Аль Бано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аль Бано
італ. Albano Carrisi
Зображення
Al Bano Carrisi
Al Bano Carrisi
Основна інформація
Повне ім'я італ. Albano Antonio Carrisi
Дата народження 20 травня 1943(1943-05-20)[1][2][3] (80 років)
Місце народження Челліно-Сан-Марко, Провінція Бриндізі, Апулія, Італія
Роки активності 1966 — тепер. час
Громадянство Італія Італія
Професія співак, актор
Співацький голос тенор
Інструменти вокал[d]
Жанр Поп
Псевдоніми Al Bano
Колективи Аль Бано і Роміна Пауер
Мати Jolanda Ottinod
Діти Ylenia Carrisid, Крістель Каррізі, Yari Carrisid і Romina Carrisid
Офіційний сайт
CMNS: Файли у Вікісховищі

Аль Бано, справжнє ім'я Альбано Каррізі (італ. Al Bano, Albano Carrisi; *20 травня 1943(19430520), Челліно-Сан-Марко, Бріндізі, Італія) — популярний італійський співак. Батько — Кармело Каррізі, мати — Іоланда Каррізі.

У 2019 Міністерство культури України внесло в перелік митців, які створюють загрозу нацбезпеці України, італійського співака Карріззі Альбано, відомого під сценічним псевдонімом Аль Бано.[4] Пізніше був вилучений зі списку по проханню президента Зеленського.

Біографія[ред. | ред. код]

Дитинство[ред. | ред. код]

Альбано Каррізі народився в 1943 році у бідній селянській родині. Батько Аль Бано під час Другої світової війни був в Албанії, і в пам'ять про це дав синові ім'я Альбано (Албанець). Пізніше Альбано розділив своє ім'я на Аль Бано, яке й стало його сценічним псевдонімом.

Хлопчик з дитинства любив співати. У віці 12 років Аль Бано склав свою першу пісню Addio Sicilia («Прощавай, Сициліє»), яку, до речі, так і не записав на платівки згодом. У 16 років Аль Бано залишає свій рідний дім і вирушає до Мілана, вже тоді твердо вирішивши стати співаком.

Початок кар'єри (1965—1970)[ред. | ред. код]

Перші роки в Мілані були найважчими — Аль Бано доводилося працювати офіціантом, кухарем, робітником на конвеєрі. Нарешті, у 1965, Аль Бано взяв участь в конкурсі «Нові голоси», організованому Адріано Челентано, і після перемоги в ньому увійшов в «клан Челентано». У тому ж 1965 виходить його перша платівка La strada / Devo dirti di no («Дорога / Я повинен сказати тобі ні») на фірмі звукозапису «Клан Челентано». Аль Бано почав брати участь в гастролях по країні з власними піснями. З піснею Devo dirti di no («Я повинен сказати тобі ні») Аль Бано намагався потрапити на конкурс «Сан-Ремо», але йому це не вдалося.

У 1967 до співака прийшла популярність — пісня Nel sole («На сонці») мала шалений успіх, в тому ж році був виданий і його перший альбом Nel sole. У 1967 був створений художній фільм Nel sole. На зніманні цього фільму Аль Бано познайомився з американською актрисою і молодою співачкою Роміною Пауер, яка грала головну роль разом з ним.

У 19671970 роках за мотивами музики Аль Бано було створено 7 художніх музичних фільмів: Nel sole («На сонці», 1967), L'oro del mondo ("Все золото світу ", 1968), Il suo nome è donna Rosa («Її звуть донна Роза», 1969), Pensando a te («Думаючи про тебе», 1969), Il ragazzo che sorride ("усміхнений хлопчик ", 1969), Mezzanotte d'amore («Північ любові», 1970),Angeli senza paradiso («Ангели без раю», 1970), в яких Аль Бано і Роміна Пауер зіграли головні ролі (тільки у фільмі Il ragazzo che sorride Роміну замінила інша актриса).

У 1968 Аль Бано дебютує в «Сан-Ремо» з піснею La siepe («Огорожа»).

У 1970 відбулося весілля Аль Бано і Роміни Пауер, а через 4 місяці з'явилася на світ їхня дочка Іленія. Тоді ж вийшла перша спільна пісня Аль Бано і Роміна Пауер Storia di due innamorati («Історія двох закоханих»).

1970-і роки[ред. | ред. код]

У 1971 Аль Бано вдруге бере участь у «Сан-Ремо», з піснею 13, storia d'oggi («13, сьогоднішня історія»), але успіх до нього не приходить.

