Міхал Ельвіро Андріолі
| Міхал Ельвіро Андріолі | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Michał Elwiro Andriolli | ||||
|
| ||||
| При народженні | пол. Michał Elwiro Andriolli | |||
| Народження |
14 листопада 1836[1][2] Вільнюс, Російська імперія | |||
| Смерть | 23 серпня 1893[3][1][…] (56 років) | |||
| Наленчув, Царство Польське, Російська імперія | ||||
| Поховання | Люблінське воєводство | |||
| Національність | поляк | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Російська імперія | |||
| Жанр | графіка і малярство | |||
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
| Діяльність | архітектор, художник | |||
| Напрямок | романтизм | |||
| Роки творчості | 1855[4] — 1893[4]–1893[4] | |||
| Вчитель | Зарянко Сергій Костянтинович і Саврасов Олексій Кіндратович | |||
| Відомі учні | Charles-Boris de Jankowskid і Ганна Білінська-Богданович | |||
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 | |||
| Роботи в колекції | Національний музей у Варшаві, Ackland Art Museumd[5] і Національний музей у Кракові | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Міхал Ельвіро Андріолі у Вікісховищі | ||||
Міхал Ельвіро Андріолі (2 листопада 1836, Вільнюс — 23 серпня 1893, Наленчув) — польський художник (маляр та графік), ілюстратор італійського походження, народжений у Литві. Представник романтизму.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у сім'ї Франческа Андріолі (1794, Брентоніко — травень 1861, Вільнюс), різьбяра та декоратора, в минулому капітана військ Наполеона, який осів у Вільнюсі.
У 1855 році він став учнем у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де одним з викладачів був Саврасов Олексій Кіндратович.
У 1857 році він вступив до Петербурзької академії мистецтв.
Згодом (1860–1861 рр.) вдосконалював майстерність в Академії Святого Луки у Римі.
Після цього повернувся у Литву та узяв участь у польсько-литовсько-українському національно-визвольному повстанні 1863–1864 рр. проти Російської імперії. Після поразки переховувався під прізвищем Малиновського, згодом Бржозовського, але в жовтні був арештований, засуджений і відправлений у Ригу до в'язниці. Після ув'язнення в 1864 році зумів втекти та дістатися спочатку до Лондону, а згодом і до Парижу.
У країну повернувся як уповноважений Польського Національного Комітету окупованих земель, в 1866 році був заарештований та висланий у В'ятку. Тут давав уроки малювання, в тому числі й для Анни Білінської, Віктора Васнецова[6] та його молодшого брата Аполінарія[7]. Помилуваний у 1871 році переїжджає працювати ілюстратором до Варшави, де у передмісті Мінська-Мазовецького купив палац із садом, та мешкав там до 1880 року. Потім оселився на північ від Карчева, де купив 200 га землі і в цьому маєтку понад Свідром, правою притокою Вісли, побудував окрім своєї вілли кілька будинків для здачі в оренду по своїм проектам, надаючи їм особливого стилю, який розповсюдився довкола. Також був одним із засновників організації відпочинку в Отвоцьку, чим значною мірою посприяв розвитку міста.
У березні 1883 році виїжджає до Парижу, де поселяється у Владислава Міцкевича — найстаршого сина Адама Міцкевича. Завдяки цьому започаткував контакти з видавцями у Франції та Англії, що посприяло отриманню замовлень на ілюстрації до книжок.
Відомі його учні — Анна Білінська, Віктор Васнецов.
Похований на цвинтарі в Наленчуві.
Книжки, які ілюстрував Андріолі[ред. | ред. код]
- Польською мовою:
- Романіста Крашевського:
- Поета Адама Міцкевича, Пан Тадеуш, 1959.
- Письменника Мальчевського Марія. Український роман. Варшава. 1876.
- Письменниці Елізи Ожешко
- Поета та драматурга Юліуша Словацького
- Англійською мовою:
- Драматурга Шекспіра Ромео та Джульєта[10]
- Романіста Купера Останній з могікан
Галерея робіт[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Michał Elwiro Andriolli |
-
Обкладинка роману Марія (1876) -
-
-
Конрад Валенрод. Альф та Гальбан. -
Конрад Валенрод. Повернення литовців. -
-
Повінь на Віслі (1813) -
Смерть Людвіка Нарбута в Дубичах (1864–1865) -
Ілюстрація до поеми "Канівський замок" С. Гощинського (1880)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Elviro Michael Andriolli — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118973819 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/9667/michael-elviro-andriolli/objects
- ↑ Енциклопедія мистецтва. Віктор Васнецов. [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Бібліотекар. Ру Аполінарій Михайлович Васнецов. [Архівовано 3 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кунігас Роман за литовськими переказами. Варшава. 1876[недоступне посилання] (пол.)
- ↑ Баєчки, Львів. 1917. [Архівовано 1 квітня 2011 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Romeo and Juliet William Shakespeare, H.M. Caldwell Company, New York, 1900. (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Michał Elwiro Andriolli. Władysława Jaworska, Janina Wiercińska. ed. Andriolli — świadek swoich czasów; listy i wspomnienia. — Wrocław—Warszawa (пол.)
- Socha Gabriela. Andriolli i rozwój drzeworytu w Polsce. — Lwów-Wrocław : Ossolineum 1988. — S. 277. — ISBN 83-04-02685-6 (пол.)
- Wiercińska Janina. Andriolli. Opowieść biograficzna. — Warszawa : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 1981. — ISBN 83-205-3215-9 (пол.)
|
