Космонавтлар (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 41°18′18″ пн. ш. 69°15′55″ сх. д. / 41.30500° пн. ш. 69.26528° сх. д. / 41.30500; 69.26528

Космонавтлар
Загальні дані
Тип Колонна трипрогінна станція мілкого закладення
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102 м
Дата відкриття 8 грудня 1984
Архітектор(и) С. Сутягін, С. Соколов
Інженер(и)-конструктор(и) А. Зокіров, А. Брасловський
Пересадка на А: 57, 67, 90, 140
Виходи до пр. Космонавтів, пр. Шарафа Рашидова
Час відкриття 5:00[1]
Час закриття 0:00[1]
Мапа
Узбекистонська лінія
Беруні
Тінчлік
Чорсу
Гафур Гулом
Алішер Навої
Узбекистон
Космонавтлар
ССГ до Мінг-Уріка
Ойбек
Тошкент +зал
Машинасозлар
Дустлік
ССГ до Дустліка-2
ТЧ-2 «Салтівське»

«Космонавтлар» (узб. Kosmonavtlar — «Космонавтів») — станція Узбекистонської лінії Ташкентського метрополітену. Розташована між станціями Ойбек і Узбекистон. Відкрита 8 грудня 1984 у складі дільниці Алішер Навої — Тошкент (перша черга будівництва лінії).

Конструкція[ред. | ред. код]

Колонна трипрогінна станція мілкого закладення з однією прямою острівною платформою. Має два підземних вестибюля.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

За станцію розташована службова сполучна гілка до Юнусободської лінії

Оздоблення[ред. | ред. код]

Архітектурне оздоблення станції присвячено темі космосу. Інтер'єр прикрашено блакитними керамічними медальйонами із зображеннями Улугбека, Ікара, Валентини Терешкової, Юрія Гагаріна тощо. Стеля, нагадує Чумацький шлях, на якому світяться скляні зірочки. Колійні стіни платформи від підлоги до стелі по всій довжині платформи поступово переходять від блакитного кольору до темно-синього, нагадуючи атмосферу Землі. Круглі колони платформи покриті склом, також металом, гранітом і мармуром оброблені вестибюлі станції, оздобленн вестибюлів виконана, як і станція, на тему освоєння космосу.

Пересадки[ред. | ред. код]

  • Автобуси: 57, 67, 90, 140.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]