ZDF

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

2-й Канал Центрального Німецького Телебачення (нім. Zweites Deutsches Fernsehen, скорочено ZDF) – німецька громадська телевізійна компанія, заснована в Майнці. Ця незалежна комерційна організація була утворена всіма федеральними землями Німеччини. ZDF фінансується за рахунок плати за громадське мовлення та реклами. ZDF широко відома своїми телевізійними форматами «HEUTE» (останні новини; впроваджені у 1963 році) та Wetten, dass..?[1] (розважальне шоу, створене в 1981 році). Томас Беллут – нинішній генеральний директор ZDF – був обраний Радою з телебачення у 2011 році. ZDF з лютого 2000 року використовує дизайн, який створив Хі Лант.

Zweites Deutsches Fernsehen

Історія ZDF[ред.ред. код]

Історія створення ZDF сягає 1950-их рр., коли федеральний канцлер Конрад Аденауер намагався покласти телемедіа, що бурхливо розвивалось, під контроль держави. Одним з напрямків наступу федеральної влади на ЗМІ стала спроба створити державний другий канал на противагу суспільно-правовому першому каналу ARD Das Erste. Зіткнувшись з серйозною опозицією – функціонерами ARD, що не бажали терпіти державних конкурентів, так і урядами федеральних земель, що не хотіли посилення федерального центру, Аденауер намагався втілити свій проект аж до початку 1960-х рр., поки в 1962 р. вердикт федерального конституційного суду визнав саму можливість створення державного телебачення незаконною і заборонив федеральному центру будь-які спроби створення подібних ЗМІ. В якості альтернативи був створений другий, також суспільно-правовий канал – ZDF. Він відрізнявся від ARD тим, що ARD була децентралізованою структурою, співдружністю множини місцевих компаній, а ZDF створювалася спочатку як вертикально організований, централізований проект. Тим часом Аденауерові вдалося домогтися деякого мінімального успіху – так, в керуючій раді ZDF більшість місць займали представники Християнсько-демократичного союзу (ХДС) , до якої належав і канцлер - на відміну від більшості рад на ARD, де позиції ХДС були не такі сильні. Сьогодні в керуючій раді представлені представники 16 земель ФРН, католики, протестанти , євреї, інші організації та партії [2].

Станція розпочала мовлення в Ешборні (недалеко від Франкфурта-на-Майні) 1 квітня 1963 року із виступу першого генерального директора Карла Холзамера. Першу програму в кольорі телекомпанія випустила в ефір у 1967 році. У 1974 році ZDF перемістив свою основну базу до Майнца-Лерхенберга, пізніше на недовгий час – до Вісбадена. Сьогодні штаб-квартира ZDF знаходиться у Майнці.

ZDF очолює генеральний директор (інтендант), який обирається Радою телебачення ZDF.

Генеральні директори з дня заснування ZDF:[ред.ред. код]

1963 - 1977: Карл Хользамер

1977 - 1982: Карл-Гюнтер фон Хазе

Штаб-квартира ZDF у Майнці

1982 - 2002: Дітер Штольте

2002 - 2012: Маркус Шахтар

з 2011 року: Томас Беллут [3]

Сучасний стан ZDF[ред.ред. код]

Сьогодні ZDF займає стійке положення на ринку німецьких медіа. Телевізійний комплекс в Майнці-Лерхенберзі, побудований у 1980-их роках, досі є одним з найсучасніших і найупорядкованіших телевізійних комплексів Німеччини. Рекламна кампанія, обрана ZDF в останні роки, спрямована на залучення більш молодої та динамічної аудиторії, на противагу консервативному ARD. У 2001 році ZDF виробив ребрендинг, замінивши свій старий блакитно-зелений логотип на більш динамічний помаранчевий [4].

Відношення до України[ред.ред. код]

Стосовно України редакція ZDF займає крайню пропутинську та українофобну позицію. Дуже часто у під личиною сатиричних програм іде яросна українофобська пропаганда, висміюються досягнення та здобутки української влади, наприклад, результати Революції гідності, у негативному світлі висвітлюється процес АТО. Також висловлюються та знаходять підтримку просепаратиські та проросійскі думки.