У 1972 у Аль Бано і Роміни Пауер з'являється на світ син Ярі.

У 1974 виходить альбом Аль Бано Antologia («Антологія») з класичними оперними аріями з опер Пуччіні, Масканьї, Доніцетті. Співак і раніше включав у свої альбоми одну-дві класичні пісні, такі як O sole mio, Mattino, Anema e core або Core 'ngrato.

У 1975 виходить перший спільний альбом Аль Бано і Роміна Пауер Atto I («Акт перший»).

У 1976 Аль Бано і Роміна Пауер займають 7-е місце на конкурсі «Євробачення» з піснею We'll live it all again («Ми переживемо все це знову»; в італійськії версії — E Fu Subito Amore).

1980-і роки[ред. | ред. код]

У 1981 величезний міжнародний успіх має пісня Аль Бано і Роміна Пауер Sharazan («Шаразан»).

У 1982 дует Аль Бано і Роміна Пауер виступає в Сан-Ремо з їх знаменитою піснею Felicità («Щастя»), яка зробила їх відомими на весь світ. Пісня зайняла на конкурсі друге місце після пісні Рікардо Фольї Storie di tutti i giorni («Повсякденні історії»), яка також стала візитною карткою для цього співака. Так само, в цьому році, в національному хіт-параді одночасно присутні 4 пісні дуету: Sharazan, Aria pura, Felicità і Il ballo del qua qua, встановивши тим самим абсолютний рекорд.

Починаючи з 1982 альбоми дуету Аль Бано і Роміна Пауер починають виходити й іспанською мовою в Іспанії та Латинській Америці, де дует був дуже популярний. Пізніше, в 1985 році, за цей альбом проданий тиражем 6000000 примірників, вони отримають в Німеччині премію «Golden Europe».

У 1984 Аль Бано і Роміна завойовують 1-е місце в Сан-Ремо з піснею Ci sarà («Так буде») і випускають альбом «Effetto amore». Потім здійснюють візит в СРСР, де в Ленінграді записують музичний фільм Una magica notte bianca («Чарівна біла ніч») з їх найкращими піснями.

У 1985 Аль Бано і Роміна беруть участь у фестивалі Євробачення з піснею Magic oh magic («Чари, про чари») і знову займають 7-е місце, як і 9 років тому. В цьому ж році з'являється на світ їхня дочка Крістель.

У 1986 Аль Бано і Роміна Пауер записують найуспішніший зі своїх альбомів — «Sempre Sempre». За кількістю проданих копій, альбом був успішнішим навіть ніж сингл «Felicita`» в 1982—1983 роках. Це пік популярності дуету, серйозно укріплений в наступному році.

У 1987 дует бере участь у Сан-Ремо з піснею Nostalgia canaglia («Проклята туга») і займає 3-е місце. У цьому ж році у них народжується дочка Роміна (молодша). Виходить альбом «Liberta`!». Альбом-шедевр, з однойменною піснею, що стала гімном революції в Румунії 1989 року.

У 1989 новий альбом Fragile («Крихке») і знову 3-є місце в Сан-Ремо з піснею Cara terra mia («Дорога моя земля»). Більше призових місць у дуету не було, хоча вони виступали в Сан-Ремо ще раз в 1991 з піснею Oggi sposi («Сьогодні дружини»). Англійську версію цієї пісні Just married виконувала в Сан-Ремо сестра Роміни Тарін Пауер.

1990-2000-і роки[ред. | ред. код]

У 1991 виходить їхній перший офіційний альбом найкращих пісень: в Італії — «Le piu` belli canzoni», у Німеччині — «Vincerai-their greatest hits».

У 1993 виходить альбом «Notte e giorno» (Ніч і день), який виходить також іспанською мовою під назвою «El tiempo de amarse». На думку багатьох шанувальників, це один з найкращих альбомів дуету.

У 1994 їхню родину спіткало горе. У Новому Орлеані пропадає їхня старша дочка Іленія. Багатомісячні пошуки не дали результатів. Тоді ж відносини між Аль Бано і Роміною Пауер псуються.

У 1995 Аль Бано і Роміна записують альбом «Emozionale» (Схвильований), а пізніше знімають його відео версію. Це останній повний альбом дуету.

У 1996 Аль Бано сам бере участь у Сан-Ремо з автобіографічною піснею E 'la mia vita («Це моє життя») і займає 7-е місце.

