Іполіто Іріґоєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іполіто Іріґоєн
Hipólito Yrigoyen
ісп. Hipólito Yrigoyen
Іполіто Іріґоєн Hipólito Yrigoyen
Іполіто Іріґоєн
Hipólito Yrigoyen
21-ший Президент Аргентини
12 жовтня 1928 — 6 вересня 1930
Попередник Марсело де Альвеар
Наступник Хосе Фелікс Урібуру
19-тий Президент Аргентини
12 жовтня 1916 — 11 жовтня 1922
Попередник Вікторіно де ла Пласа
Наступник Марсело де Альвеар
Народився 12 липня 1852(1852-07-12)[1][2][3]
Буенос-Айрес, Аргентина[4]
Помер 3 липня 1936(1936-07-03)[2][3] (83 роки)
Буенос-Айрес, Аргентина[4]
Похований Mausoleum of the Fallen in the Revolution of 1890d
Відомий як адвокат, політик, автор
Країна Аргентина
Alma mater Університет Буенос-Айреса
Політична партія Громадянський радикальний союз
Діти Luis H. Irigoyend
Нагороди
кавалер ордена Ізабелли Католички з ланцюгом
Підпис

Хуан Іпо́літо дель Сагра́до Корасон де Хесу́с Іріґо́єн Але́м (ісп. Juan Hipólito del Sagrado Corazón de Jesús Irigoyen Alem; *12 липня 1852, Буенос-Айрес — †3 липня 1933, Буенос-Айрес) — аргентинський політик, що двічі обіймав посаду президента Аргентини (в 1916 — 1922 та знову в 1928 — 1930 роках). Під час його правління Аргентина досягла максимального політичного та економічного впливу в історії, в 1929 році вона займала 4-те місце за ВВП у світі.

Життєпис[ред. | ред. код]

До приходу в політику Іріґоєн був шкільним вчителем, а з 1896 року став лідером Радикальної партії, залишаючись ним фактично протягом 40 років. До реформи виборчої системи 1912 року він бойкотував вибори через корупцію, а в 1916 році був обраний президентом, переважно через підтримку середнього класу. Іріґоєн утримував нейтралітет протягом Першої світової війни, протягом якої Аргентина отримувала великий прибуток через високі ціни на продовольство, зокрема яловичину — головний експортний продукт країни. Іріґоєн був знову обраний президентом в 1928 році з великою перевагу над опонентами. В 1929 році розпочалася Велика депресія, яка значно вплинула на аргентинську економіку та швидко викликала незадоволення населення країни економічним становищем. Нездатність уряду впоратися з кризою була однією з причин зростання насильства між політичними колами та військового перевороту 1930 року, який позбавив Іріґоена президентської посади.

Визнання УНР[ред. | ред. код]

5 лютого 1921 року визнав Українську Народну Республіку, як незалежну та вільну державу. Посол Аргентини у Франції Марсело Торкуато де Альвеара поінформував керівника української делегації на Паризькій мирній конференції графа Михайла Тишкевича про визнання урядом Аргентини УНР, та передав відповідний лист іспанською мовою міністра закордонних справ та культів Аргентини Оноріо Пуейрредона[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Encyclopædia Britannica
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119097192 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Нові факти про визнання у 1921 р. Республікою Аргентина Української Народної Республіки. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]