Єва Гонсалес
.jpg)
Єва Гонсалес (фр. Eva Gonzalès; 19 квітня 1849, Париж — 5 травня 1883, там само) — французька художниця-імпресіоністка, натурниця, пастелістка. Працювала в жанрах портрету, пейзажу, натюрморту, побуту.
Біографія[ред. | ред. код]
Єва Гонсалес виросла в музичній сім'ї. Її батько Еммануель Гонсалес, іспанець за походженням, був другорядним письменником, а мати, Marie Céline Ragut, родом з Бельгії, займалася музикою. У салоні сім'ї бували Теодор де Банвіль і директор газети «Siècle» Пилип Журде.
У 1865 році у віці 16 років Єва Гонсалес почала навчатись графічним технікам і живопису в майстерні художника Шарля Шаплена, у якого навчалися виключно жінки. У 1869 р. вона облаштувала власне ательє-майстерню. Завдяки Альфреду Стевенсу познайомилася в 1869 р. з Едуардом Мане і стала його ученицею. До того періоду належить портрет Єви Гонсалес кисті Мане, де вона сидить за мольбертом із натюрмортом. У 1870 р. Гонсалес брала участь в Паризькому салоні з картиною «Сурмач», яка вважається відповіддю на картину Мане «Курець» і наслідує його впливам. Робота отримала позитивну критику, і протягом подальших років Єва Гонсалес регулярно брала участь у виставках в Паризькому салоні.
Для раннього етапу творчості мисткині характерне переважання темних кольорів палітри і різка контрастність.
Під час франко-пруської війни і Паризької комуни Єва Гонсалес покинула Париж і мешкала у місті Дьєп, де звернулась до пейзажного живопису. До 1872 року вона створила власний стиль, і її полотна стали барвистішими.
Єва Гонсалес часто писала жіночі портрети, а також натюрморти і пейзажі. Сюжети її живопису камерні, розкривають специфічний світ і отрчення заможної паризької пані.
Хоча Єва Гонсалес не брала участь ні в одній з групових виставок імпресіоністів, її творчість до них зараховують. Доробок Гонсалес аналізували Захарій Астрюк і Еміль Золя.
У 1879 р. Гонсалес взяла шлюб із другом Мане графіком Анрі Жераром. Після народження сина Єва Гонсалес померла 5 травня 1883 р. від емболії внаслідок пологових ускладнень у віці 34 років.
Галерея[ред. | ред. код]
_-_Edouard_Manet.jpg)
-
Едуар Мане. «Голівка Єви Гонсалес», пастель -
Сурмач. 1870. Вильнев-сюр-Ло -
Вранішнє пробудження. 1876. Кунстгалле. Бремен -
Білі пантофлі. 1879-1880. Приватна колекція
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Philippe Burty: Eva Gonzalès, Paris Salon de la Vie moderne
- L. Hautecoeur: Exposition Eva Gonzalès dans :La chronique des arts et de la curiosité, numéro 15 du 11 avril 1914, p.115
- C. Roger-Marx: Eva Gonzalès dans Arts de juillet 1950 p.8
- C. Roger-Marx: Eva Gonzalès Saint-Germain-en-Laye, 1950, les Éditions de Neuilly, p.25
- C. Roger-Marx: Eva Gozalès, Paris Galerie Daber, 1959
- Edward Lucie-Smith: Femmes Impressionnistes, Londres George Weidenfeld and Nicolson 1989
- Marie-Caroline Sainsaulieu, Jacques de Mons: Eva Gonzalès (1849—1883), étude critique et catalogue raisonné. La Bibliothèque des Arts, Paris 1990. 360p.
- Marianne Delafond: Les femmes impressionnistes; Mary Casstt, Eva Gonzalès, Berthe Morisot. Paris 1993 ISBN 2-85047-227-1
- Collectif: Les femmes impressionnistes: Mary Cassatt, Eva Gonzalès Berthe Morisot, 188p. Musée Marmottan et la Bibliothèque des Arts (1993) ISBN 2-8504-7227-1
- The Women Stars of Impressionism dans International Herald Tribune, 16-17 octobre 1993, p.9
- Isabelle Compin, Anne Roquebert: Catalogue sommaire illustré des peintures du musée du Louvre et du musée d'Orsay Paris 1986 et 1990
- P. Piguet: Impressions de femmes dans La Croix l'Évènement 23 novembre 1993.
- Jean-Jacques Lévêque: Les années impressionnistes 1870—1890, Edt ACR, 1990, 660 pages
Посилання[ред. | ред. код]
- Autour de l'impressionnisme — Навколо імпресіонізму [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Femmes impressionnistes — Жінки імпресіонізму [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]
|
