Z-нотація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Z нотація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Z-нотація (англ. Z notation, розм. зед) — формальна мова для написання специфікацій для інформаційних систем та модулів.

Базується на теорії множин Цермело-Френкеля та численні висловів першого ступеня. Специфікації складних інформаційних систем на Z будуються шляхом ієрархічної композиції схем. Схеми, в свою чергу, складаються із послідовності описань типізованих змінних, та значень, які приймають ці змінні.

Z було розроблено Жаном-Раймоном Абріалем наприкінці 70-их років. Подальші дослідження проводились групою дослідників проблем програмування комп'ютерної лабораторії Університету Оксфорда. У 2002 році Z було стандартизовано в ISO.

Стандарти[ред. | ред. код]

У 2002 році в ISO було завершено процес стандартизації Z. Стандарт має назву «Інформаційні технології — Z-нотація для формальних специфікацій — синтаксис, система типів, та семантика» (англ. Information Technology — Z Formal Specification Notation — Syntax, Type System and Semantics) ISO/IEC 13568:2002. Цей стандарт можна отримати безпосередньо від ISO: 13568_2002.zip [Архівовано 10 березня 2007 у Wayback Machine.], 1 MB PDF, 196 сторінок.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]