У 1997 Аль Бано знову бере участь у Сан-Ремо з піснею Verso il sole («До сонця»). Тоді ж він записує альбом з класичними оперними аріями Concerto classico («Концерт класичної музики»). Серед його композицій — Il mio concerto per te («Мій концерт для тебе», на музику 1-го концерту Чайковського), Anni («Роки», на музику сьомої симфонії Бетховена), Va pensiero («Приходить думка», музика Верді з опери «Набукко») та ін.

У 1998 продовження «класичної традиції» Аль Бано в альбомі Il nuovo concerto («Новий концерт»).

У 1999 року Аль Бано бере участь в Сан-Ремо з композицією Ancora in volo («Знову в польоті») і займає 6-е місце. Тоді ж відбувається його офіційне розлучення з Роміною Пауер, про яке співак повідомив у відкритому листі до глянцевого журналу Oggi та про причини цього рішення.

У 2000 Аль Бано і Монтсеррат Кабальє дають спільний концерт в Міланському соборі, який був виданий на DVD в серії Jubilaeum collection. Цього ж року співак виступив на пісенному конкурсі Євробачення в ролі бекграунд-вокаліста для співачки Джейн Богерт (Jane Bogaert), котра представляла Швейцарію і багато років була бекграунд-вокалісткою для Аль Бано.

У жовтні 2000 співака обрали послом доброї волі від організації ФАО (FAO).

У 2002 Аль Бано записує «класичний» альбом Carrisi canta Caruso («Каррізі співає Карузо») з піснями з репертуару великого Енріко Карузо, в тому числі одну «дуетом» з Карузо.

У 2005 артист розриває стосунки з на 28 років молодшою за нього італійською телеведучою Лореданою Леччізо, з якою він прожив 5 років. За цей час у пари народилося двоє дітей: син Альбано Джованні Паоло (26 жовтня 2002) (названий в честь батька та Папи Івана Павла ІІ) та дочка Ясмін (14 червня 2001).

У 2006 Аль Бано випускає альбом Il mio Sanremo («Мій Сан-Ремо») з реміксами на всі свої пісні, з якими він брав участь в Сан-Ремо, плюс пісні Devo dirti di no («Я повинен сказати тобі ні») і закінчуючи Sei la mia luce («Ти мій світ»), які не потрапили в Сан-Ремо в 1965 та 2006 відповідно. Цього ж року співак випускає свою автобіографію, написану у співпраці з Роберто Аллегрі E la mia vita (Це моє життя). Книжка мала шалений успіх серед читачів і випускалася не одним тиражем.

У 2007 Аль Бано знову займає друге місце на фестивалі в «Сан-Ремо» з піснею написаною сином Ярі і співаком та композитором Ренато Дзеро «Nel perdono». Того ж року випускає диск Cercami nel cuore della gente (Шукай мене у серці народу).

У 2008 виходить альбом Dai Il Meglio Di Te (Дай найкраще від себе) у дуеті з Массімо Феррарезе (Massimo Ferrarese). Аль Бано також випускає ще одну книжку, до якої додається CD Con la musica nel cuore (З музикою в серці).

У 2009 співак знову повертається на сцену театру «Арістон» («Сан-Ремо») з піснею L'Amore 'e sempre amore (Кохання є завжди коханням), проте потрапляє лише в десятку найкращих. Згодом виходить диск з такою ж назвою. Цього ж року, у листопаді, він записує класичні пісні іспанською мовою, які виходять в Іспанії на CD та DVD під назвою La Mia Opera. Однією з головних подій цього року для співака став фестиваль ''Mea Puglia Festival'', який був започаткований за його ж ініціативою і тепер щороку проводиться в рідному містечку Аль Бано Челліно Сан Марко. На ньому виступали багато відомих в Італії і поза її межами співаків: Монсеррат Кабальє, Тото Кутуньйо, Джанні Моранді,Матія Базар, Кекко Дзалоне, П'єрдавіде Кароне, Ліно Банфі…

У 2010 Аль Бано випускає диск The Great Italian Songbook, збірник популярних італійських пісень, куди увійшли не лише його хіти.

У 2011 він знову бере участь у «Сан-Ремо» з піснею Amanda è libera[it] (Аманда — вільна), написана ним у співпраці з Фабріціо Берлінчіоні (Fabrizio Berlincioni) та Алтерізіо Паолетті (Alterisio Paoletti). Вона приносить співакові третє місце. Цього року Аль Бано випускає однойменний диск. Також виходить ще один диск у дуеті з грецьким співаком Плутархосом Dio Fwnes Mia Psihi (Два голоси, одна душа).

