Артрит
| Артрит | |
|---|---|
 Різні стадії ревматоїдного артриту в суглобах пальців рук. | |
| Спеціальність | ревматологія |
| Симптоми | joint inflammationd[1] |
| Препарати | salsalated[2], Альфа-Ліноленова кислота[2], meclofenamic acidd[2], Голімумаб[3], адалімумаб[3], метилпреднізолон[3], абатацепт[3], прегабалін[3], Целекоксиб[3], лефлуномід[3], Мелоксикам[3], гідроксихлорохін[3], габапентин[3], метотрексат[3], Устекінумаб[3], інфліксімаб[3], тофацитиніб[3], Сульфасалазин[3], certolizumab pegold[3], тоцилізумаб[3], диклофенак[3], ритуксимаб[3], преднізон[3], дулоксетин[3], апреміласт[3], бупренорфін[3] і етанерцепт[3] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-10 | M00-M25 |
| DiseasesDB | 15237 |
| eMedicine | search/arthritis |
| MeSH | D001168 |
| SNOMED CT | 372091005 |
 Arthritis у Вікісховищі | |
Артри́т (від лат. arthrītis, що походить від грец. ἄρθρον — суглоб та лат. itis — запалення) — загальна назва запальних процесів у суглобі. Якщо запалення одночасно охоплює кілька суглобів, то його називають поліартритом.
Артрит може бути основним захворюванням, наприклад, спонділоартрит, чи проявом іншого захворювання, зокрема, ревматизму. Є частим симптомом багатьох захворювань.
Причини виникнення артритів[ред. | ред. код]
Бувають різні. До них належать:
- травматичні пошкодження суглоба (переломи),
- інфекційні хвороби (туберкульоз, бруцельоз, сифіліс, псевдотуберкульоз, кишковий єрсиніоз, шигельоз, хвороба Лайма, гонорея, гепатит B, тощо),
- захворювання інфекційно-алергічного характеру (реактивний артрит, ревматизм, ревматоїдний артрит, тощо),
- порушення обміну речовин (подагра),
- псоріаз,
- авітамінози (цинга),
- захворювання нервової та ендокринної систем тощо.
Клінічні ознаки[ред. | ред. код]
Припухлість суглоба, біль, обмеження рухливості суглоба; в ускладнених випадках можливе загноювання суглоба, ураження прилеглих кісток та повна втрата функції. Клінічний перебіг артриту може бути гострим чи хронічним.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Лікування[ред. | ред. код]
Здебільшого консервативне: спокій, медикаментозні засоби (залежно від походження артриту — нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїди, антибіотики, тощо), фізіотерапевтичне й санаторно-курортне лікування. Іноді, при наявності тяжких ускладнень, вдаються до хірургічної операції. Іноді через тяжкі зміни суглоба внаслідок артриту потрібно провести заміну такого скомпрометованого суглоба штучним.
Нетрадиційне[ред. | ред. код]
На проблемні місця накладати колаген 5-10 крапель (можна й більше за потребою) на чисту змочену ділянку, потім покласти мокру серветку і прикрити компресним папером (не потрібний зігрівальний компрес), тримати 30 хвилин і довше, періодично змочуючи серветку водою для повного проникнення гелю в шкіру. По можливості такі компреси робити кілька разів на день[джерело?].
Профілактика[ред. | ред. код]
Запобігання артриту полягає головним чином в своєчасному лікуванні основного захворювання, загальному оздоровленні організму й дотриманні умов гігієни праці.
Див. також[ред. | ред. код]
- Поліартрит
- Бурсит
- Артроз плечового суглоба
- Остеопороз
- Хронічний деструктивний спондиліт
- Ревматоїдний артрит
Література[ред. | ред. код]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (червень 2016) |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Артрити [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Артєтика // Ганна Дидик-Меуш. Українська медицина. Історія назв. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2008. — С. 256—257. ISBN 978-966-02-5048-2.
|
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |