burlafingen an der oberen Donau, C.H. Beck, 1987, ISBN 3-406-31749-9
  • Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093