У 2012 Аль Бано випускає альбом в Іспанії, який містить кавер-версії відомих італійських хітів, а також альбом в Італії Fratelli d'Italia («Браття, італійці»), який має назву італійського гімну та містить поміж інших пісень його музичну інтерпретацію. Також виходить його нова книжка Io ci credo (Я в це вірю), у якій співак розповідає про свою віру.

На сьогоднішній день Аль Бано володіє 27 золотими та 9 платиновими дисками. Він активно продовжує свою музичну кар'єру та багато гастролює, зокрема в Росії, Іспанії та інших країнах.

Скандали[ред. | ред. код]

У березні 2014 року в інтерв'ю італійському виданню «HuffingtonPost Italia» заявив що підтримує російську анексію Криму та вважає що в цьому немає нічого поганого, адже "раніше Хрущов віддав Крим Києву [...] а тепер Крим повернувся в Росію мирно, адже відбувся референдум на якому люди самі проголосували за повернення до Росії"[5]; у вересні 2014 року в інтерв'ю італійському виданню «Corriere» заявив що підтримує російську анексію Криму та вважає все відбулося законно адже "в Криму відбувся референдум на якому 90% проголосували аби залишитися з Росією [...] й якщо події в Україна повторять події в Балканах, то ми ще дякуватимемо Путіну".[6][7] У 2015 році Аль Бано разом з Тото Кутуньо, Рікардо Фольї та гуртом «Ріккі е повері», через YouTube-канал «Друзі Путіна Італії і у всьому світі» («Amici di Putin In Italia e nel mondo») привітав президента РФ Володимира Путіна з Днем народження.[8] У 2018 році в інтерв'ю цьому ж італійському виданню «Corriere» Аль Бано знову вихваляв Путіна та назвав його «великим».[9]

У 2019 році Міністерство культури України внесло уперелік митців, які створюють загрозу нацбезпеці України, італійського співака Карріззі Альбано, відомого під сценічним псевдонімом Аль Бано.[4] році У відповідь на це Аль Бано заявив, що він «ніколи не говорив ні слова проти України, я ніколи не давав навіть оцінок. Вважаю неприпустимим те, що мене, співака миру, тепер розцінюють як терориста. У мене ніколи не було зброї, навіть подумки».[4]

Дискографія[ред. | ред. код]

Сольні альбоми[ред. | ред. код]

  • Nel Sole 1967
  • Il Ragazzo Che Sorride 1968
  • Pensando A Te 1969
  • A Cavallo Di Due Stili 1970
  • 1972
  • Su Cara Su Sonrisa 1973
  • Antologia 1974
  • Al Bano En Español 1976
  • Si Tu No Estás 1976
  • 1978
  • Concerto Classico 1997
  • Volare 1999
  • Il Nuovo Concerto 1998
  • Canto Al Sole 2001
  • Carrisi Canta Caruso 2002
  • Buon Natale 2003
  • Buon Natale 2003(немец. версія)
  • Buon Natale 2003 (італ. версія)
  • La Mia Italia 2004
  • Ti Parlo Del Sud 2005
  • Il Mio Sanremo 2006
  • Cercami Nel Cuore Della Gente 2007
  • L'amore e` sempre amore 2009
  • Amanda e` libera 2011
  • Canta Italia 2012 (ісп.)
  • Fratelli d'Italia

Альбоми, записані спільно з Romina Power[ред. | ред. код]

  • Atto I 1975
  • Des Nuits Entieres 1976
  • 1978 1978
  • Aria Pura 1979
  • Momentos 1979
  • Sharazan 1981
  • Felicità 1982
  • Felicidad 1982
  • Che Angelo Sei 1982
  • Que Ángel Será 1983
  • 13 + 3 1982
  • The Golden Orpheus Festival 1984
  • Effetto Amore 1984
  • Sempre Sempre 1986
  • Siempre Siempre 1986
  • Libertà! 1987
  • Libertad 1987
  • Fragile 1988
  • Fragile (Spanish) 1989
  • Fotografia Di Un Momento 1990
  • Fotografía De Un Momento 1990
  • Corriere Di Natale 1990
  • Weihnachten Bei Uns Zu Hause 1990
  • Navidad Ha Llegado 1990
  • Vincerai 1991
  • Vencerás 1991
  • Notte E Giorno 1993
  • El Tiempo De Amarse 1993
  • Emozionale 1995
  • Amor Sagrado 1995
  • Ancora — Zugabe 1996 (3 new track & live versions)

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]