XXVIII з'їзд КПРС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

XXVIII з'їзд КПРС — останній з'їзд КПРС до її скасування у 1991, проводився в 1990, 2-13 липня.

Єдиний після Другої світової війни з'їзд, якому передувала партійна конференція (XIX конференція КПРС, 1988). Вперше обирали ЦК КПРС без кандидатів в члени, тільки з членів.

У зв'зку з внутрішніми розбіжностями з'їзду не вдалося утвердити Програму КПРС.

З'їзд виявив глибоку кризу в партії: хоча консерватори на з'їзді опинилися в меншості, проте прихильники реформ вже не хотіли асоціювати свою політику з КПРС. Прямо на з'їзді Б. М. Єльцин і деякі інші його однодумці вийшли з партії. Не зважаючи на формальну перемогу на з'їзді М. С. Горбачова (зокрема, на вперше введену посаду Заступника генерального секретаря ЦК КПРС був вибраний його прихильник В. А. Івашко), з цієї миті він починає втрачати важелі впливу в партії. Після З'їзду на пленумах ЦК КПРС неодноразово звучала різка критика в його адресу і навіть ставилося питання про його відставку. В той же час, ряд колишніх великих функціонерів КПРС (Е. А. Шеварднадзе, А. Н. Яковлєв) вже в 1991 почали створювати альтернативну партію. Процес перетворення республіканських компартій у фактично незалежні від КПРС партії почався ще раніше, з подій 1989 р. в Литві.

Після закінчення XXVIII з'їзду КПРС I пленум ЦК (13-14 липня 1990) вибрав Політбюро ЦК КПРС, теж вперше без кандидатів в члени. До Політбюро не увійшов жоден з колишніх членів, за винятком Горбачова та Івашко. Членами було вибрано 24 людини, 1926—1945 років народження. 19 з них залишалися членами Політбюро на момент скасування КПРС. Деякі члени ЦК КПРС (А. Гельман, С. Шаталін і ін.) вийшли з партії або були виключені з неї ще до формальної заборони КПРС в серпні 1991 р..

Ряд організацій, що оголосили себе наступниками КПРС, проводили згодом, вже після розпаду СРСР, «XXIX, XXX» і подальші з'їзди партії за своїми версіями, проте ці заходи не були визнані всіма комуністами.