Абу Саєд Чоудхурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абу Саєд Чоудхурі
আবু সাঈদ চৌধুরী
Прапор
Прапор
2-й Президент Бангладеш
12 січня 1972 — 24 грудня 1973 року
Попередник: Муджибур Рахман
Наступник: Мухаммед Мохаммадулла
 
Народження: 31 січня 1921(1921-01-31)
Округ Тангайл, Бенгалія, Британська Індія
Смерть: 2 серпня 1987(1987-08-02) (66 років)
Лондон
Поховання: Тангайл
Країна: Британська Індія, Пакистан і Бангладеш
Релігія: Іслам сунітського спрямування
Освіта: Калькуттський університет, Presidency Universityd і Mymensingh Zilla Schoold
Партія: Авамі Ліг
Батько: Абдул Хамід Чоудхурі
Нагороди:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Чоудхурі Абу Саєд (бенг. আবু সাঈদ চৌধুরী, 31 січня 1921 — 2 серпня 1987, Лондон) — політичний і державний діяч Бангладеш, президент Бангладеш у 19721973 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині заміндарів в окрузі Тангайл провінції Бенгалія у Британській Індії. Його батько Абдул Хамід Чоудхурі у подальшому став спікером провінційної Асамблеї Східного Пакистану.

Навчався у Калькутті й Лондоні, за освітою — юрист та історик. Активно брав участь у студентському русі.

У 1960—1961 роках був членом Конституційної комісії, 1961 року став членом Високого суду Дакки, з 1963 до 1968 року очолював Комісію з розвитку Бенгалії.

В листопаді 1969 року зайняв пост віце-канцлера (ректора) Даккського університету, однак 1971 року, будучи в Женеві пішов з цієї посади на знак протесту проти геноциду, вчиненого пакистанською армією у Східному Пакистані. Після проголошення незалежності Народної Республіки Бангладеш у березні 1971 року став її представником в Англії та главою місії Бангладеш при ООН.

У січні 1972 — грудні 1973 років — президент Народної Республіки Бангладеш. У грудні 1973 року вийшов у відставку та був призначений спеціальним представником уряду з питань зовнішньої політики. У серпні — листопаді 1975 року обіймав посаду міністра закордонних справ.

1978 року Чоудхурі став членом Підкомісії ООН з попередження дискримінації й захисту меншин. 1985 року очолив Комісію ООН з прав людини.