Керівники ZDF[ред.ред. код]

• Директор (Intendant) - Томас Беллут

• Програмний директор (Programmdirektor) - Норберт Гіммлер

• Головний редактор (Chefredakteur) - Петер Фрай

• Адміністративний директор (Verwaltungsdirektor) Ханс Йоахім Зуха

Плата за суспільне мовлення[ред.ред. код]

З 1 січня 2009 року плата у Німеччині за громадське мовлення (радіо, телебачення, інтернет-медіа) становить 17,98 € на місяць. Ці внески не стягує безпосередньо ZDF. Цим займається організація GEZ-Gebühren. Ці внески покривають велику частину затрат на продукцію, оформлення та транслювання державних каналів. До таких у Німеччині відносяться ARD, ZDF, ARTE, Deutschlandradio та інші [5]. Кожен житель Німеччини зобов’язаний виплатити цей ліцензійний збір за користування радіо, телебачення або іншим відповідним пристроєм (наприклад, комп'ютером або мобільним телефоном з доступом до Інтернету).

Оскільки ZDF є каналом, а не мережею, то він транслюється по свій Німеччині без певних регіональних відмінностей з використанням низки сигналів ретрансляторів. Передавачі ZDF передають цифровий сигнал. Аналогові сигнали згорнули свою роботу у Німеечині упродовж 2002-2008 років.

ZDF включає низку каналів, які виходять у цифровій якості з 1997 року. Їх можна дивитись і через супутник (ASTRA 1H) та по кабелю.

Телеканали компанії ZDF[ред.ред. код]

1. ZDFneo пропонує барвисті поєднання розваг, документальних фільмів, світової фантастики, музики і комедії. Він прийшов на зміну ZDFdoku в листопаді 2009 року і користується найбільшою популярністю у віковій групі від 25 до 49 років.

2. ZDFinfo представляє невигадані факти із журналів ZDF і 3sat в галузі мистецтва, науки, економіки, навколишнього середовища, охорони здоров'я, поточні події і новини.

3. ZDFkultur замінив ZDFtheaterkanal у травні 2011 і пропонує більш широке коло мистецтва, включаючи, наприклад, поп-музику та ігри.

4. ZDFmobil є своєрідним букетом цифрового телебачення (DVB-T), включає в себе ZDF, 3sat, KI.KA / ZDFneo (поділ часу) і ZDFinfo.

5. ZDF також присутній на всіх існуючих мобільних платформах мовлення (DMB і DVB-H).

ZDF Онлайн[ред.ред. код]

На офіційному сайті ZDF.de пропонується довідкова інформація про програми ZDF та їх героїв; ZDFheute є миттєвим сервісом новин для користувачів Інтернету; ZDFtivi – сайт для дітей.

ZDF пропонує все більше число архівних елементів і навіть повні програми для перегляду за запитом через ZDFMediathek (інтегрована платформа потокового відео, яка також включає в себе RSS-канали та подкасти послуг). ZDFMediathek зараз має тенденцію до розширення з четвертини програм ZDF до половини. Вона буде офіційно представлена як повноцінний телесервіс на Internationale Funkausstellung. Це означає, що програми ZDF будуть доступні в ZDFMediathek у будь-який час упродовж одного тижня після оригінальної трансляції.

Глядачам, які мають додаткове цифрове обладнання і спеціальне програмне забезпечення, а також доступ до ADSL і VDSL (платформи були запущені торік), вже можна дивитися програми з ZDFMediathek на своїх телевізорах. Глядачі на ходу також можуть отримати доступ до програм ZDFMediathek за допомогою відеоподкасту або UMTS на своїх мобільних телефонах.

ZDF у цифрах[ред.ред. код]

Суспільне мовлення в Німеччині в значній мірі фінансується за рахунок абонентської плати, заборгованості домогосподарств за радіо чи телебачення (37млн). За рекомендацією незалежної групи експертів, рівень плати встановлюється спільним рішенням усіх федеральних земельземель на строк до п'яти років. Тарифи стягуються на GEZ – агентство, спеціально створене для цієї мети громадськими мовниками. Доходи розподіляються між ZDF і регіональними станціями громадського мовлення асоціації ARD, яка також запускає ряд телевізійних каналів і радіостанцій.

Ліцензійний збір складається з двох елементів: базовий тариф (нині 5,76 євро на місяць) і телевізійна плата (12,22 Є). Домогосподарства, які користуються телевізорами, таким чином, зобов'язані платити 17,98 євро на місяць (215,76 на рік). Частка ZDF становить 26 відсотків [6].

