Август Бебель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Август Бебель
нім. August Bebel
Народився 22 лютого 1840(1840-02-22)[1][4][…]
Дойцd, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Помер 13 серпня 1913(1913-08-13)[1][2][…] (73 роки)
Passuggd, Курвальден, Граубюнден, Швейцарія[6]
·інфаркт міокарда
Поховання Cemetery Sihlfeldd[7]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність політик, письменник, токар
Знання мов німецька[1][8]
Членство Перший Інтернаціонал
Посада депутат рейхстагу Німецької імперіїd, member of the Reichstag of the North German Confederationd і Member of the Customs Parliamentd
Партія Соціал-демократична партія Німеччини, Social Democratic Workers' Party of Germanyd і Saxon People's Partyd
У шлюбі з Julie Bebeld
Діти Bertha Friederike Bebeld
Автограф

А́вгуст Бе́бель (нім. August Bebel, 22 лютого 1840, Кельн — 13 серпня 1913) — видатний діяч німецького і міжнародного робітничого руху. Один з засновників і керівників німецької соціал-демократичної партії і 2-го Інтернаціоналу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Кельні. За фахом — робітник-токар.

3 1861 року брав активну участь в роботі профспілок, керованих лібералами. Ознайомившись з працями Карла Маркса, Бебель став його послідовником. Вів боротьбу за визволення німецьких робітників з-під впливу буржуазного лібералізму, за створення самостійної робітничої партії. На з'їзді в місті Ейзенах (1869) Бебель разом з Карлом Лібкнехтом заснував німецьку соціал-демократичну робітничу партію. Під впливом Маркса і Енгельса Бебель боровся за революційне возз'єднання Німеччини, рішуче виступав проти лассалівського Загального німецького робітничого союзу, який підтримував бісмарківську політику возз'єднання країни «зверху». Під час франко-прусської війни 1870–71 займав інтернаціоналістичну позицію, виступав на захист Паризької комуни. За революційну діяльність був кілька разів ув'язнений. 1875 року Бебель взяв активну участь у створенні єдиної соціал-демократичної партії, програма якої була поступкою лассальянцям (див. Готська програма).

Протягом 1878–90 років, в період чинності виняткового закону проти соціалістів, Бебель виявив вагання, висловився спочатку за розпуск партії, але за допомогою Маркса і Енгельса зумів спрямувати партію на правильний шлях. Надалі керована ним і Карлом Лібкнехтом партія успішно поєднувала нелегальні методи роботи з легальними. Хоч і не досить послідовно, Бебель вів боротьбу з бернштейніанством та іншими проявами ревізіонізму.

Поряд з іншими проблемами боротьби пролетаріату Бебель активно опрацьовував питання освіти. Гостро критикуючи буржуазне виховання, він вважав, що лише соціалізм забезпечить гармонійний розвиток людини.

Бебель має великі заслуги перед світовим робітничим рухом, особливо в перший період діяльності, коли Бебель працював під ідейним керівництвом К. Маркса і Ф. Енгельса. Володимир Ленін відзначав, що «Август Бебель, сам робітник, виробив собі ціною наполегливої боротьби соціалістичний світогляд, віддав на служіння цілям соціалізму всі свої багаті сили цілком, без останку, йшов рука в руку протягом десятиріч з німецьким пролетаріатом, що росте й розвивається, і став найобдарованішим парламентарієм Європи, найталановитішим організатором і тактиком, найвпливовішим вождем міжнародної, ворожої реформізмові й опортунізмові, соціал-демократії». (Твори, т. 19, с. 257).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Вулиця Августа Бебеля у містах Дрезден, Дюрен, Берлін, Лейпциг, Франкфурт-на-Майні та інших містах Німеччини.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]