Ардзинба Владислав Григорович
| Ардзинба Владислав Григорович | |
|---|---|
| абх. Владислав Григорий-иԥа Арӡынба | |
 | |
| 1-ий Президент Абхазії | |
| 1990 — 2005 | |
| Народився |
14 травня 1945 Esherad, Сухумський район, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Грузинська РСР, СРСР |
| Помер |
4 березня 2010[1] (64 роки) Москва, Росія[2] |
| Похований | Esherad |
| Відомий як | мовознавець, історик, політик, Hittitologist |
| Місце роботи | Інститут сходознавства РАНd |
| Країна | СРСР, Республіка Абхазія і Грузія |
| Alma mater | Сухумський державний університет[d] і Тбіліський державний університет |
| Політична партія | КПРС |
| Нагороди |
   |
| Підпис |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Владисла́в Григо́рович А́рдзинба (абх. Владислав Григори-иҧа Арӡынба; 14 травня 1945, село Ешера, Абхазької АРСР — 4 березня 2010[3], Москва) — абхазький державний і політичний діяч, відомий радянський історик-сходознавець, один з найбільших радянських хеттологів (до 1990), з 1990 по 2005 роки очолював невизнану Республіку Абхазія.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в селі Ешера (недалеко від Сухумі). Батько — директор школи, викладач історії, мати — вчителька.
У 1966 закінчив історичний факультет державного педагогічного інституту Сухумі ім. А. М. Горького.
З 1969 по 1987 жив у Москві, працював в Інституті сходознавства АН СРСР, де захистив дисертацію на здобуття вченої ступеня кандидата історичних наук «Хатські витоки соціальної організації давньохеттського суспільства. Функції посадовців з титулами хаттського походження». Дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора історичних наук «Ритуали і міфи древньої Анатолії»[4] захистив в Тбіліському державному університеті у 1985.
У 1987 повернувся в Сухумі й очолив Абхазький інститут мови, літератури та історії імені Д. Й. Гуліа.
З 1989 по 1991 — народний депутат СРСР, член Ради Національностей Верховної Ради СРСР.
У 1990 році обраний головою Верховної Ради Абхазії, в 1994 — президентом Абхазії.
У 1999 році переобраний президентом Абхазії на новий термін. У зв'язку з важкою хворобою був вимушений залишити свій пост в 2004. Відхід Ардзинби з політичної арени республіки і проведені у зв'язку з цим президентські вибори, привели до затяжної політичної кризи.
Дружина Владислава Ардзинби Світлани Джергенія — випускниця історико-англійського відділення Орджонікідзевського (Владикавказького) державного університету, фахівець з Османської імперії XIX століття. Дочка Мадина — випускниця історичного факультету МДУ.
4 березня 2010 Владислав Ардзинба помер в Центральній клінічній лікарні Москви, куди був доставлений з Сухумі 26 лютого у важкому стані.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Герой Абхазії
- Орден «Честь і слава» I ступеню
- Орден Шани (Південна Осетія)
Цікаві факти[ред. | ред. код]
За збігом обставин, Владислав Ардзинба пішов з життя в день народження наступного президента Абхазії, а отже, і свого наступника Сергія Багапша.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2010/03/04/AR2010030404924.html
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #132958155 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://lenta.ru/news/ [Архівовано 11 січня 2013 у Wayback Machine.] 2010/03/04/ardzinba/
- ↑ Ритуали і міфи Древньої Анатолії: Спец. «Загальна історія»; Автореферат Ардзинба В. Г. — Тбілісі, 1985. — 34 с. — Б.ц.[недоступне посилання з серпня 2019]
|
- Народились 14 травня
- Народились 1945
- Уродженці Абхазії
- Померли 4 березня
- Померли 2010
- Померли в Москві
- Випускники Тбіліського університету
- Герої Абхазії
- Кавалери ордена «Честь і слава» (Абхазія)
- Кавалери ордена Пошани (Південна Осетія)
- Російські філологи
- Хеттологи
- Члени КПРС
- Люди на монетах
- Депутати Верховної Ради СРСР
- Доктори історичних наук СРСР
- Народні депутати СРСР
- Президенти Абхазії