Zope

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Zope
Zope Logo
Zope-screenshot.png
Стабільний випуск 2.11.4 (6 липня 2009)
Написано на Python
Операційна система декілька
Тип Веб-сервер
Ліцензія Zope Public License (ZPL)
Сайт www.zope.org

Zope — об'єктно-орієнтований прикладний сервер застосунків, написаний на мові програмування Python. Zope підтримує Об'єкт «Z Object Publishing Environment.»

Часто Zope (точніше Zope2) застосовується як система управління вмістом (CMS). Але для цих цілей був створений програмний каркас CMF (англ. Content Management Framework) — набір бібліотек для створення систем публікацій під Zope. На основі CMF була створена система публікацій Plone.

В кінці 2005 року був випущений Zope3. Це повністю перероблена версія Zope, яка розроблялася впродовж декількох років і при її розробці враховувався досвід використання Zope2.

З виходом Zope3, розробники отримали могутній сервер застосунків, за допомогою якого стало можливим розробляти не тільки CMS, але і складніші системи, зокрема системи автоматизації бізнес-процесів і документообігу.

Знімок вікна браузера з відкритою адміністративною панеллю ZODB

Історія[ред.ред. код]

Zope Corporation була заснована у 1995 у Фредеріксбургу, штат Вірджинія під назвою Digital Creations, як спільне підприємство з InfiNet (мережа газет). Компанія розробила систему приватних оголошень для інтернет. В 1997 компанія стала незалежною та приватною. Інженерами керував Джим Фултон - головний технічний директор. Компанія PythonLabs, розробники мови Python, стали частиною компанії в 2000. Творець мови Python Гвідо ван Россум покинув Zope Corp в 2003.[1]

Технології та властивості[ред.ред. код]

Об'єктна база даних ZODB[ред.ред. код]

Докладніше: ZODB

Для об’єктів що зберігаються (англ. persistent) в Zope традиційно використовується об'єктна база даних ZODB[2], хоча ніщо не заважає використовувати й інші засоби, наприклад, файлову систему або реляційну базу даних. Та й сама ZODB може використовувати як back-end реляційну базу даних за допомогою RelStorage[3]. Крім того, кілька екземплярів (англ. instance) Zope можуть працювати з однією ZODB допомогою ZEO[4].

ZServer[ред.ред. код]

ZServer є інтеграцією сервера додатків Zope з сервером Medusa. ZServer дає HTTP, FTP, WebDAV, PCGI і віддалений інтерактивний доступ Python[5].

Каталог об'єктів ZCatalog[ред.ред. код]

Для задоволення пошукових запитів до об'єктної базі даних в Zope 2 застосовується ZCatalog. В ZCatalog-об'єкті зберігаються індекси (англ. index) та метадані (англ. metadata). Індекси є даними, за якими шукають вміст, а метадані — копії деяких полів індексованих об'єктів, які можуть бути прочитані без отримання самого об'єкта з бази даних. Результатом пошуку є послідовність елементів, які називаються "brains" (англ. brain — «мозок»). Брейни діють за принципом лінивих обчислень, оскільки вони створюються «На льоту», у міру споживання результату запиту, і не «тягнуть» справжні вихідні об'єкти з бази даних[6].

Компонентна архітектура ZCA[ред.ред. код]

Zope 3 є набором програмних компонентів. Компоненти є об'єктами з чітко визначеною функціональністю та відповідальністю, зафіксованої в описах інтерфейсів. Розроблені в рамках Zope технології компонентної архітектури zope.component, zope.interface, zope.event в силу своєї узагальненості можуть застосовуватися в інших програмних системах на Python[7][8].

Система шаблонів для HTML/XML[ред.ред. код]

Для розробки веб-застосунків одним з основних завдань є генерація коду на мовах розмітки, що використовуються в WWW. Zope використовує для цієї мети DTML (англ. Document Template Markup Language) і ZPT (англ. Zope Page Templates). DTML не рекомендується використовувати в новому коді[9]. ZPT грунтується на XML і складається з трьох документованих частин[10]:

  • Мова атрибутів шаблонів (Template Attribute Language — TAL(англ.)),
  • Синтаксис виразів TAL (Template Attribute Language Expression Syntax — TALES(англ.)),
  • макророзширення TAL (Macro Expansion Template Attribute Language — METAL(англ.)).

Робота з веб-формами[ред.ред. код]

Веб-застосунки часто потребують обробки даних, що вводяться користувачем, а побудовані на основі веб-технологій системи керування вмістом зазвичай підтримують редагування контенту через веб (TTW, англ. through-the-web). Для обробки форм Zope 3 пропонує пакети zope.formlib в поєднанні з пакетом для опису схеми даних zope.schema.[7]

Розмежування прав доступу[ред.ред. код]

В процесі обробки запиту відбувається ідентифікація та аутентифікація користувача.

Права доступу користувачів Zope 2 надаються їм на основі правил захисту (security policy, "політика безпеки"). Для авторизації користувача при доступі до деякого ресурсу з’ясовується його роль (англ. role) та перевіряється, чи є у цієї ролі дозвіл (англ. permission) на доступ до ресурсу. Така система дозволяє описувати достатньо тонкі (англ. fine-grained) права доступу та робить Zope порівняно безпечним[11][12]. В Zope 3 пропонуються механізми аутентифікації PAU (англ. Pluggable Authentication Utility — вбудовується підтримка аутентифікації) та авторизації zope.security[13].

Запозичення (acquisition)[ред.ред. код]

Запозичення (англ. acquisition) — цікавий та достатньо унікальний підхід до побудови взаємовідносин між об'єктами, що складається в спільному використанні поведінки на основі відношення вкладеності об'єктів[14]. Запозичення забезпечує доступ до об'єктів вищих рівнів в ієрархії зверненням до об'єкта більш глибокого рівня. Наприклад, якщо деякий об'єкт (документ, зображення, файл, тощо.) розташований в деякий папці, то він доступний на ім'я з будь-яких папок нижче. Запозичення є одним з найважливіших властивостей Zope, яке дозволяє створювати більш прості та наочні рішення, але вимагає грамотного звернення [15].

Дивіться також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Guido van Rossum Leaves Zope.com
  2. ZODB (Zope Object DataBase)
  3. RelStorage
  4. ZEO (Zope Enterprise Objects)
  5. ZServer README.txt
  6. Introduction to ZCatalog
  7. а б Weitershausen, 2007, p. 7
  8. Baiju M, A Comprehensive Guide to Zope Component Architecture
  9. Zope 2 documentation, Basic DTML
  10. Язык программирования Python, Разработка Web-приложений на Интуит.ру
  11. http://docs.zope.org/zope2/zope2book/Security.html Zope 2 documentation, Users and Security
  12. Zope is very secure — анализ на основе CVE database (http://nvd.nist.gov), Jan Ulrich Hasecke
  13. Weitershausen, 2007, pp. 389-430
  14. Zope 2 Documentation, Acquisition
  15. Сузі, 2006