Акторка Анна Давія Бернуцці
| рос. Актриса Анна Давиа Бернуцци | |
|---|---|
 | |
| Творець: | Левицький Дмитро Григорович |
| Час створення: | 1783 |
| Розміри: | 64 × 49 см |
| Висота: | 82 см |
| Ширина: | 67,5 см |
| Матеріал: | олія на полотні, 82 × 67,5 см |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Москва, Росія |
| Музей: | Третьяковська галерея |
«Акторка Анна Давія Бернуцці» — портрет роботи художника Дмитра Левицького, українця за походженням, що працював в Петербурзі. Полотно зберігає Третьяковська галерея.
Вона прибула в Петербург на гастролі і затрималась тут на декотрий час. В її контракті, що зберігся, є вказівка на те, що вона — «перша співачка в опері комік та перша в опері серіа». Панночка звикла до флірту з вельможами, вона продовжила це робити і в Петербурзі, коли впала у око вельможі Безбородько. Аби мати прихильність нової пасії, статс-секретар самої імператриці Безбородько Олександр Андрійович підживлював стосунки значними грошовими внесками[1]. Ймовірно, він же й замовив портрет нової коханки.
Анна в пістрявій сукні і легковажному капелюшку чи то веселої поселянки, чи то жвавої служниці. Впадає у око нещирість посмішки, удавана люб'язність жінки, маска на обличчі замість правдивого почуття, штучний, театральний жест рук. Художник мимоволі виступив у портреті і як точний майстер-портретист, і як тонкий психолог. Яскраві фарби лише приховали нещирість особи, що так контрастувала з обличчям і позою тої ж Воронцової Катерини Олексіївни, портрет якої створить Левицький рік потому.
Про значні гроші, що витягла з коханця акторка, дізналася імператриця Катерина ІІ. Вона і розпорядилася вислати геть зі столиці занадто жваву особу. А в Росії залишився дуже вдалий портрет акторки, створений вдумливим та талановитим майстром.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 89.
- Валицкая А. П. «Дмитрий Григорьевич Левицкий», Ленинград, «Художник РСФСР», 1985
- Молева Нина Михайловна, «Дмитрий Григорьевич Левицкий», М., «Искусство», 1980
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Молева Нина Михайловна, «Дмитрий Григорьевич Левицкий», М., «Искусство», 1980, с. 111–112