Дохід у млн. євро 2012 2011 2010
Плата за телебачння 1719 1719 1753
Реклама та спонсорство 148 131 151
Інші доходи 161 143 142
Разом 2028 1993 2046


Реклама і спонсорство є іншими важливими джерелами фінансування. Рекламний час для ZDF і ARD законодавчо обмежений до максимум двадцяти хвилин на день з понеділка по суботу до 20 години.

З моменту запуску перших комерційних телевізійних станцій у Німеччині в 1984 році ZDF ARD активно конкурують за увагу глядачів. Сьогодні ці дві конкуруючі групи ЗМІ домінують у комерційному секторі телебачення в Німеччині.

Більше 90 відсотків глядачів отримують телевізійний сигнал по кабелю або через супутник. Відповідно платне телебачення і на сьогодні у Німеччині не має значного впливу [7].

Частка аудиторії[ред.ред. код]

Телеканал 2012 рік 2011 рік
ZDF 12,6 12,1
Партнерські телеканали (3sat/ARTE/KI.KA/PHOENIX) 4,3 4,2
ARD 12,3 12,4
RTL 12,3 14,1
Sat 1 9,4 10,1
Pro Sieben 5,9 6,2
Vox 5,8 5,6
Kabel 1 3,9 4,0
RTL 2 4,0 3,6
7 regional ARD 12,7 12,6
Інші 16,8 15,1

Партнерські теле- та радіопродукти[ред.ред. код]

Крім свого основного телеканалу ZDF, в тому числі послуги телетексту – ZDFtext, німецьке телебачення ZDF працює або індивідуально, або з партнерами (ряд телевізійних каналів і

Arte Logo 2011.svg

пов'язаних з ними послуг засобів масової інформації).

3sat[ред.ред. код]

Запущений в 1984 році, є найтривалішим європейським проектом супутникового телебачення з чотирьох німецькомовних суспільних мовників ARD і ZDF (Німеччина), ORF (Австрія) і SF-DRS (Швейцарія). Наповнення 3sat в основному культурне. Центр каналу розміщений на ZDF в Майнці.

ARTE[ред.ред. код]

Двомовний європейський культурний канал. Франко-німецьке співробітництво розпочалось в 1992 році. З тих пір він увійшов у партнерські відносини з рядом європейських суспільних мовників; спільна відповідальність лежить на його акціонерах (ARTE France 50%, ARD і ZDF – 25% кожний).

Kika 2012.svg

KI.KA[ред.ред. код]

Спільний дитячий канал ZDF та ARD. Відколи він почав транслюватись (1997 р.), відтоді пропонує вільну від насильства якісну альтернативу для молодої аудиторії.

PHOENIX[ред.ред. код]

Phoenix HD Logo.svg

Спільний проект ZDF та ARD, який почав транслюватись у 1997 році. Він спеціалізується на поглибленому аналіз і прямій трансляції політичних дебатів і громадських заходів.

DW-tv[ред.ред. код]

Громадський мовник компанії Deutsche Welle, який передає деякі програми ZDF для міжнародної аудиторії.

Deutschlandradio[ред.ред. код]

Deutschlandradio з двома національними каналами радіо "Deutschlandfunk" і "Deutschlandradio Kultur" спільно управляють ZDF і ARD. Національне громадське радіо співпрацює із ZDF у різних галузях, наприклад, адміністрації та навчанні, а також відбувається одночасна трансляція постійних телевізійних ток-шоу на радіохвилях[8].

Членство ZDF[ред.ред. код]

ZDF стала повноправним членом Європейського мовного союзу в 1963 році. Вона також має безліч окремих угод про співпрацю з мовними компаніями по всьому світу. ZDF є прихильником HbbTV (Телевізійного стандарту для передачі додатків з інтернету на телевізор), який сприяє створенню відкритого європейського стандарту для змішаних телевізійних приставок для користування мультимедійними додатками з єдиного користувальницького інтерфейсу.

Посилання[ред.ред. код]

http://en.wikipedia.org/wiki/ZDF

http://www.zdf.com

http://www.zdf.de

http://ru.wikipedia.org/wiki/ZDF

http://www.de-online.ru/news/pochemu_nemcy_nenavidjat_platit_za_gez_no_ne_mogut_obojti_ehti_vznosy_storonoj/2011-10-14-60